Кримські татари чаювали із студентами в Луцькій бібліотеці. ФОТО

«Крим – земля українська» ˗ під таким заголовком 15 жовтня 2015 року в юнацькій бібліотеці міста Луцька відбулася зустріч вимушених переселенців із Криму зі студентами 3-го курсу Луцького базового медичного коледжу.

Попри робочий час та погане самопочуття окремих учасників, усі вони знайшли кілька годин, аби завітати до бібліотеки й трішки розповісти про своє життя «до» і «після» анексії, повідомляють у Facebook-спільноті юнацької бібліотеки.

Після короткого екскурсу в історію кримських татар як народу та перегляду документальних фільмів, підготовлених працівниками відділу мистецтв книгозбірні, першим серед гостей узяв слово керівник ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов.

Небагатослівно, але від душі, він подякував працівникам бібліотеки за цю зустріч, підкреслюючи її важливість для того, аби всі ми почувалися єдиним народом.

Редван Закірьяєв, як то кажуть, «усміхнув» усіх присутніх блискучим почуттям гумору та енергійністю. Цей «Челентано», як його між собою називають наші місцеві кримчаки, кумедним українсько-російським суржиком розповів, як пішки покидав рідну Керч, як дружньо його прийняли хлопці-лучани на авторинку, нарізуючи на капоті свіже українське сало й наливаючи квас.

Чарівна Ганна Грецька, лікар приймального відділення обласної дитячої лікарні міста Луцька, розповіла, що полюбила Луцьк, але все ж сумує за Кримом у різні пори року, сумує за весняним цвітом, за «йодованим» запахом моря та за смачною, ні з чим незрівнянною керченською хамсою, яка ввібрала в себе смак двох морів.

Не оминули зустріч і представники влади. Віталій Пешук, головний спеціаліст відділу комунікацій з громадськістю та у справах релігій і національностей управління з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації, наголосив на готовності підтримати вимушених переселенців із Криму в будь-яких життєвих ситуаціях.

Присутній представник обласного центру зайнятості також запевнив у готовності допомагати вимушеним переселенцям у профорієнтації, професійному навчанні та працевлаштуванні й рекомендував звертатися за допомогою, не зволікаючи.

Після чаювання карпатськими травами з волинським медом, зустріч усе ніяк не можна було завершити – один спогад чіплявся за інший, політичні погляди перетиналися й породжували нові дискусії.

Зробивши фінальне фото й провівши гостей, в організаторів зустрічі ще довго не сходили усмішки з облич. Юнацька бібліотека часто приймає гостей, але мало хто так веселить і надихає оптимізмом, як ці мужні люди, вирвані з рідної землі, але незламні у вірі в краще майбутнє.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!