Подав у відставку голова «Укравтодору»
Керівник «Укравтодору» Сергій Підгайний написав заяву про відставку.
Про це інформує прес-служба відомства.
«Дорожнє господарство України потребує негайного реформування системи управління ним та значних капіталовкладень, однак, не дивлячись на це, в галузі – колосальний потенціал, а тому в нового керівництва Укравтодору попереду багато роботи, і, сподіваюся, новому очільнику відомства вдасться його реалізувати».
Такою стала остання заява Сергія Підгайного на посаді Голови Державного агентства автомобільних доріг України – у середу, 16 вересня 2015 року С.Підгайний написав заяву на звільнення за власним бажанням.
Своє рішення скласти повноваження він пояснив тим, що втомився боротися із системою, а також байдужістю до проблем галузі, котрі потребують негайного вирішення й осуду з боку громадськості за бездіяльність.
«За складних економічних умов ефективність роботи керівника можна оцінювати лише в співвідношенні «ціна-якість-кількість». В такому форматі ми працювали весь останній рік. Однак, на жаль, як ви знаєте, вирішення більшої частини найгостріших проблем дорожньої галузі України – поза межами компетенції Укравтодору, і потребують активної участі й розуміння з боку інших відомств», – звернувся Підгайний до керівників підрозділів Укравтодору під час останньої наради.
Оцінюючи результати своєї роботи на посаді очільника відомства, вже колишній Голова Укравтодору підкреслив, що сталій роботі та розвитку українського дорожнього господарства заважають значне недофінансування, несвоєчасне виділення вкрай обмежених коштів, а також тривале погодження та прийняття нормативних та інших актів.
«Вирішити ці питання Укравтодору не під силу, оскільки вони належать до компетенції інших центральних органів влади, зокрема Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства юстиції, Міністерства інфраструктури та Кабінету Міністрів України. Маючи обмаль коштів – тільки третину від мінімальної потреби галузі в частині лише дрібного ремонту та утримання, зробити українські дороги «європейськими» неможливо», – підкреслив він.
За орієнтовними підрахунками спеціалістів Держагентства, для того, щоб привести лише автомобільні дороги загального користування державного значення у нормативний експлуатаційний стан, потрібно щонайменше 500 млрд. грн. І це за виключенням мережі доріг і мостів на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, а також не беручи до уваги автомобільні дороги місцевого значення, нинішній стан яких набагато гірший за стан опорної дорожньої мережі.
Однак, не дивлячись на таку гостру потребу галузі в значному фінансуванні, коштів для проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту в Державному бюджеті України вже котрий рік поспіль не передбачено.
На початку року Укравтодором було підготовлено та направлено до профільних міністерств і відомств десятки листів з детальним обґрунтуванням потреби галузі та вичерпною інформацією про напрями використання затребуваних коштів, однак все чого вдалося досягти – збільшення фактичного фінансування галузі в цьому році з 3,4 млрд. грн. до 3,7 млрд. грн., що становить лише 37% від мінімально необхідного обсягу видатків в частині лише експлуатаційного утримання.
Саме тому, за таких складних економічних умов працювати доводилося, оцінюючи кожен крок за співвідношенням «ціна-якість-кількість»: скільки вдасться зробити, скільки зроблене служитиме та скільки все це коштуватиме.
«З огляду на те, в якому препоганому стані перебуває мережа доріг України, ще на початку року було прийняте рішення про те, щоб спрямувати левову частку передбачених держбюджетом коштів на виконання поточного дрібного ремонту, котрий є єдиною можливістю відновити рівність та цілісність українських доріг, а головне – єдиним шляхом забезпечити безпечний проїзд ними», – зауважив С.Підгайний.
С.Підгайний зазначив, що тримати високі темпи виконання робіт дорожникам було дуже важко – заважало неритмічне фінансування – видатки надходили із запізненням в 1-2 місяці. Через це більшість робіт дорожні підприємства виконували в борг або не виконували взагалі – зупиняли свою роботу та роботу асфальтобетонних заводів.
«На сьогодні заборгованість перед постачальниками сягає понад 1 млрд. грн., перед працівниками – 172 млн. грн. Укравтодору вдалося вирішити колективний трудовий спір професійної спілки та запобігти загальнонаціональному страйку дорожників, однак вирішити питання щодо повного погашення існуючих заборгованостей Держагентство зможе лише за допомогою Мінфіну», – зауважив він.
