До запуску вільної торгівлі з ЄС лишився місяць. ІНФОГРАФІКА

До повноцінного запуску Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом лишився тільки один місяць.

Попри намагання Росії вкотре "відкласти" торговельну частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, схоже, вона таки запрацює на повну вже з 1 січня 2016 року, пише Європейська правда.

Але станом "на зараз" Україна навряд чи може похвалитись високим ступенем готовності до вільної торгівлі з ЄС – своїм найбагатшим, але й найбільш жорстким та прагматичним, торговельним партнером.

Перспектива та бажання торгувати на ринку ЄС – найконкурентнішому в світі – хороший стимул для масштабної модернізації вітчизняного виробництва. А також можливість паралельно завойовувати інші ринки світу, адже європейські стандарти визнаються і приймаються скрізь. Хоча, звісно, найбільша вигода від ЗВТ – більш безпечні, якісні та доступні товари для українського споживача та європейські умови ведення бізнесу для вітчизняних підприємців.

Позитивний ефект від запровадження ЗВТ з ЄС експерти оцінюють дуже високо, аж до 14% приросту ВВП у довгостроковій перспективі. Однак досягти цього можливо лише в разі адаптування вітчизняних виробників до численних стандартів і вимог Євросоюзу, а також встановлення чітких і прозорих законодавчих правил ведення бізнесу.
Ця робота й має стати ключовим завданням українських законотворців.

Зі свого боку експерти Інформаційної кампанії "Сильніші разом!" розробили Дорожню карту євроінтеграційних реформ – перелік ключових законів для Верховної ради.

Дорожня карта складається з п’яти сфер-реформ з конкретними законодавчими ініціативами та посиланням на відповідні Глави і Розділи Угоди, де прописані зобов’язання щодо їх ухвалення.

Так, до завдань щодо реформи сфери безпечності та якості харчових продуктів – ключової для можливості експортувати наш харчпром до ЄС – експерти включили законопроекти "Про безпечність та гігієну кормів", "Про маркування, представлення та пакування (фасування) кормів", а також законодавчий акт щодо приведення процедури держреєстрації в кормовому секторі до вимог ЄС.

Якісні корми для тварин – це і є євроінтеграція по суті, адже ця тріада законопроектів, включно з іншими, дозволить побудувати в Україні сучасну систему контролю за безпечністю харчових продуктів по всьому ланцюгу постачання "від лану до столу". Якщо такий "ланцюг" у нас запрацює – в першу чергу, виграють прості українці: Виробник і Споживач, тобто – ми з вами.

Сектор реформи енергетичної сфери, зокрема, містить вимогу ще до кінця 2015 року ухвалити законопроект "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Новий закон про НКРЕКП – ключова умова успіху всієї енергетичної реформи, яка постійно комунікується "назовні" як одна з найуспішніших. Адже від прозорого та ефективного регулювання енергетичних ринків, ліквідації "тіньових схем" та підвищення інвестиційної привабливості енергетичного сектора України виграють усі. До того ж, значно поменшає популістських заяв та спекуляцій навколо теми "справедливих" тарифів для населення.

Єдина, але надзвичайно важлива, пропозиція по реформі митниці – ухвалення законопроекту "Щодо впровадження концепції "Єдиного вікна".

"Єдине вікно" на українській митниці зменшить наше відоме на весь світ надмірне регуляторне навантаження як на експортерів, так і на імпортерів та допоможе в рази зменшити зловживання в одному з найкорумпованіших секторів.

Євроінтеграційним завданням-2015 в реформі сфери публічних закупівель експерти визначили законопроект "Про публічні закупівлі", який передбачає переведення всіх процедур закупівель в електронний формат, а також оприлюднення інформації про закупівлі на всіх етапах процесу. Прозорість – нищівний удар по корупції у цій сфері, де суми відкатів та хабарів завжди вимірювались мільйонами.

Реформа антимонопольного законодавства – найуспішніша. 12 листопада в рамках Дня економічного розвитку Верховна рада вже ухвалила ключові законодавчі пропозиції Єврокарти реформ: у першому читанні – законопроекти №2431 (щодо методики розрахунку штрафів) та №2168а (щодо нових правил надання дозволів на концентрації), а також законопроект №2102 (щодо вимог до публікації рішень АМКУ) – в цілому.

Звісно, ще потрібно буде поборотись за імплементацію їхніх положень в практику роботи АМКУ, а також відстояти норму про надання судам повноважень переглядати розмір штрафів. Але ж прогнозований, ефективний та справді незалежний "антимонопольний арбітр" потрібний, в першу чергу, українському бізнесу, євроінтеграційні зобов’язання тут – просто сильний додатковий аргумент!

Шостий компонент Карти – інституційний. Хочеться вкотре закликати членів демократичної коаліції домовитись і таки ввести посаду віце-прем’єра з євроінтеграції, який має взяти на себе координацію всіх реформ, передбачених Угодою, та на найвищому рівні забезпечити захист і реалізацію торговельно-економічних інтересів України на ринках Євросоюзу.

Звісно, не законами єдиними… Для того, щоб Україна повною мірою змогла скористатись усіма вигодами вільної торгівлі з Євросоюзом, а також посилити й укріпити свої позиції на інших світових ринках, законодавчий фронт робіт треба доповнювати двома іншими: інформаційним та імплементаційним. Роль держави тут теж провідна.
Комусь доведеться допомагати впроваджувати європейські стандарти на виробництві, комусь – знайти партнерів в ЄС, комусь – відстоювати збільшення квот та розробляти і реалізовувати нову Торговельну стратегію, звісно, з акцентом на розвиток і підтримку вітчизняного конкурентоспроможного виробника.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!