Чому серед волинян так багато суїцидів

До Всесвітнього дня запобігання самогубствам, який відзначається у четвер, 10 вересня, журналісти з᾿ясували причини та частотність суїцидів у Волинській області, - інформує видання Відомості.інфо.

Як повідомляє Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи, лише за 1 півріччя 2015 року на Волині сталось 71 повішення, 4 самогубства з використанням вогнепальної зброї та 3 здійснені гострими предметами. Поодинокі випадки суїцидів вчинено шляхом вживання смертельної дози медикаментів або отрутохімікатів. Були одиничні випадки утоплень та стрибків з висоти.

Експерти не називають точних цифр у зв'язку з тим, що не завжди можна встановити, чи смерть була вчинена цілеспрямовано, чи це був нещасний випадок. Так, серед усіх падінь з висоти частина стається через необережність. Серед отруєнь отрутохімікатами можливою причиною є порушення правил роботи з небезпечними речовинами, а утоплення ймовірне через необережність на воді. Тому важко сказати, яка частка серед усіх таких смертей припадає на суїциди.

Як пояснює заступник голови Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Андрій Савченко, до повішення вдаються найчастіше, тому що це найкоротший шлях до смерті. Втрата свідомості відбувається протягом першої хвилини, а отже самогубець практично не має шансу врятуватися. Тоді, як після вживання ліків чи, приміром, утоплення при втручанні медиків ще є імовірність зберегти життя.

Спостерігається тенденція: вішаються переважно чоловіки, вживають медичні препарати жінки. Загалом до самогубств частіше вдаються чоловіки. Між віком самогубців і кількістю суїцидів жодних залежностей не спостерігається, окрім однієї, — підлітки позбавляють себе життя в рази рідше, ніж люди середнього віку чи пенсіонери.

Разом з цим Андрій Миколайович зазначає, що в 2015 році зросла кількість смертей від вогнепальних поранень. Однак, за його словами, використана зброя не є привезеною із зони АТО, переважно це мисливські рушниці.

Також у тілах, привезених на експертизу (це стосується не лише самогубців, а загалом усіх померлих), все частіше виявляють вміст алкоголю вище 1 проміле. Так, якщо минулого року цей показник становив близько 30%, то в 2015 він сягнув 42%.

«Збільшуючи акциз на продаж алкогольних напоїв та підвищуючи ціну, держава призводить до того, що люди починають вживати сурогати алкоголю, саморобний алкоголь, який не є якісним, — стверджує пан Андрій, — той, хто пив самогон по 20 гривень за літру, буде пити і буде вмирати».

Зв'язок вживання алкоголю із вчиненням самогубства підтверджують і психологи та психіатри, адже саме алкогольне та наркотичне сп’яніння перебуває на 2 місці серед причин суїциду.

Частіше люди вкорочують собі віку через психічні розлади (відчай, депресія, тривожність, шизофренія, маніакально-депресивний психоз, посттравматичний стрес тощо). На третій позиції перебувають безробіття, бідність, бездомність, утиски суспільства щодо моральних, релігійних, сексуальних, політичних поглядів, а також невиліковні хвороби (СНІД, рак).

Серед підлітків основною причиною самогубства є нерозділене кохання та несприйняття в колективі. Пенсіонери позбавляють себе життя через хвороби чи небажання бути тягарем для своїх дітей. Часто причин для передчасного відходу з життя є одразу декілька. Наприклад, зловживання алкоголем та наркотиками призводить до порушень психіки, і згодом людина вчиняє суїцид.

Також з початком проведення АТО на Сході країни почастішали повідомлення про самогубства серед військових. Явище не можна вважати масовим, так само як нема підтверджень, що абсолютно всі випадки пов’язані з військовою службою. Проте, за словами психологів, всі бійці повертаються з психічними травмами і схильність до суїциду в усіх збільшується.

«Хлопці, приїхавши додому, зіставляють реалії там і тут, — говорить психолог Луцького гарнізонного військового госпіталю Олена Маркевич, — хтось не бачить змін, хтось розчаровується, хтось під впливом пережитого починає вживати алкоголь. Самим їм дуже тяжко справитися».

Також додає, що при виявленні намірів покінчити з життям, до лікування військових залучають психіатрів та використовують медикаментозну терапію. Як правило, до медиків звертаються ті, хто перебуває в критичному стані і вже не в змозі подолати стрес самостійно.

Проблема психічної реабілітації вояків повинна вирішуватись на державному рівні. В усіх розвинених країнах світу жоден військовий не повертається додому, не пройшовши курсу психічної підтримки лікарів. Коли таке буде в Україні і чи буде — невідомо.

Так само на державному рівні варто затвердити ряд заходів щодо профілактики суїцидів загалом, щоб Всесвітній день запобігання самогубствам не був лише датою в календарі.

У багатьох країнах світу діють філії Міжнародної асоціації по запобіганню самогубствам, в Україні всі спроби приєднатись до цього руху обмежуються локальними заходами: тренінгами, уроками психологічної стійкості, круглими столами тощо. І це лише в найбільших містах. Коли людина приходить до лікарів за допомогою (а українці, як відомо, не схильні звертатись до психологів за порадами), проблема набирає серйозного масштабу і допомогти їй стає значно важче.

За світовою статистикою, приблизно у 80% випадків завершених самогубств люди відвідували лікаря протягом року до своєї смерті, включаючи 45% протягом попереднього місяця. Близько 25–40% з людей, що вчинили самогубство, контактували з психіатричними службами протягом попереднього року. Це свідчить про те, що профілактику слід розпочинати раніше, ніж людина прийде у медзаклад за допомогою.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!