Секрети ворожіння від волинської журналістки

Хоча людство і "росте", прагнення зазирнути в майбутнє залишається - способів ворожіння стає тільки більше.

Майбутнє завжди цікавило людей, тому із давніх-давен наші предки вигадували сотні способів, щоб хоч трішки зазирнути за завісу таємниць долі, пише волинська журналістка Олена Кузьмич у своєму блозі на ТСН.

Греки та римляни, здавалось, ворожили ледве не на всьому, а ось у Біблії на ворожіння сувора заборона - "ворожку не залишати в живих".

Древні способи ворожіння

Наприклад, скіфи ворожили за допомогою вербових гілочок та липової кори. Цим займалися енареї — жінкоподібні чоловіки. Для греків місцем найбільшого мантичного (мантика - ворожіння) паломництва були Дельфи, де був храм сонячного бога Аполона, у якому сиділа Піфія - жриця, яка бачила досить туманні видіння про майбутнє. Сучасні дослідники вважають, що жриця просто сиділа над розколиною у горі, звідки виділявся отруйний газ, тому її фрази були такими дивними. Послідовники іншої древньої грецької богині - Гекати - ворожили на золотій кулі зі смарагдом. Проте як саме відбувалося це ворожіння і наскільки достовірним воно було, достеменно невідомо.

А ось в стародавньому Римі вгадували волю богів і провіщали майбутнє авгури – офіційні жреці. Вони віщували на основі спостережень за польотами й поведінкою птахів, блискавками та іншими явищами природи, слухаючи сни. Назва "авгур", ймовірно, пов'язана з птахами (лат. aves), оскільки всім політичним зборам стародавніх римлян передували т.з. "ауспіції" – церемонії передбачення майбутнього за польотами птахів. Найкривавішим методом визначення майбутнього є ворожіння на нутрощах тварин, найчастіше використовувалася печінка птахів. В Етрурії, північно-західній області Римської імперії, таких ворожбитів називали гаруспіками.

Українські традиції ворожіння

Українські звичаї ворожіння не були такими кривавими, як в епоху античності. Період, коли можна дізнатися про свою долю, припадав на кінець осені-початок зими, коли сільськогосподарські роботи були завершені і можна було дозволити собі розваги.

Так, увечері на Катерини (7 грудня), дівчата, а часто й хлопці, ворожили на майбутню пару. Найчастіше для цього зрізали гілки вишні, ставили їх у воду або в землю на покуті в хаті. Якщо вони розквітали до Різдва або Нового року - це віщувало шлюб у прийдешньому році. На Андрія (13 грудня) важливими були прийоми любовно-шлюбної магії: засівання конопель, ворожіння із балабушками, калитою тощо. Також дівчата кидали чобіт: у яких бік впаде, із того кутка села сватів виглядати; вибігали на вулицю і питали ім'я першого перехожого - таке ім'я мало бути й у судженого. Деякі у ніч на Андрія наїдалися солі, суджений мав з'явитися уві сні і дати води напитися.

Вже із ХІХ століття українські звичаї ворожіння втратили свою магічну функцію і перетворилися на веселі гуляння. Пережитки язичницьких уявлень знайшли відображення у звичаях "карнавальної свободи", яка царювала на Андрія. До речі, веселі андріївські та катеринівські вечорниці припадали на 40-денний піст і різко суперечили нормам християнської моралі. Але спроби духовенства подолати цю народну традицію не мали успіху.

Традиційним є ворожіння на судженого за допомогою дзеркал, під час якого дівчина має опівночі у темній кімнати сісти між двома дзеркалами і дивитися в них, визираючи судженого. Цей спосіб вважався найнебезпечнішим – звісно, казна-що можна побачити, вдивляючись у дзеркальний коридор. До того ж є безліч страхітливих легенд про трагічне завершення такого ворожіння. Приміром, якщо дівчина не виконає головного застереження – не накине рядном дзеркала, в якому побачить судженого. Тоді, за віруваннями, він вийде і вб'є її.

Також українці ворожили, спостерігаючи за погодою та тваринами. Наприклад, якщо грак прилетів - через місяць сніг зійде.

