У волинському селі прихожани посварились із священиком просто в церкві. ФОТО. ВІДЕО
У селі Грибовиця Іваничівського району "духовний" скандал досяг апогею: парафіяни посварилися зі священиком просто в церкві після богослужіння!
Частина прихожан тамтешньої Свято-Покровської церкви зареєструвала окрему церковну громаду й довгий час домагалася, аби священик Ігор Маргіта перейшов до Київського патріархату, пише Нововолинський інформаційний портал.
Втім, священнослужитель навідріз відмовлявся від такого кроку й зауважував, що він належить до Української православної церкви, не має стосунку до Московського патріархату, а УПЦ КП взагалі не визнана у світі. Сьогодні священик заявив, що багато з "бунтівників" нечасто ходять до церкви, а окремих за 17 років не бачив у храмі ні разу.
Зауважимо, що Свято-Покровський храм - пам"ятка архітектури початку XVIII століття, є державною власністю й має двох користувачів - це громада Грибовиці й церковна община Української православної церкви.
Віряни кілька разів влаштовували збори, зібрали 400 підписів "за Київський патріархат" (у селі всього близько 600 дорослих людей), бо вважають, що церкві країни-агресора в селі не місце. Сьогодні ж зібралися, аби вирішити питання остаточно; окремі "гарячі голови" обіцяли навіть випровадити батюшку із села й забрати будинок, якщо той не зважатиме на їхню думку.
Каталізатором конфлікту стала війна з Росією на сході держави; крім того, селяни скаржаться, що у священника "київські ціни" на церковні послуги: мовляв, за поховання він просить 600 гривень, а за вінчання інколи - і тисячу! Згадали й епізод із поминальною капличкою: на хлопців, які ремонтували будівлю, священик написав заяву до міліції. Прихожани посварилися з батюшкою просто в церкві після недільної служби; на боці Ігоря Маргіти були кілька жіночок із церковного хору. На підмогу приїхали священики з навколишніх сіл і протоієрей Анатолій (благочинний Іваничівської округи), втім, люди не впустили їх навіть на церковне подвір"я. Пройти до церкви вдалося лише отцеві Павлу (с. Біличі), проте він так і не зміг висловитись, його спровадили криками "в Біличі!" й "ганьба!"
Люди обурилися, що ключі від церкви зберігає священик, а не староста, і замінили один із замків на вхідних дверях будівлі.
На місце події приїхали правоохоронці й навіть начальство районної міліції. Зрештою керівник Іваничівського райвідділку Михайло Бобик прийняв рішення опечатати церкву до вирішення конфлікту й виставити варту. Оскільки церква перебуває в користуванні громади, завтра депутати сільської ради зберуться на позачергову сесію й вирішуватимуть конфлікт. Служби на Пречисту не буде...
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Частина прихожан тамтешньої Свято-Покровської церкви зареєструвала окрему церковну громаду й довгий час домагалася, аби священик Ігор Маргіта перейшов до Київського патріархату, пише Нововолинський інформаційний портал.
Втім, священнослужитель навідріз відмовлявся від такого кроку й зауважував, що він належить до Української православної церкви, не має стосунку до Московського патріархату, а УПЦ КП взагалі не визнана у світі. Сьогодні священик заявив, що багато з "бунтівників" нечасто ходять до церкви, а окремих за 17 років не бачив у храмі ні разу.
Зауважимо, що Свято-Покровський храм - пам"ятка архітектури початку XVIII століття, є державною власністю й має двох користувачів - це громада Грибовиці й церковна община Української православної церкви.
Віряни кілька разів влаштовували збори, зібрали 400 підписів "за Київський патріархат" (у селі всього близько 600 дорослих людей), бо вважають, що церкві країни-агресора в селі не місце. Сьогодні ж зібралися, аби вирішити питання остаточно; окремі "гарячі голови" обіцяли навіть випровадити батюшку із села й забрати будинок, якщо той не зважатиме на їхню думку.
Каталізатором конфлікту стала війна з Росією на сході держави; крім того, селяни скаржаться, що у священника "київські ціни" на церковні послуги: мовляв, за поховання він просить 600 гривень, а за вінчання інколи - і тисячу! Згадали й епізод із поминальною капличкою: на хлопців, які ремонтували будівлю, священик написав заяву до міліції. Прихожани посварилися з батюшкою просто в церкві після недільної служби; на боці Ігоря Маргіти були кілька жіночок із церковного хору. На підмогу приїхали священики з навколишніх сіл і протоієрей Анатолій (благочинний Іваничівської округи), втім, люди не впустили їх навіть на церковне подвір"я. Пройти до церкви вдалося лише отцеві Павлу (с. Біличі), проте він так і не зміг висловитись, його спровадили криками "в Біличі!" й "ганьба!"
Люди обурилися, що ключі від церкви зберігає священик, а не староста, і замінили один із замків на вхідних дверях будівлі.
На місце події приїхали правоохоронці й навіть начальство районної міліції. Зрештою керівник Іваничівського райвідділку Михайло Бобик прийняв рішення опечатати церкву до вирішення конфлікту й виставити варту. Оскільки церква перебуває в користуванні громади, завтра депутати сільської ради зберуться на позачергову сесію й вирішуватимуть конфлікт. Служби на Пречисту не буде...
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 39
Останні новини
На Волині звільнили водія, який висадив бійця АТО з автобуса
21 вересень, 2015, 11:16
У Луцьку відбудуться змагання зі спортивного орієнтування та туризму
21 вересень, 2015, 11:04
У волинському селі прихожани посварились із священиком просто в церкві. ФОТО. ВІДЕО
21 вересень, 2015, 10:51
З якими країнами найбільш жвавий товарооборот Волинської митниці ДФС
21 вересень, 2015, 10:40
Футболісти Ковеля поступились у півфіналі чемпіону ФСТ "Колос"
21 вересень, 2015, 10:29
P.S.та ще і сваритись в храмі .Дай Бог вам розуму ,не йдіть у розкол.
Вона є самостійною Українською церквою. І свою самостійність отримала ще 90-му році.
тому і глотки рвуть.
У вагони і в руській мір, або в дурдом. Це ж яким тупим хохлом треба бути щоб на Кремль молитися.
"Пекло опустіло. Всі біси тут." В.Шекспір