Волинським студентам розповіли про децентралізацію
Директор Офісу реформ Анатолій Пархом’юк учора прочитав лекцію студентам 2-4 курсів юридичного факультету СНУ ім. Лесі Українки.
Була розмова про основи децентралізації, які зміни вона принесе в Україну, законодавчу бачу з усіма її перевагами та недоліками, результати адмінреформи на Волині і головне – її вплив на життя кожного з нас, інформує Офіс реформ у Волинський області.
Що таке місцеве самоврядування?
Це коли мешканці міст, сіл, селищ самі господарюють у своєму домі. Люди обирають місцеві ради та їхніх голів. Їх і вповноважують вирішувати більшість важливих питань. Такий устрій нині – в усіх європейських країнах. Україна ж досі сподівалася, що владна верхівка здатна вирішити маленькі, але такі важливі проблеми у віддаленому селі.
Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі ці питання громадам – мешканцям міст, сіл, селищ.
Головними, хто контролюватиме владу на місцях, є самі люди. В законі про місцеве самоврядування обов’язковими нормами є залучення мешканців – членів громад – до роботи спільно. Також має бути закон про місцевий референдум, який дозволить відкликати депутатів місцевих рад і голів громад.
Чим сильнішою буде громада, тим сильнішим стане місцеве самоврядування.
Реформа передбачає й створення державних представництв. Мова йде про невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова (вони стежитимуть за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування) і координаційна (координація роботи органів держвлади на території). Якщо органи місцевого самоврядування приймуть незаконні рішення, голови держпредставництв зможуть зупинити такі рішення і звернутися до суду.
Чи не було у нас досі місцевого самоврядування?
Було, але дуже обмежене. Аби зробити щось корисне в своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А їх майже не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, які там працювали, майже повністю забирали в Київ – у держказну. Далі з Києва чиновники вирішували – кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші – приймали через «відкат». На всіх рівнях – у міністерствах, обласних адміністраціях, районних.
У старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але не забезпечували інструментами.
У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами.
Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Якщо у місцевої влади через державні рішення виникнуть додаткові витрати, то це теж компенсує держава.
Механізм розподілу податків між органами різного рівня і державою визначено у змінах до Бюджетного кодексу. Ці процеси моделюють спільно з польськими експертами. Фахівцями, які вже робили такі розрахунки для реформи місцевого самоврядування в Польщі.
Чи потрібна ця реформа зараз, у такий складний для країни час?
Сьогодні можна лише з жалем говорити, що така реформа не відбулася раніше.
Ніхто не забув іще про невдалу спробу 2005-го, котру зробив тодішній віце-прем’єр Роман Безсмертний. Розкритикували, не сприйняли і в результаті топчемося на місці. У центральної влади не було волі, рішучості і готовності поділитися повноваженнями та ресурсами.
Пострадянські і постсоціалістичні країни, які провели реформу, сьогодні значно випереджають Україну в соціально-економічному розвитку. Завдяки реформі вони включили в роботу те, що є найбільш цінним капіталом будь-якої держави, – інтереси людей. І навпаки – прибрали головну перешкоду на шляху успіху та добробуту, – корупцію.
Поглянемо на досвід мешканців Центральної та інших країн Східної Європи.
Коли децентралізація відбувалася у Польщі, падіння економіки на рік становило близько 10%, інфляція – близько 500% на рік. На кордонах стояли тоді ще радянські війська. І все ж Польща зробила цю реформу, а сьогодні готова допомогти українцям повторити успіхи та не припуститися помилок, які були на шляху децентралізації.
Волинь після реформи.
Ми знаємо, що поки в нашій області не побоялися стати першими об’єднаними громадами Устилузька, Зимнівська Володимир-Волинського р-ну, Велицька та Голобська Ковельського, Смолигівська – Луцького р-ну, а Оваднівська Володимир-Волинського навіть наважилася зачепити межі районів. Усі вони дуже різні, як за територію, так і за фінансовими показниками. Але спільне те, що у цих громадах не запитують, коли їм зверху скажуть, як жити, а чекають, коли врешті самі отримають повноваження приймати рішення. 25 жовтня вони проведуть вибори по-особливому.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Була розмова про основи децентралізації, які зміни вона принесе в Україну, законодавчу бачу з усіма її перевагами та недоліками, результати адмінреформи на Волині і головне – її вплив на життя кожного з нас, інформує Офіс реформ у Волинський області.
