Як на Волині шанобливо зверталися у ХVІ – ХVІІ століттях

Як на Волині шанобливо зверталися у ХVІ – ХVІІ століттях
Однією із переконливих лінгвістичних приваб української мови є широкий спектр доброзичливих і витончено хороших слів.

Яскравим підтвердженням тому слугують звертання, що прочитуються у різних епізодах з історії повсякдення мешканців Волині та луцьких міщан ХVІ–ХVІІ століть.

Як саме люди того часу виявляли проникливе тепло своїх почуттів, читайте повністю у статті «Милостива мені матінко-добродійко»: зичливі слова на Волині ХVІ – ХVІІ століть.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
То так, можливо, звертались між собою сусіди або цеховики. Більш звичним, вбачається, було приблизно таке: "хлопє, ходзь ту, я цєбє тераз дам в скуре", або "Пшел преч, схизмацє".
Відповісти