Соціальний есперимент: переселенці розповіли про рік життя на Волині. ВІДЕО

Понад рік четверо переселенців із Донбасу, які наважилися на соціальний есперимент, прожили на Волині.

Разом із знімальної групою ТСН у 2014 році вони поїхали шукати в тамтешніх селах порожній будинок. Що із цього вийшло та як склалося життя сміливців, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Поки шукали житло для Тані, Віталія, Яни та її брата Ярослава, передивилися безліч будинків і нарешті знайшли їм безкоштовну порожню хату. Через рік журналістів у будинку зустрічає одна Таня, усі інші роз'їхалися шукати кращої долі деінде.

Тетяна за рік життя на Волині скинула 18 кілограмів. Увесь час бігає, усміхається і в неї світяться очі. Життя тут не було простим, але їй подобається. Озера, гриби, хороші сусіди. Якби тільки не клімат. Взимку, через високу вологість, Таня страшенно хворіла. "Я тричі лежала в лікарні - запалення легенів, мене виписали із страшенним кашлем, потім поставили діагноз "астма", - розповідає жінка.

Зараз вона пакує речі і їде жити до Одеси. Море повністю її зцілило, Таня знайшла там безкоштовне житло і роботу своєї мрії. Тетяна - талановита народна майстриня. Вона чудово плете. Щоправда, зробити улюблену справу основним заробітком бракувало чи то сміливості, чи то впевненості, що все вийде. А зараз вона впевнено навчає інших, плете на замовлення і каже, що всі ці труднощі, переїзди і хвороби нагадали їй про просту, але дуже важливу деталь: до усього, що ти не робив би у цьому житті, треба докласти трішки любові, і воно принесе вам шастя.

Інший переселенець, Віталій Бєлов, ще одне втілення цієї думки. На його робочій машині ми їдемо до нього додому. Ось в цей будинок у райцентрі із сільської хати він переселився на початку зими. Невеличка однокімнатна квартира. Свіжий ремонт. Повністю мебльована. Його сюди поселили як цінного працівника місцевої пекарні. "Поки я працюю, живу в цій квартирі безкоштовно. Сплачую лише комунальні послуги", - розповідає чоловік.

Молодий, симпатичний, неодружений. Одним словом - ідеальний керівник. І, до речі, готовий на Волині пустити коріння. Про це ми говорили і в його робочій машині і в його холостяцькій квартирі. "Якщо за цей рік трапиться кохання, тут залишуся", - з усмішкою обіцяє він.

Ще одна переселенка Яна навесні повернулася у передмістя Києва, у соціальний гуртожиток. На Волині вона працювала офіціанткою у місцевому ресторані. Але думками була далеко звідти. На Сході. Там служить її коханий. "Його звати Андрій, він зі Львова. Ми одружимося, коли він повернеться", - розповідає дівчина. Зараз вона закінчує свою першу вишиванку, збирає потрібні довідки і обриває телефони комбатів. Яна хоче в АТО. "Хочу додому. Щоб це все швидше закінчилося, і все стало так, як було", - зізнається вона.

У те, що це можливо, брат Яни Ярослав майже не вірить і дуже рідко про це навіть думає. Увесь цей рік він працював у Луцьку. На заводі, де роблять проводку для машин. У свої майже 30 він зрозумів, що знову хоче вчитись. Не каже де, щоб не наврочити, але з Волині хлопець їде. Уже без бороди, з якою сюди приїхав, але із величезним життєвим досвідом. За цей рік я навчився більше спілкуватися із людьми, ніж за все своє життя", - зізнається чоловік і каже, що на Волині йому було добре, затишно. Обіцяє ще повернутися сюди, але заради чого чи кого не розказує.

Із чотирьох переселенців з Донбасу на Волині залишився жити тільки Віталік. Тепер вже Віталій Вікторович. Всі інші пороз"їжджались, кожен своїм шляхом, але жоден із них не жалкує про те, що рівно рік тому сів у машину знімальної групи ТСН.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!