Волинські громадські активісти переймали досвід молодіжної політики США. ФОТО

Програма Open World (Відкритий світ) – єдина программа обмінів в межах законодавчої гілки влади Сполучених Штатів Америки, яка щорічно фінансово підтримується Конгресом цієї країни.

У жовтні-листопаді 2015 року за досвідом до Америки літав голова спілки молодіжних громадських організацій Волині «Молодіжна платформа», координатор Молодіжного центру Волині – Захар Ткачук, повідомляє Молодіжний портал Волині.

Метою програми є зміцнення взаєморозуміння й співробітництва між Україною та Сполученими Штатами, шляхом обміну досвідом та ідеями між українськими лідерамита американськими колегами у різних галузях діяльності й обмін досвідом з найбільш важливих для обох сторін питань. Тож Захар розповів трохи детальніше про цю програму.

Заснована вона в 1999 р., у 2003 р.її поширено на Україну. Програма має свій офіс в Україні та Вашингтоні, такі обміни здійснюються досить часто: за рік може поїхати з України до Америки близько двохсот людей, які спеціалізуються в різноманітних галузях. Тематичний напрям групи «Молодіжна політика» є рідкісним явищем, зокрема, мені відома інформація, що аналогічна група їздила до США на початку цього року, і от друга, наша група, вже у кінці року.

В чому полягає суть програми?

Суть програми полягає в тому, що американці обирають п’ят-шість лідерів в певній галузі з України, запрошують їх до Америки, де розповідають та демонструють, як ця галузь функціонує в них.

В нашій делегації взяло участь шість чоловік, а обраною галуззю стала молодіжна політика. Відповідно тематика усіх заходів та діяльність закладів, які ми відвідували в рамках складеної програми, стосувалася саме молодіжної політики.

Як довго триває програма, тобто сам ознайомчий візит?

Тривалість робочої поїздки складає тиждень, проте ми затримались там на довше.

Яким було змістовне наповнення поїздки?

Перші три дні ми провели у Вашингтоні, де власне ознайомилися із структурою роботи державного департаменту США. Дізналися про специфіку роботи державних органів, зокрема, про те, хто відповідає за напрям молодіжної політики. Звичайно, в програму увійшов міні-курс ознайомлення з історією держави, роботою Конгресу США, його бібліотекою, власне, самою програмою. Нам було презентовано і різноманітні меморіальні комплекси.

Які ще міста чи селища Ви мали змогу відвідати?

Із Вашингтона літаком ми добралися до міста Пенсакола, що у штаті Флорида. Місто невеличке із населенням сорок тисяч чоловік, проте в агломерації воно сягає близько мільйона осіб.

Який рівень забезпечення молоді у США , зокрема у Пенсаколі?

Якщо говорити коротко – дуже високий. Практично у кожної молодої людини є автомобіль. В них, в принципі, країна створена для автомобілістів, а не пішоходів. Проте в США немає окремого спеціалізованого державного органу, що відповідає саме за реалізацію молодіжної політики.

Найбільша гілка, яка спрямована на молодь, – це освітня. Ми відвідували Університет Західної Флориди, у якому постійно навчаються близько 12 тисяч студентів. Вразив надзвичайно високий рівень матеріально-технічного забезпечення. Навіть студентське самоврядування в них на якісно вищому рівні.

Що саме мається на увазі?

В університеті є Національна спілка студентів, яка виконує тільки дві функції: адміністрування молодіжних клубів та захист інтересів студентів із подальшою їх соціалізацією у доросле життя. Спілка є вищим органом, який адмініструє та фінансує молодіжні клуби, проте не керує ними.

Всі заходи організовують безпосередньо учасники молодіжних клубів, які є, по суті, громадськими організаціями.

За якими інтересами об’єднуються студенти у молодіжні клуби?

Взагалі в університеті налічується 250 молодіжних клубів. Це дуже велика кількість. Напрямів їх роботи також є безліч. Дуже часто молоді люди об’єднуються за етнічною ознакою.

Де всі організації працюють, збираються?

В них є одне спільне величезне приміщення. Національній спілці студентів відведено декілька кабінетів невеличких, а весь інший простір займають молодіжні клуби, де і проводять свої заходи.

Чи є доцільним створення чогось схожого на американську національну спілку студентів університету в Україні?

Я бачу в цьому майбутнє, тільки якщо імплементована буде саме форма роботи, а не тільки назва.

Повернемося до молодіжної політики загалом. Ви зазначили, що в місті немає якоїсь конкретної посадової особи, яка відповідала саме за цей напрям. Яким чином все ж таки розвивається молодіжна політика, завдяки чиїм зусиллям?

