«Коли дивишся в очі смерті, то відбувається певна переоцінка цінностей», - військовий з Волині

Волинянин Ігор Якимович, який приїхав у відпустку додому у Ковельський район, поділився спогадами зі служби.

Про це повідомляють Вісті Ковельщини.

Мешканець селища Люблинець Ковельського району Ігор Якимович більше двох місяців перебував у зоні бойових дій у найгарячіших точках.

Як розповідає Ігор, службі передував період формування та підготовки, який проходив на територіях Володимир-Волинського та Миколаївського полігонів. Звідти у складі 14-ї окремої механізованої бригади відправився захищати українсько-російський кордон. Після навчання Ігоря разом з іншими бійцями направили на оборону Савур-Могили.

Коли вони прибули на місце, то побачили суцільні руїни. Проживали бійці в окопах та землянках, що захищали військових від постійних обстрілів, а харчувалися польовою кухнею. Потім жили в покинутих будинках.

За словами військового, бомбардували їх щодня по кілька годин. З території Росії постійно йшов обстріл важкою артилерією та «градами», також обстрілювали місцеві терористи. На той час запаси їжі, води та боєприпасів були вичерпані.

Ігор розповідає, що спочатку було дуже страшно, адже віч-на-віч зі смертю довелося зіткнутися вперше.

Після участі у воєнних сутичках дещо змінюється і світосприйняття. Зі слів бійця, коли дивишся в очі смерті, то відбувається певна переоцінка цінностей, а характер людини «оголюється».

На війні головне – залишатися людиною. Необхідно сприймати ситуацію навколо себе адекватно і ні в якому разі не панікувати», – каже Ігор.

Після перебування на війні солдат разом з іншими Героями повернувся додому, де на нього чекали дружина Оксана, дворічна донька Вероніка, близькі та друзі.

Зараз у бійця відпустка, та після її закінчення він може знову повернутися на Схід.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!