Спортивний Луцьк: пауерліфтинг

Віце-президент Всесвітнього альянсу пауерліфтингу Вадим Коцага.

Вперше до спортивної зали я потрапив у віці 10 років. Це була секція «Гандболу», і моїм першим тренером був Володимир Петрович Новосад.

Так склалося, що після закінчення школи ми разом із Володимиром Петровичем склали іспит на суддів із гандболу, і тривалий час їздили як пара суддів на Чемпіонати України Вищої та першої ліги ФГУ (Федерації гандболу України). З часом навчання стало на перше місце, і довелось припинити кар'єру судді із гандболу.

Деякий період часу не міг займатись спортом із об'єктивних причин (проблеми із здоров'ям). З часом, все ж таки пішов до тренажерної зали, де тренерами були син та батько Верещаки – Сергій та Валерій Віталійович. Швидше за все вони і побачили у мені потенціал важкоатлета, і тому вже через півроку я приймав участь у Відкритому Чемпіонаті Волинської області – це був жовтень 2005 року. На цих змаганнях посів друге місце у своїй ваговій категорії.

Ось з 2005 року я і пауерліфтинг - не розлучні.

Як кажуть «апетит приходить під час їжі», ось так і в мене склалось. В досить юному віці (1988 рік), дивився телевізор, де транслювалась Олімпійські ігри. Мені сподобалась одна із командних ігор. Після перегляду цих трансляцій, я на всіх перервах постійно знаходився в спортзалі школи, де намагався зробити те саме, що бачив по телевізору. Згодом один із вчителів фізкультури це помітив, і привів тренера із цього виду спорту до школи. Як виявилось, це була гра із назвою «Гандбол», а тренером був Володимир Петрович Новосад.

Пауерліфтинг- це не командна гра, а особиста боротьба із суперником. Суперником тут є штанга, але самим головним суперником є психологічна задача протистояти великій вазі.

Пауерліфтинґ або паверліфтинґ (англ. powerlifting: power — сила, і lift — підіймати) — силовий вид спорту, у якому підіймають штангу. Паверліфтинґ, також називають силовим триборством. Пов'язано це з тим, що в якості змагальних дисциплін в нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, і тяга штанги — які в сумі і визначають кваліфікацію спортсмена.

Виступи спортсменів поділяються на два дивізіони – в спеціальному екіпіруванні та без спеціального екіпірування.

Багато хто думає, що якщо спортсмен приймає участь в екіпіруванні, то він майже не працює фізично в залі, і йому все буде легко вдаватися на відміну від тих, хто змагається без екіпірування. Розчарую – всі «пашуть» в залі однаково, і кінцевий результат залежить лише від того, на скільки ти «викладаєшся в залі»

Перші змагання із пауерліфтингу були в 2005 році – Відкритий Чемпіонат Волинської області

В тому ж 2005 році Чемпіонат Західної України із пауерліфтингу, та Чемпіонат Тернопільської області/

В 2006 році – Чемпіонат України із жиму штанги лежачи (Полтава)
В загальному близько 40 змагань різного рівня – Чемпіонати та Кубки України, міжнародні турніри, Чемпіонати та Кубки Європи та Світу.

«Великий спорт» вимагає багато величезних фізичних навантажень, тому ціна виступів або перемога, або призер змагань. Відповідно багато здоров'я потрібно. Не обходиться і без травм. Із власного досвіду – будучи в 2007 році на Чемпіонаті України в Мелітополі, під час опускання штанги на груди, відчув дискомфорт у плечі. Прийшлось відмовитись від подальшої участі. Згодом виявилось – пошкодження суглобової сумки.

Не пам'ятаю, хто із олімпійських чемпіонів сказав: «Спорт – це обмін здоров'я на медалі, а фізкультура це здоров'я»

Маю нагороди різного рівня – медалі та кубки. Якщо взяти на вагу всі медалі, то сукупна вага близько 6 кг.

Як спортсмен, то ніколи не дозволю собі пропустити тренування.

Раціон харчування спортсмена залежить від того, яку мета переслідуєте. Якщо схуднути, то в раціоні повинно бути більше білків, та швидких вуглеводів. Якщо маєте на меті набрати масу – то навпаки, більше вуглеводів (але корисних: каші, фрукти), і менше білкових.

В спортзалі я буваю по три рази в тиждень від 1,5 години до 3-х.

Таких моментів, щоб геть зовсім не хотілось йти на тренування у мене не було. Є така байка (розмова підопічного з тренером):
П.- Тренер, а правда, якщо я пропущу тренування, то мені нічого не буде
Т.: - Так, нічого не буде: ні досягнень, ні прогресу, ні перемог.

Раніше перед змаганнями завжди хвилювався – зараз вже ні. Хоча ні – хвилююсь, коли на помості мій старший син.

Найбільше мені запам'ятався Перший Чемпіонат світу в місті Йорк (штат Пенсильванія) у 2008 році.

Віддаюсь сім'ї та розвитку федерації. В даний момент є Віце-президентом Всесвітнього альянсу пауерліфтингу, та водночас засновником та очільником Європейського та Українського підрозділів ВПА.

Відпочинок? Робота-дім-робота-тренування-дім – ось мій графік. Забув – організація змагань, а інколи ще й сам приймаю участь.

Для тих, хто би хотів займатись пауерліфтингом я б порадив, перш за все, знайти гідного тренера, бажано досвідченого важкоатлета, або «ліфтера» - лише вони зможуть «поставити правильну техніку» - не має хорошої відточеної техніки, не має хорошого результату, а лишень пошкоджені хребти, травмовані суглоби і суттєві проблеми.

Бути наполегливим у тренуванні.

В разі, якщо вирішили прийняти участь у змаганнях будь-якого рівня, запам'ятати одне – в залі ми всі показуємо високі результати, вийшовши на поміст, все йде по іншому. Це психологічний аспект в житті будь-якого спортсмена.

Якщо досвідчений тренер, то він вас правильно підведе до змагань. Ніколи в разі поразки не втрачайте надії, а в разі перемоги – не втрачайте голову від того, що Ви найкращі.

Ще Вінстон Черчіль сказав, що «Перемога - це не кінець, поразка не смертельна. Піднятись і продовжити – ось що має зміст».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!