Закон, який не виконується, – радше насмішка, - відомі волинянки про гендерну квоту на виборах. ФОТО

14 липня цього року в Україні був прийнятий Закон «Про місцеві вибори», згідно з яким «представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку».

Але попри це, партії, яким відмовили зі згаданої причини у реєстрації, виграють суди. Тож, з’ясовується, закон в цьому конкретному випадку має радше рекомендаційну силу, пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, партії мають формувати списки до місцевих рад таким чином, щоб у них було як мінімум 30% жінок чи 30% чоловіків. Найчастіше йдеться саме про жінок, тому що чоловіків в українській політиці, як свідчить досвід, набагато більше.

Проте цю норму постановою №362 від 23 вересня ЦВК вирішила зробити не обов’язковою.

«Згідно з частиною третьою статті 4 Закону представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Разом з тим, серед передбачених частиною першою статті 46 Закону підстав для відмови в реєстрації кандидата… вказане положення відсутнє. З огляду на це відмова в реєстрації кандидатів… з підстав недотримання положення Закону щодо представництва осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах на підставі пункту 1 частини першої статті 46 Закону не допускається», – повідомили в ЦВК.

На Волині все виглядає наступним чином: Волинська обласна територіальна виборча комісія 2 жовтня відмовилася реєструвати списки осередків чотирьох політичних партій через недотримання гендерної квоти.

«Представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад має становити не менше 30 відсотків. Прийнявши рішення зареєструвати політичні партії, у яких відсутнє таке представництво, ми порушимо закон. Тому я за те, щоб таким політичним силам відмовити у реєстрації», – коментував ситуацію виданню «Хроніки Любарта» заступник голови Волинської обласної ТВК Микола Євтушин.

По тому представникидвох двох партій спільно подали позов до суду на територіальну виборчу комісію через те, що кандидатів від цих партій не зареєстрували на вибори. Так, обласну ТВК зобов’язали скасувати свої постанови про відмову в реєстрації партій та зареєструвати їх.

Після цього Волинська обласна територіальна виборча комісія вирішила подати апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду на партії через недотримання гендерної квоти.

Але, як стало відомо, ТВК суд програла. Тож, на виконання ухвали Львівського апеляційного суду Волинська обласна виборча комісія на засіданні 7 жовтня зареєструвала дві політичні партії без розгляду згідно з виборчим списком, наданим партією.

Журналісти поцікавилися, що думають з цього приводу відомі волинянки. Чи дійсно треба було приймати закон, який би врівноважував права жінок, навіщо взагалі це було потрібно і чому партії дозволяють собі ігнорувати законодавство.

Оксана Ярош, політолог, член Громадської ради при Волинській ОДА:

Деякі партії, які беруть участь у виборчому процесі, не сприйняли статтю 4 закону про місцеві вибори як обов’язкову до виконання. Причиною є давня українська традиція – закон можна знехтувати. Це свідчить про рівень правової культури політсил.

З іншого боку, як пояснюють самі партії, причина недотримання гендерної квоти – це відсутність санкцій. Тобто, партії будуть дотримуватися законодавчих норм тоді, коли до них застосовуватимуться санкції. А без карального меча добровільно це виконувати не будуть. Ще однією причиною є кадрова політика політсил. У нашій країні понад 170 різних партій. Давні зникають, з’являються нові, і це добре. Але водночас немає сталої кадрової політики. Лише кілька партій її проводять, шукають молодих амбітних людей, здібних громадських діячів. Спочатку їх виховують, а тоді залучають до партійної діяльності. Так, як це прийнято у США та Європі, – ростити кадровий потенціал. Однак більшість політсил не думають про правильний підбір кадрів. Тому й деякі партії не дотримуються гендерної квоти через відсутність кадрів.

Людмила Кирда, депутат обласної ради, екс-голова Маневицької РДА:

У законі чітко прописано, що має бути дотримана квота 30% представників однієї статі. А закон вимагає безумовного виконання. Якщо та чи інша сила не виконує його, то для чого такі закони приймати? На жаль, стаття про «30% осіб протилежної статі» стосується саме жінок. Бо жінок в політиці, на жаль, дуже мало навіть в нашій обласній раді. Зараз - 10% і в минулій каденції - 8%. І те, що цей момент в законі прописаний – це дуже прогресивно. Бо жінкам сьогодні теж непросто. На їх плечах лежать економічні негаразди, сім’я, діти, робота. А чоловіки звикли тільки керувати. Жінці, щоб досягти тих висот, того кар’єрного росту, треба прикласти вдвічі більше зусиль, аніж чоловікам.

Раїса Кучмук, депутат облради, очільниця Служби зайнятості області:

А чому 30%? Якщо ми говоримо про гендерну рівність, то чоловіків і жінок повинно бути 50х50. Звичайно, не всі жінки хочуть цієї рівності, але якби в нас більше жінок було в органах влади на відповідальних посадах, то було б набагато ліпше. Тільки проаналізуйте – де працюють жінки в органах влади? Там, де найважче. Якщо це сільські ради, то жінок там 50%, в сфері соцзахисту 80-90%. А ось чим вищий щабель, і чим розмитіша відповідальність, то там, здебільшого, чоловіки.

А раз партії виграють суди, то може це нам така підказка, що 30% - замало. Так, є партії, які через суд домагаються реєстрації. Але варто подивитися на сесію облради: хто не досиджує до кінця? Жінка, яка крім депутатства ще має роботу, чи чоловіки, які туди-сюди ходять по залі?!.

Валентина Блінова, депутат облради, журналіст:

Квота нічого не вирішує. Ми бачимо, що у нас відбуваються суди, бо територіальна виборча комісія не допускає партії, які не витримали цей принцип. Я вважаю, що раніше, як не було квоти, то перепон для жінок не було.

Насправді, це віддзеркалення того, яка ситуація і становище жіноцтва у суспільстві сьогодні. Першою чергою, наші жінки зараз обтяжені скрутним матеріальним становищем. Краще було б дбати про дошкільні навчальні заклади, щоб жінка мала часу та займалася своєю кар’єрою чи громадською діяльністю. Для прикладу, у нас зараз будуть довгі зимові канікули, якщо немає бабусь з дідусями, то що робити? Тому, ніж створювати такий квотний закон, ліпше попрацювати над умовами для молодих сімей.

Зрештою волинянки, які за родом своєї діяльності, часто стикаються з політикою і політиками, погоджуються: закон, який не виконується – радше насмішка. Ймовірно, творці закону планували таким чином позбутися конкурентів, але коли самі втрапили у «гендерну пастку» - скористалися лазом в законодавстві і перетворили закон на фікцію.

Зрештою, якщо партії дозволяють собі не дотримуватися одного закону, то чи є гарантія, що це не повториться надалі, коли вони прийдуь до влади – питання риторичне.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!