В місті працює особа, яка не обирається, а призначається міським головою, в той же час, вона не є державним службовцем, а працює на правах найманої особи. Ця людина веде декілька молодіжних програм, які затверджуються та фінансуються міською радою. Наприклад, наразі в Пенсаколі реалізується програма зі створення спортивних майданчиків.

З якими молодіжними програмами Ви ознайомилися, які варто було б реалізувати в Україні?

В наших реаліях не завадила б програма, спрямована на внутрішнє навчання у міській раді. Зміст програми такий: учні старших класів, які пройшли конкурсний відбір, проходять своєрідне стажування у кожному з відділів міської ради. Таким чином в Пенсаколі готують собі нових працівників, адже кожному успішному слухачу видається відповідний диплом. Також цікавим є те, що пройшовши навчання, діти можуть виграти міні-грант на покращення певної галузі в межах міста.

Ці міні-гранти може виграти кожен з учасників навчального процесу?

Гроші отримує група людей, які запропонують найкращий проект. Взагалі такого роду програми є дуже вигідними як учням, які отримують корисні знання, дипломи та можливість власноруч покращити своє місто за державні кошти, так і міській раді, яка поширює позитивну інформацію про свою діяльність.

Чи підтримуються в місті громадські організації?

Так, і дуже активно. Там, як і в нас, проводять конкурс проектів, проте в них ця процедура набагато простіша. Можуть окремо профінансувати певні конкретні ініціативи. Багато комунальних приміщень передано громадським організаціям, які сплачують за них символічну оренду розміром в один долар. Навіть в самому приміщенні міської ради працюють дві ГО (це тільки ті, що ми особисто бачили).

А як щодо волонтерства?

Волонтерство у Пенсаколі дуже розвинуте. Найбільше мені сподобалося те, що в школі та університеті впроваджені обов’язкові години громадської роботи. Вважаю необхідним запровадити таку практику і в наших університетах.

До проходження цих громадських робіт ставляться дуже серйозно, тобто не зарахується робота у своєму навчальному закладі. Визнається або робота в громадській організації, або добровільна робота на благо міста. Потім школярі та студенти звітуються у своєму навчальному закладі.

Що саме сприяє такому активному розвитку волонтерської діяльності?

Дітей з наймолодшого віку привчають до роботи на користь соціуму. Молодь вчать, що необхідно допомагати безхатченкам, робити корисні для суспільства речі безкоштовно.

Що у цій поїздці вразило Вас найбільше, який досвід Ви хотіли б перейняти?

Найбільше вразила дуже плідна співпраця та всебічна підтримка державних структур по відношенню до громадських організацій. Це і фінансова підтримка, і надання комунальних приміщень в оренду за символічну плату.

Як, на Вашу думку, можна вирішити питання приміщення для молодіжних ГО, зокрема у Луцьку?

Це дуже просто. Під діяльність ГО віддаються приміщення бібліотек. В Пенсакулі я бачив реалізацію цієї ідеї. Центри, де працюють ГО називаються Центрами громадської роботи, всі вони створені на базі бібліотек. Приміщення у дуже гарному стані, все комп’ютеризовано… Взагалі, в них бібліотеки давно трансформувались у відповідності до вимог часу і стали громадськими бібліотеками, тобто центром багатьох точкових громадських ініціатив, а функції як місця збирання та видавання книг стали другорядними.

Яким чином узгоджується робота ГО у таких центрах?

Графік роботи Центрів громадської роботи дуже схожий із графіком Молодіжного центру Волині. Розробляється календарний план, відповідно до якого, представники ГО попередньо узгоджують із працівниками центру: час, залу, необхідну апаратуру тощо.

Хто проявив ініціативу щодо трансформації простору бібліотеки у Центр громадської активності?

Це все було організовано зусиллями міської ради, адже перед ними виникла проблема щодо забезпечення великої кількості ГО місцем для проведення заходів, корисних для всього міста.

Недоліком вважаю відсутність спеціалізованих програм. Міська рада надала для ГО приміщення, де оплачується світло, Інтернет тощо, а за змістовне наповнення відповідають самі користувачі.

Що, на Вашу думку, із прикладу Пенсаколи варто реалізувати в Україні в першу чергу?

Звичайно – це докорінна трансформація робочого простору бібліотек. Як консерватор, вважаю за потрібне реалізувати пілотний проект, тобто створити один Молодіжний центр на базі бібліотеки, подивитись як він працює, внести необхідні корективи у його діяльність, а вже потім, за наявності позитивного досвіду, поширювати мережу молодіжних центрів на території області.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!