Друге життя прадавніх способів ворожіння

Нині існує чимало способів дізнатися про майбутнє. Приміром, хіроманти розказують про долю, аналізуючи лінії на руках. Це досить древнє мистецтво. У хіромантії важливі не лише лінії на долонях, але й форма долоні, пальців тощо. Наприклад, глибина лінії серця є індикатором фізичного здоров'я.

До древніх традицій передбачення майбутнього належать карти Таро, руни і китайська "Книга перемін" І-цзін. Із розквітом зацікавлення езотерикою ці старі мантичні способи отримали друге дихання. Карти Таро отримали популярність на Заході завдяки так званій епосі New Age, коли підвищився інтерес до усього таємничого. Існує чимало версій походження Таро, аби надати їм більшої магічної вагомості. Однак все набагато простіше – з'явилися вони у Середньовіччі в Італії і були просто гральними картами аристократії. Це 78 карт, найважливішими із яких є старші аркани (аркан - у перекладі "таємниця"), які символізують важливі події у житті людини. Нині варіантів колод існує кілька тисяч, хоча у своїй основі вони практично однакові.

Руни - це система священної писемності, яка побутувала у Скандинавії, Германії та Британії. Руни були і алфавітом, і магічним захистом, і системою для ворожіння. У ХХ столітті руни пережили друге народження і стали предметом як академічного, так і окультного вивчення. Вважається, що руни для людей здобув давньогерманський бог Одін, який, пробитий власним списом, дев'ять днів висів на світовому дереві. Руни виготовляються із дерева, каменю, металу тощо. А дехто робить їх просто із абрикосових кісточок.

Ще одним магічним алфавітом, який використовують для ворожіння, є огам. Вважається, що друїди (давні британські жреці) використовували, щоб віщувати долю. Огам отримав популярність завдяки розквіту неоязичництва. Цікавим способом ворожіння є тассеографія. За цим хитромудрим словом ховається звичайне ворожіння на кавовій гущі та листочках чаю. Так-так, майбутнє можна побачити у власній чашці. У минулому для цього способу ворожіння використовували навіть вино. Наприклад, якщо ви побачите дерево у вашій чашці - це означатиме зміни, які принесуть успіх та здійснення бажань.

Схожим до цього є ворожіння на воску, коли віск від свічки виливається у воду, а утворені фігурки мають певне значення.

А ось китайці понад 300 тисячі років використовують древній ораку І-Цзин, або як його ще називають "Книгу перемін". Ця система побудована на примітивному уявленні про те, що суцільна лінія означає "так", а переривиста - "ні"… І-цзін - це письмова удосконалена версія цього ворожіння, яка побудована на шести варіантах ліній. Згідно з віруваннями китайців, вісім триграм І-цзін символізують собою могутні сили природи, які відіграють важливу роль у створенні світу. Не треба сприймати ворожіння як істину в останній інстанції.

Дехто ворожить і за допомогою маятника, який виготовлений із металу чи напівдорогоцінного каміння. Його певні рухи означають "так", а інші - "ні". В Україні цей спосіб ворожіння трансформувався у пророкування майбутнього за допомогою волосини чи нитки і обручки.

Сучасні дівчата ворожать на книжках. Найчастіше для пророцтв обирають Біблію, але для дівчат-філологів підійде і двотомник українського поета Володимира Сосюри. Відкриваєте книжку навмання - і вуаля. Розвиток сучасних технологій майже нівелював таємничість ворожіння, адже можна ворожити на картах Таро онлайн або вдивлятися у кришталеву кулю, сидячи за кілометри від кверента, тобто того, хто у ворожінні задає запитання.

Вірте у себе

Майбутнє - це дуже тонка матерія Всесвіту. Іноді майбутнє схоже на книгу, сторінки в якій присипані піском. Для когось ворожіння - це спосіб розважитися, для когось - спосіб надурити наївних пересічних громадян, для когось - предмет наукового вивчення, для когось - стиль життя.

"Ворожіння - це неточна область магічних наук" - сказала б розумниця Герміона Ґрейнджер із книги про магічну школу Гоґвардс із циклу про "Гаррі Поттера".

Не треба сприймати ворожіння як істину в останній інстанції. Майбутнє залежить тільки від нас самих. Кожна мить дарує нам сотні і сотні варіантів розвитку подій, лише вам обирати вашу долю.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!