Не менш важливою є участь інших міністерств і відомств у законотворчій діяльності Укравтодору, адже однією з головних перепон модернізації формату функціонування дорожньої галузі в цілому та продуктивної роботи відомства за цим напрямом зокрема, є тривале погодження нормативних та інших актів.
Не дивлячись на те, що мова про реформу дорожньої галузі ведеться на рівні держави вже декілька років, Концепцію реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України лише наприкінці березня 2015 року.
І це при тому, що Концепція є обов’язковою передумовою формування загальної стратегії реформування, зокрема в частині реорганізації ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»: оптимізації структури дочірніх підприємств Компанії та передачі частини їх майна, прав та обов’язків до сфери управління обласних адміністрацій, тобто передачі функції утримання та розвитку автомобільних доріг місцевого значення на місцевий рівень, що має бути втілено протягом 2015-2016 рр.
Що ж стосується «наріжного каменю» реформи, законопроекту, спрямованого на впровадження конкретних заходів, його опрацювання Верховною Радою України триває вже понад два роки – з 2013 року.
Таку пряму залежність дорожнього господарства України від економічної та політичної ситуації в державі, С.Підгайний назвав найбільшою перепоною у роботі й підкреслив, що доки проблеми дорожньої галузі не будуть вирішуватися на всіх рівнях, доти в Україні доріг не буде. А в умовах вкрай обмеженого фінансування з боку держави єдиним шансом привести опорну мережу доріг України у належний експлуатаційний стан будуть багаторічні та низьковідсоткові кредити міжнародних фінансових організацій.
«Важко переоцінити значення підтримки МФО мережі доріг України. Однак кредити, навіть довгострокові та вигідні, лишаються грошима, котрі буде потрібно повертати. Для того, щоб припинити заглиблення дорожньої галузі у «боргову» яму, необхідно якомога швидше повернути цільові джерела фінансування українського дорожнього господарства, саме над цим нове керівництво Укравтодору має працювати в першу чергу», – підсумував він.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це інформує прес-служба відомства.
«Дорожнє господарство України потребує негайного реформування системи управління ним та значних капіталовкладень, однак, не дивлячись на це, в галузі – колосальний потенціал, а тому в нового керівництва Укравтодору попереду багато роботи, і, сподіваюся, новому очільнику відомства вдасться його реалізувати».
Такою стала остання заява Сергія Підгайного на посаді Голови Державного агентства автомобільних доріг України – у середу, 16 вересня 2015 року С.Підгайний написав заяву на звільнення за власним бажанням.
Своє рішення скласти повноваження він пояснив тим, що втомився боротися із системою, а також байдужістю до проблем галузі, котрі потребують негайного вирішення й осуду з боку громадськості за бездіяльність.
«За складних економічних умов ефективність роботи керівника можна оцінювати лише в співвідношенні «ціна-якість-кількість». В такому форматі ми працювали весь останній рік. Однак, на жаль, як ви знаєте, вирішення більшої частини найгостріших проблем дорожньої галузі України – поза межами компетенції Укравтодору, і потребують активної участі й розуміння з боку інших відомств», – звернувся Підгайний до керівників підрозділів Укравтодору під час останньої наради.
Оцінюючи результати своєї роботи на посаді очільника відомства, вже колишній Голова Укравтодору підкреслив, що сталій роботі та розвитку українського дорожнього господарства заважають значне недофінансування, несвоєчасне виділення вкрай обмежених коштів, а також тривале погодження та прийняття нормативних та інших актів.
«Вирішити ці питання Укравтодору не під силу, оскільки вони належать до компетенції інших центральних органів влади, зокрема Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства юстиції, Міністерства інфраструктури та Кабінету Міністрів України. Маючи обмаль коштів – тільки третину від мінімальної потреби галузі в частині лише дрібного ремонту та утримання, зробити українські дороги «європейськими» неможливо», – підкреслив він.
За орієнтовними підрахунками спеціалістів Держагентства, для того, щоб привести лише автомобільні дороги загального користування державного значення у нормативний експлуатаційний стан, потрібно щонайменше 500 млрд. грн. І це за виключенням мережі доріг і мостів на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, а також не беручи до уваги автомобільні дороги місцевого значення, нинішній стан яких набагато гірший за стан опорної дорожньої мережі.
