Валентин Гордіюк: Живу за Біблійними заповідями і дивлюся людям в очі, не відводячи погляд*

Валентин Іванович Гордіюк – пересічний громадянин, який все життя прожив у місті Луцьку. 28 років чоловік працює на Луцькому підшипниковому заводі (з 2007 року – АТ "СКФ Україна") налагоджувальником шліфувальних верстатів. Ініціював створення первинної профспілкової організації «Національне відродження» ВАТ «СКФ Україна», яку очолює восьмий рік.

Окрім цього, Валентин Іванович є головою правління ОСББ на вулиці 8 Березня, яка була створена за його безпосередньої участі. Наразі пан Гордіюк – кандидат в депутати до Луцької міської ради від ВО “Батьківщина”. Балотується Валентин Іванович від 16 округу, де і проживає.

– Валентине Івановичу, чому вирішили взяти участь у виборах, і чому саме у лавах партії “Батьківщина”?

– Якось мені випала нагода побувати на ефірі програми ”Свобода слова”. Там, власне, я вперше вживу побачив лідера “Батьківщини” – Юлію Тимошенко. Вона справила на мене неабияке враження. Після зйомок попросив у неї автограф, сказавши: “Підпишіть для вашого фаната, моєї дочки Олени”, фраза заплутана, але вона, незважаючи на хаос, який був навколо, вловила суть і підписала: “З повагою Олені від Юлі". З таким же проханням підійшов до іншого політика, який також стояв в оточенні людей. Він просто написав: "З повагою" і поставив автограф.

Після цього я безліч разів проходив повз луцький офіс “Батьківщини”, а потім набрався сміливості і зайшов. Так з 2007 року, я – член партії. З того часу організував первинку на своєму окрузі. За всі роки не пропустив жодної акції, які проводилися в Києві, був і на Майдані.

На мою думку, людина повинна бути в системі, допомагати іншими, і відповідно інші допомагатимуть їй. Адже, як то кажуть, один в полі не воїн. Мені запропонували спробувати свої сили у виборах до міської ради, я спершу запитав у сусідів, чи варто це робити. Одна бабуся каже: “Синочку, йди, я за тебе молитися буду”, – от я і погодився.

– Які проблеми плануєте піднімати за час депутатської каденції?

– Насамперед, ті проблеми, які близькі мені по духу. А саме: доступні комунальні тарифи, розвинена інфраструктура у моєму окрузі, проблеми, пов'язані з прибудинковими територіями, зокрема, що стосується питання ОСББ, то деякі моменти я зможу вирішувати, посилаючись на свій досвід.

– Розкажіть детальніше про свій досвід у цьому питанні і про ситуацію з ОСББ в місті загалом.

– Мешканці нашого будинку об'єдналися в ОСББ півтора року тому. 20 лютого 2014 року, коли на Майдані були розстріли, ми зібрали перші установчі збори. Правда, вагалися, чи проводити їх, оскільки такий час... Але все-таки життя триває. Сприяло пришвидшенню створення такого об'єднання те, що у будинку протікав дах, тож іншого виходу не було. Оскільки жителі одного під'їзду скинулися грошима, їм ЖКГ відремонтував покрівлю, але робити були зроблені неякісно, і вона знову почала протікати.

За кілька місяців після створення об'єднання був зроблений капітальний ремонт даху. Можливо, не так, як хотілося б, адже у зв'язку з ростом долара подорожчали будматеріали, але якби ми тоді цього не зробили, то навряд чи змогли зробити зараз. А так рік пройшов, людям не капає на голови у квартирах. Крім того, ми найняли прибиральницю, у під'їздах і на прибудинковій території тепер чисто. Двір розчистили своїми силами.

До того ж, ми встановили світлодіодні лампочки. Тепер весь будинок світиться, а електроенергію витрачаємо, як за одну "сотку".

Цього сезону планували встановити індивідуальний тепловий пункт, але затягнулося оформлення кредиту. На щастя, вже отримали позику і на днях маємо починати монтувати. Заодно плануємо поміняти вікна у під'їздах і підвалах, а пізніше – утеплимо будинок.

В Луцьку для ОСББ робиться немало. Є програма міської ради, за допомогою якої ми зробили дах: 20% платила громада, а решту – міськрада. Це досить хороша програма і потрібно, щоб вона далі розвивалася.

– На вашу думку, реально бути чесним політиком?

Звичайно, реально.

– Тобто ви обіцяєте бути добросовісним депутатом?

– Я обіцянок не даю, а просто живу з девізом: “Чесність і порядність”. Я фактично керую профспілкою на громадських засадах. Раз в рік отримую компенсацію за проїзд, оплату телефонних дзвінків, втрачений час. Така ж ситуація і у ОСББ. На утримання будинку надходить 5 – 6 тис., з чого там зарплату брати? Якихось 100 грн отримую, щоб, знову-таки, було на проїзд...

Я таким народився, не вмію хитрити. Чесно скажу, що й вчитися не хочу. В мене є таке поняття як душевний спокій – живу за Біблійними заповідями і дивлюся людям в очі, не відводячи погляд, адже я знаю, що нічого не вкрав.

– На вашу думку, що потрібно зробити, щоб Україна стала процвітаючою країною?

– Перш за все потрібно перестати красти, тоді все стане на свої місця. В нас корупція переросла в стихію. Відкрийте підручник історії, там все написано... Страх – рушійна сила прогресу. Зараз чиновники втратили страх. Та що там говорити про чиновників, візьмемо простих людей. Ми як приходимо до лікаря, рука сама тягнеться, щоб “подякувати”, навіть, якщо і нема за що. В нас це вже в крові. Перш за все потрібно мінятися самим, а це найважче. Будеш мінятися ти – будуть мінятися і ті що поряд з тобою.

– Яке ваше найбільше досягнення в житті?

– Найбільше пишаюся своїм внуком, якому 4 місяці. Він - центр землі, і найбільша моя радість.

– Як плануєте проводити свою агітаційну роботу?

– Очі в очі, тільки так. Я не витрачатиму на агітацію великих коштів, не буду купляти голоси. А людям, які продаються хочу сказати, що потрібно пам'ятати, коли людина вкладає гроші – вона їх захоче відбити, і хто знає якими будуть її методи...

– Дякую за розмову. Успіхів у боротьбі.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!