Козаки на Покрову обирали гетьмана, а дівчата молились про заміжжя

Козаки на Покрову обирали гетьмана, а дівчата молились про заміжжя
14 жовтня вперше відзначають День захисника України, а також День українського козацтва (з 1999 року) та одне з найшанованіших українцями релігійних свят - Покрови Пресвятої Богородиці.

У середу, 14 жовтня, у церквах Волині відбувається відновлення посвяти українського народу під Покров Пресвятої Богородиці. А ще відправляються молебні за здоров'я тих, хто захищає українські кордони на сході, і панахиди за полеглими у боях бійцями.

Історія походження свята сягає часів Київської Русі, - інформує Gazeta.ua.

За легендою, в цей день 860 року військо русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці молились Божій Матері, прохаючи про порятунок. Богородиця з'явилася перед візантійцями, вкрила їх своєю покровою і сховала від ворогів. Як стверджує легенда, саме після цього вражений Аскольд та його дружинники прийняли християнство.

Візантійський патріарх канонізував свято Покрови Богородиці в 10 столітті.

Здавна в Україні будували церкви, присвячені Покрові. Найдавніша зі збережених - зведена 1467 року в селі Сутківці Хмельницької області як фортеця.

У добу козацтва Покрова вважалася найбільшим святом українських воїнів, адже вони вважали Богородицю своєю покровителькою. На Запорожжі була церква святої Покрови, а 14 жовтня козаки обирали нового гетьмана або отамана.

У 17-18 століттях іконописці зображали на образах Покрови Богородиці козацьку старшину та духовенство.

Відомий український етнограф Олекса Воропай стверджував, що після знищення Запорозької Січі в 1775 році, козаки взяли з собою в еміграцію за Дунай образ Покрови Пресвятої Богородиці.

За однією з версій, на Покрови 1942 року офіційно була утворена Українська Повстанська Армія, яка боролась проти гітлерівської і більшовицької окупації. Відтак 14 жовтня також відзначають як День УПА.

За традицією після Покрови в Україні починався сезон весіль.

Незаміжні ж дівчата, яким дуже кортить пошлюбитись, в цей день звертались до Богородиці спеціальними молитвами:

"Свята мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою"

"Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу — най ся дівкою не мучу"

"Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду".


На Покрову з останнього в році походу вертались чумаки та з Карпатських гір пастухи з отарами.

Українці мають багато прикмет, пов'язаних з цим святом. Зокрема:

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.

Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді та грудні.

На Покрову вітер - весна буде вітряна.

Якщо на Покрову сніг - буде багато весіль.

На Покрову віє вітер з півночі - зима буде холодна і з великими снігами, з півдня - буде тепла зима.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Покрова була, є і буде! Решта - молох, перехідне...
Відповісти