Однак, не дивлячись на таку гостру потребу галузі в значному фінансуванні, коштів для проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту в Державному бюджеті України вже котрий рік поспіль не передбачено.
На початку року Укравтодором було підготовлено та направлено до профільних міністерств і відомств десятки листів з детальним обґрунтуванням потреби галузі та вичерпною інформацією про напрями використання затребуваних коштів, однак все чого вдалося досягти – збільшення фактичного фінансування галузі в цьому році з 3,4 млрд. грн. до 3,7 млрд. грн., що становить лише 37% від мінімально необхідного обсягу видатків в частині лише експлуатаційного утримання.
Саме тому, за таких складних економічних умов працювати доводилося, оцінюючи кожен крок за співвідношенням «ціна-якість-кількість»: скільки вдасться зробити, скільки зроблене служитиме та скільки все це коштуватиме.
«З огляду на те, в якому препоганому стані перебуває мережа доріг України, ще на початку року було прийняте рішення про те, щоб спрямувати левову частку передбачених держбюджетом коштів на виконання поточного дрібного ремонту, котрий є єдиною можливістю відновити рівність та цілісність українських доріг, а головне – єдиним шляхом забезпечити безпечний проїзд ними», – зауважив С.Підгайний.
С.Підгайний зазначив, що тримати високі темпи виконання робіт дорожникам було дуже важко – заважало неритмічне фінансування – видатки надходили із запізненням в 1-2 місяці. Через це більшість робіт дорожні підприємства виконували в борг або не виконували взагалі – зупиняли свою роботу та роботу асфальтобетонних заводів.
«На сьогодні заборгованість перед постачальниками сягає понад 1 млрд. грн., перед працівниками – 172 млн. грн. Укравтодору вдалося вирішити колективний трудовий спір професійної спілки та запобігти загальнонаціональному страйку дорожників, однак вирішити питання щодо повного погашення існуючих заборгованостей Держагентство зможе лише за допомогою Мінфіну», – зауважив він.
Не менш важливою є участь інших міністерств і відомств у законотворчій діяльності Укравтодору, адже однією з головних перепон модернізації формату функціонування дорожньої галузі в цілому та продуктивної роботи відомства за цим напрямом зокрема, є тривале погодження нормативних та інших актів.
Не дивлячись на те, що мова про реформу дорожньої галузі ведеться на рівні держави вже декілька років, Концепцію реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України лише наприкінці березня 2015 року.
І це при тому, що Концепція є обов’язковою передумовою формування загальної стратегії реформування, зокрема в частині реорганізації ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»: оптимізації структури дочірніх підприємств Компанії та передачі частини їх майна, прав та обов’язків до сфери управління обласних адміністрацій, тобто передачі функції утримання та розвитку автомобільних доріг місцевого значення на місцевий рівень, що має бути втілено протягом 2015-2016 рр.
Що ж стосується «наріжного каменю» реформи, законопроекту, спрямованого на впровадження конкретних заходів, його опрацювання Верховною Радою України триває вже понад два роки – з 2013 року.
Таку пряму залежність дорожнього господарства України від економічної та політичної ситуації в державі, С.Підгайний назвав найбільшою перепоною у роботі й підкреслив, що доки проблеми дорожньої галузі не будуть вирішуватися на всіх рівнях, доти в Україні доріг не буде. А в умовах вкрай обмеженого фінансування з боку держави єдиним шансом привести опорну мережу доріг України у належний експлуатаційний стан будуть багаторічні та низьковідсоткові кредити міжнародних фінансових організацій.
«Важко переоцінити значення підтримки МФО мережі доріг України. Однак кредити, навіть довгострокові та вигідні, лишаються грошима, котрі буде потрібно повертати. Для того, щоб припинити заглиблення дорожньої галузі у «боргову» яму, необхідно якомога швидше повернути цільові джерела фінансування українського дорожнього господарства, саме над цим нове керівництво Укравтодору має працювати в першу чергу», – підсумував він.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Погода в Луцьку та Волинській області на п’ятницю, 18 вересня
17 вересень, 2015, 16:00
Донцю продовжили термін керування «Турією»
17 вересень, 2015, 15:47
Подав у відставку голова «Укравтодору»
17 вересень, 2015, 15:34
Волинських керівників перевірятимуть перед закінченням каденції
17 вересень, 2015, 15:22
У Луцьку презентують картину легендарного художника
17 вересень, 2015, 15:10