Що таке місцеве самоврядування?
Це коли мешканці міст, сіл, селищ самі господарюють у своєму домі. Люди обирають місцеві ради та їхніх голів. Їх і вповноважують вирішувати більшість важливих питань. Такий устрій нині – в усіх європейських країнах. Україна ж досі сподівалася, що владна верхівка здатна вирішити маленькі, але такі важливі проблеми у віддаленому селі.
Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі ці питання громадам – мешканцям міст, сіл, селищ.
Головними, хто контролюватиме владу на місцях, є самі люди. В законі про місцеве самоврядування обов’язковими нормами є залучення мешканців – членів громад – до роботи спільно. Також має бути закон про місцевий референдум, який дозволить відкликати депутатів місцевих рад і голів громад.
Чим сильнішою буде громада, тим сильнішим стане місцеве самоврядування.
Реформа передбачає й створення державних представництв. Мова йде про невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова (вони стежитимуть за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування) і координаційна (координація роботи органів держвлади на території). Якщо органи місцевого самоврядування приймуть незаконні рішення, голови держпредставництв зможуть зупинити такі рішення і звернутися до суду.
Чи не було у нас досі місцевого самоврядування?
Було, але дуже обмежене. Аби зробити щось корисне в своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А їх майже не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, які там працювали, майже повністю забирали в Київ – у держказну. Далі з Києва чиновники вирішували – кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші – приймали через «відкат». На всіх рівнях – у міністерствах, обласних адміністраціях, районних.
У старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але не забезпечували інструментами.
У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами.
Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Якщо у місцевої влади через державні рішення виникнуть додаткові витрати, то це теж компенсує держава.
Механізм розподілу податків між органами різного рівня і державою визначено у змінах до Бюджетного кодексу. Ці процеси моделюють спільно з польськими експертами. Фахівцями, які вже робили такі розрахунки для реформи місцевого самоврядування в Польщі.
Чи потрібна ця реформа зараз, у такий складний для країни час?
Сьогодні можна лише з жалем говорити, що така реформа не відбулася раніше.
Ніхто не забув іще про невдалу спробу 2005-го, котру зробив тодішній віце-прем’єр Роман Безсмертний. Розкритикували, не сприйняли і в результаті топчемося на місці. У центральної влади не було волі, рішучості і готовності поділитися повноваженнями та ресурсами.
Пострадянські і постсоціалістичні країни, які провели реформу, сьогодні значно випереджають Україну в соціально-економічному розвитку. Завдяки реформі вони включили в роботу те, що є найбільш цінним капіталом будь-якої держави, – інтереси людей. І навпаки – прибрали головну перешкоду на шляху успіху та добробуту, – корупцію.
Поглянемо на досвід мешканців Центральної та інших країн Східної Європи.
Коли децентралізація відбувалася у Польщі, падіння економіки на рік становило близько 10%, інфляція – близько 500% на рік. На кордонах стояли тоді ще радянські війська. І все ж Польща зробила цю реформу, а сьогодні готова допомогти українцям повторити успіхи та не припуститися помилок, які були на шляху децентралізації.
Волинь після реформи.
Ми знаємо, що поки в нашій області не побоялися стати першими об’єднаними громадами Устилузька, Зимнівська Володимир-Волинського р-ну, Велицька та Голобська Ковельського, Смолигівська – Луцького р-ну, а Оваднівська Володимир-Волинського навіть наважилася зачепити межі районів. Усі вони дуже різні, як за територію, так і за фінансовими показниками. Але спільне те, що у цих громадах не запитують, коли їм зверху скажуть, як жити, а чекають, коли врешті самі отримають повноваження приймати рішення. 25 жовтня вони проведуть вибори по-особливому.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Луцьким дитсадочкам повертають приміщення, які колись у них забрали
24 вересень, 2015, 12:52
У Львові поліцейські штрафуватимуть пішоходів
24 вересень, 2015, 12:38
Волинським студентам розповіли про децентралізацію
24 вересень, 2015, 12:24
Посмертно нагородили орденом ще одного волинянина
24 вересень, 2015, 11:50