«Мандрівний вішак» у Луцьку епатував, дивував та змушував задуматись. ФОТО

Вже вдруге у Луцьку відбувся фестиваль театру за межами театру «Мандрівний вішак». Так, 3-4 жовтня актори, покинувши класичні театральні сцени, вийшли на вулиці, будівництва, спустились у підземелля та навіть підземну парковку, аби вкотре довести – справжнє мистецтво не має жодних рамок.

Якщо першого разу (а це було позаторік) на дійство з’їхалися також гості з Білорусі, Грузії та Росії, то цього року події в Україні внесли свої корективи. «Мандрівний вішак» мав суто український вимір – в обласний центр завітали актори з Києва, Харкова, Дрогобича, які презентували свої творчі доробки у різних локаціях міста.

Виступили на фестивалі також господарі заходу – театр-студія «Гармидер», показавши вже відомі лучанам спектаклі «Епіфанії» та «На полі крові».

Першим фестивальну програму розпочав Олександр Максимов із перформансом «Люстро». Актор, пройшовши вулицею Лесі Українки зі стареньким радейком у руках та тягнучи за собою дзеркало, був настільки переконливим, що окрім глядачів, які прийшли на відкриття фестивалю, до гурту долучилося багато цікавих перехожих.


Перформер, не промовивши ні слова, здається, сказав значно більше, аніж це можна донести вголос. Болем в уяві промайнули спогади про події на Майдані, війна на Сході України та багато чого ще. Кожен з глядачів, певне, бачив та розумів щось своє. Але жоден не залишився байдужим.

Цьогорічний «Мандрівний вішак» зібрав аншлаг. Імпровізовані майданчики для спектаклів ледве вміщали в себе усіх пошановувачів мистецтва, а виставу-медитацію «Північне сяйво» харківський театр «Котелок» мусив показувати двічі поспіль, оскільки біля підземелля у Старому місті вишикувалася величезна черга бажаючих втрапити на дійство, що відбувалося у повній темряві.

Гості із Харкова привезли до Луцька також унікальну моновиставу «Липень» авторства Івана Вирипаєва. Цікаво, що автор заборонив іншим театралам грати цю п'єсу, однак для Володимира Снігурченка він поки зробив виключення. «Липень» – це історія-розповідь маніяка-вбивці про любов, Бога, сенс життя, приправлена добірною лайкою.


Театр з Києва «SPLASH» уже добре знайомий луцькому глядачу. Актори вже вдруге взяли участь у «Мандрівному вішаку». Цього разу вони привезли на фестиваль виставу «Мій Джонатан» за Річардом Бахом.

Підземна парковка в торговому центрі на деякий час стала морем, де літають чайки, де небо, простір і воля. А головне – віра у себе та людей.


Не аби як здивували пошанувачів мистецтва гості з Києва – театр «Опера у валізі», які привезли у Луцьк оперу-жарт за водевілем Антона Чехова «Ведмідь». Вони виступили у Палаці урочистих подій, де й відбулося урочисте прощання з «Мандрівним вішаком» з обіцянкою зустрітися вже наступного року.


Цікаво, що на фестивалі не було переможців і переможених. Виступи учасників оцінювало суб'єктивне журі – прості глядачі, які вручили подарунки тим колективам, чиї виступи найбільше припали до душі.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!