Великодній піст: як правильно постити

З понеділка у православних і греко-католиків розпочинається Великий піст – Чотиридесятниця, який триватиме 7 тижнів – аж до Великодня. Великодній піст для християн – це час смиренності, покаяння та різних обмежень, у тому числі й у їжі. Зокрема, Церква рекомендує утриматися від м’ясних продуктів, послідовники ж суворого посту подекуди відмовляються не тільки від м’яса, а й риби, молочних продуктів та яєць, про це пише Вголос.

Для вірян Великодній піст – це, звичайно, час духовного очищення й утримання від мирських задоволень. Отець Олесь Август Чумаков, селезіянин, наголошує, для віруючих постування до Великодня – це не просто 40-денне обмеження споживання м’яса та алкогольних напоїв, а передовсім духовне оновлення через молитву й милосердя.

«Деякі люди спроваджують піст лише до обмежень у їжі. Це не є головним у пості. У цьому питанні ми зобов'язані дотримуватися канонів, прийнятих нашою Церквою, яка окреслює особливо строгий піст лише в першому тижні посту й у Велику п'ятницю. Людина дасть собі раду подолати пісні обов’язки, якщо своєчасно відкине негативний погляд на піст. Уміння бачити перед собою на кожну мить зближення свята Воскресіння дасть нам наснаги. Мусимо твердо триматися основи: піст є часом просвітлення, кроком до занурення в Боже світло! Благаю вас увійти в піст і стати ревними в молитві! Нехай ніхто з нас не омине молитовне багатство Великого посту. Закликаю вас усіх до особливо глибокого пережиття Літургії Напередосвячених Дарів у кожну середу і п’ятницю. Закликаю вас усіх бути милосердними до наших померлих, що митарствують у дорозі до Неба: нехай наша участь у заупокійних службах-сорокоустах принесе їм полегшення і відкриє браму Царствія Божого. Нехай ніхто не відкидає необхідність перечитати у Великому посту біблійні книги: Буття, Вихід, Пророка Ісаю і Премудрості. Найголовніше: кожний має роздивитися там, де живе, знайти тих, хто мовчазно потрібує і очікує милосердя. Осягненням Великого посту є входження у велич свята Пасхи і пережиття Воскресіння».

І якщо з релігійного погляду віряни дотримуються посту в пам'ять про Ісуса Христа, який 40 днів постився в пустелі, то заборона на споживання м’яса в Чотиридесятницю, за словами отця Олеся Августа Чумакова, пов’язана з початковим періодом встановлення християнства на тлі відмови від язичницьких тваринних жертвоприношень. «Не їмо м’ясних страв, бо саме вони в першохристиянські часи найчастіше були з того м’яса, яке приносили в жертву язичницьким богам. Тим самим ті, хто їв це м’ясо, причащались ідольськими жертвами. Але в нинішньому християнському пості духовний аспект переважає», – зазначає панотець.

З погляду сучасної науки вже доведено благотворний вплив постів на здоров’я людини. Дослідники медичного центру Інституту серця підтверджують, що регулярні періодичні пости є корисними для серця, оскільки знижують ризик хвороб коронарних артерій, діабету та рівень «поганого» холестерину в крові.

Біолог, докторант Поморського університету в Польщі Галина Ткаченко стверджує, що такий позитивний вплив відсутності в раціоні власне м’ясних продуктів на організм людини може бути пов'язаний з певними канцерогенними властивостями червоного м’яса та ковбасних виробів.

