Невідомий Луцьк: будівлі, які зникли. ФОТО

Луцьк має надзвичайно багату та цікаву історію. Чимало історичних пам’яток дійшли до нас, однак багато втрачені назавжди. Причини тут різні – напади на місто, пожежі, людська недбалість. Деякі будівлі зникли назавжди із вини сучасних лучан.

Отож, які цікаві будівлі могли б прикрасити ще більше наш Луцьк, - про це пише інформаційний портал Волинь.Інфо.

Миколаївська церква

Згідно з легендою, за одними джерелами у 1257, іншими – у 1259 році, на Луцьк напала Золота Орда. Жителі міста молилися до святого Миколая, який і послав сильний вітер, щоб нападники не могли метати каміння на місто. Як зазначає Пясецький, є згадки у писемних джерелах, що орда відступила від міста саме в День святого Миколи.

Жителі давнього Луцька вирішили звести на його честь храм, а самого святого Миколая стали вважати захисником міста. Історики кажуть, що стояла церква на перетині вулиць Братковського, Драгоманова та Кафедральної. У 1617 році головний храм міста знищила пожежа. Руїни згодом передали в оренду одному міщанину – Роману Леоновичу Тропці. Цеглу від церкви він використав, аби збудувати корчму та інші господарські споруди. Згодом на цьому місці орден боніфратів, або як їх ще називали брати милосердя, збудували тут костел Марії Магдалени й монастир. Монастир утримував шпиталь і келії для тих, кому потрібний був притулок на ніч. Наприкінці 1920-х років на цьому місці Володимир Прайзлер збудував Гостинний дім.

«Пекло»

Історик Пясецький зазначає, що кам’яний будинок на вулиці Драгоманова, 21, який не зберігся, колись носив назву «Пекло». Був двоповерховим. Тут розміщувався гральний клуб. Пясецький жартує, що так назвала цей будинок жінка, чоловік якої залишав тут усю свою зарплату.



Караїмська кенаса

Вважалась найстарішим караїмським храмом в Україні. Перші згадки про кенасу в листі від 22 грудня 1505 року польського короля Сигізмунда I до Луцького старости Федора Янушевича. Відомості доктора Мєчислава Орловича говорять, що її збудували у XVIII столітті. Однак є точні дані, що у 1781 року кенаса сильно постраждала від пожежі. За всі століття існування вона пережила багато що: грабунок, руйнування, відбудову тощо. Після Другої світової війни майже всі караїми виїхали з міста. Наприкінці 60-х років кенасу почали використовувати як склад Волинської обласної друкарні. У 1972 році знову трапилась пожежа і кенаса згоріла.



Кармелітський костел

Почали будувати цей костел у 1741 році. Будівля була виконана у бароковому стилі. Пожежа пошкодила костел і у 1764 році він був відновлений. У 1845 році знову пожежа. На цей раз знищує костел назавжди. Руїна стояла ще декілька років, аж доки її не розібрали. Ділянку згодом віддали для потреб лютеранської громади. У 1906 році тут почали будувати кірху.



Вірменська церква святого Стефана

Збудували її у першій половині XV ст. Була досить багатою – у її володіннях були земельні ділянки в місті та село Цеперів поблизу Луцька. У 1820 році чисельність вірменської громади у Луцьку зменшилась, тому церкву відібрали для облаштування російського військового складу. У 1845 будівля пошкоджена сильною пожежою. На початку XX ст. майже зруйновану будівлю перебудували у житловий будинок. Він розташований за адресою вулиця Гулевичівни, 12.



Ратуша

У цій будівлі відбувались засідання самоврядного уряду – магістрату. Ратуша стояла на майдані Ринок. Мала годинник та дзвін, який сповіщав лучан про небезпеку. У 1781 році майдан згорів разом із Ратушею.

Завод Глікліха «Лучанин»

Із цегли, виготовленої там, побудовано більшість будинків цегляного стилю у місті. Завод цей належав фабриканту Глікліху. Цегельня була розташована на Гнідаві і називалася «Лучанин». У міжвоєнний час назва цегельні писалася польською мовою – «Łuczanin». Влітку цього року розгорівся справжній скандал стосовно цієї будівлі. Цегельня не була внесена до переліку пам’яток, тому її розібрали на цеглу.



Окольний замок

Всі настільки звикли до замку Любарта, що забувають про ще один, який до наших часів не зберігся. За історичними фактами, він поступово перетворювався із Окольного міста в Окольний замок у XIV ст. Спочатку він був дерев’яним, а у XVI ст. починається поступова його заміна на цегляний. Замок мав 8 веж – 4 дерев’яні і 4 муровані, з яких вціліла лише одна – князів Чарторийських, яку спорудили у XV–XVI ст. Збереглась також частина стіни замку.



Один із найстаріших житлових будинків

За адресою Драгоманова, 15 розташовувався один із найстаріших житлових будинків 16–19 ст. Був мурований. Знищений повністю у наші дні.



Княжий палац

Луцький замок без сумніву виглядав би ще величніше, аби зберігся княжий палац. Даних про цю будівлю дуже мало. Відомо, що палац мав два поверхи, на кожному по 4 кімнати. Вікна та двері виконанні із дерева, а дах – вкритий черепицею. У древньому Луцьку було багато великих пожеж. Одна із таких повністю знищила палац у XVIII ст.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!