«Міжнародне агентство з вивчення раку разом із Всесвітньою організацією охорони здоров’я оприлюднили результати досліджень, згідно з якими встановлено, що вживання в їжу в’яленого м’яса й ковбасних виробів збільшує ризик виникнення раку товстої кишки, підшлункової і передміхурової залози та раку простати. Зокрема, часте і необмежене споживання червоного м’яса (яловичина, свинина, телятина, баранина) вважають фактором ризику розвитку раку товстої кишки і яєчників, що пов’язано з наявністю в цих продуктах утворених під час обробки канцерогенних сполук, таких як поліциклічні ароматичні вуглеводні, гетероциклічні аміни або акриламід. Утім зовсім відмовлятися від м’ясних продуктів, я вважаю, не варто, оскільки м’ясо є важливим джерелом заліза, цинку, вітаміну В12 та незамінних амінокислот, що не синтезуються в нашому організмі, але входять до складу білків нашого тіла», – наголошує Галина Ткаченко.

Отже, обмежуючи себе в м’ясних стравах під час постування, ми не тільки дотримуємося церковних канонів, а й здійснюємо профілактику онкозахворювань. Те що постування поліпшує самопочуття і добре впливає на здоров’я, підтверджують і дієтологи.

Зоряна Завада, головний дієтолог Львівської області, зазначає: під час посту наш організм позбувається токсинів та шлаків, у такий спосіб нормалізується обмін речовин. Зменшувати навантаження на організм через споживання жирної та важкої білкової їжі (свинина, баранина) варто і гіпертонікам, і людям з надмірною вагою.

Утім вагітним жінкам, мамам, що годують малят грудним молоком, дітям, літнім людям та особам з певними захворюваннями серцево-судинної системи й порушенням обміну речовин медики таки не радять строго дотримуватися посту.

«Дотримуватися строго посту 40 днів – це все ж таки стрес для нашого організму. Найкраще поститися у дні, які рекомендує Церква, – це середа і п’ятниця. Оскільки за недостатнього харчування під час постування та незбалансованого раціону в людей знижується працездатність, розвивається розумова й фізична слабкість. Тим паче зараз весна, недостатня кількість вітамінів та авітаміноз у поєднанні з 40-денним постуванням трохи важкувато відображаються на нашому організмі. До того ж недостатність тваринного білка в організмі (в м’ясних і молочних продуктах) призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, знижується імунна реакція, зростає ризик різноманітних інфекційних захворювань, зокрема гострих респіраторних недуг», – зауважує Зоряна Завада.

Тому медики рекомендують поступово входити в піст, різко не обмежуючи себе у споживанні білкової їжі, уважно і помірковано ставитися до свого харчування. Оскільки існує певна заборона на м’ясо, а подекуди й рибу та птицю (за строгим каноном, їх дозволено вживати лише на Благовіщення та у Вербну неділю), молочні продукти і яйця, то для профілактики дефіциту білка в раціон варто включати «альтернативний» рослинний білок – різноманітні продукти із сої та бобові.

Хоч нині фінансове становище простих вірян не вельми дозволяє замінити м’ясопродукти пісною рибою чи морепродуктами, втім Андрій Вакулюк, дієтолог Львівської залізничної лікарні, переконує, що й дешевші продукти містять чимало поживних і корисних для нашого організму речовин. «З фруктів найкраще їсти яблука, в них багато поживних речовин і мікроелементів. Джерелом енергії можуть слугувати сухофрукти: чорнослив, курага. Квашена капуста також дуже корисна для нашого організму, бо містить багато вітамінів, особливо С. Під час посту треба вживати якнайбільше овочів і фруктів, у такий спосіб насичуючи організм поживними речовинами».

Дієтологи також рекомендують поступово й акуратно виходити з посту у Великдень, оскільки надмірне споживання м’ясних страв у свято може спричинити розлади травлення, а банальне переїдання після постування виведе з ладу й здорову людину, що вже казати про хворих зі шлунково-кишковими недугами. Саме тому великодній сніданок дієтологи рекомендують почати з відварного яйця – збалансованого білкового продукту, який стимулює активність травної системи.

Таким чином, стримання і поміркованість під час Великого посту в думках, словах, учинках і в харчуванні сприятиме зціленню не тільки душі, а й тіла. Тож постуйте на здоров’я!
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!