Чим волинський батальйон «Світязь» займається на Луганщині. ФОТО

Практично два місяці у Сєвєродонецьку, що на Луганщині, дислокується легендарний волинський батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь».

Бійці батальйону допомагають луганським правоохоронцям забезпечувати безпеку громадян. Але основне завдання бійців - не допустити проникнення на територію Луганської області, яка підконтрольна українській владі, розвідувально-диверсійних груп терористів, інформує прес-служба ГУМВС України у Луганській області.

«Це перше відрядження батальйону «Світязь» до Луганської області, – розповідає заступник командира батальйону, позивний «Горинич». - Ми зробимо все, що від нас залежить, щоб мирні мешканці Сєвєродонецька почували себе у безпеці».

Коли «Горинич» розповідає про бойовий шлях свого підрозділу, відчувається сум і біль у кожному його слові. Ясинувата, Іловайський котел, Дебальцевський плацдарм, Вуглегірськ – це бойовий шлях бійців батальйону. Шлях - омитий кров’ю від втрат своїх побратимів. Хлопці на собі відчули жахи війни, горе та страждання людей.

«Я досі живу з цим болем у серці, - говорить «Горинич». – Я пам’ятаю кожного свого побратима, який віддав своє життя за рідну Батьківщину. І тому усі мої бійці і я – ми віримо в те, що Україні бути!».

Практично усі бійці підрозділу це уродженці Волинської області. Більша частина з них - представники цивільних професій - від директора шахти до вчителя. Та й вік коливається від 19 до 50 років. Де б вони не були, вони із собою мають три прапори – державний, прапор Волинської області та прапор з шевроном батальйону «Світязь».

Спілкуючись з командирами та бійцями батальйону вражає їх життєлюбність, доброта та віра в перемогу. Постійно лунає сміх та жарти. У вільний від служби час хлопці займаються фізичною та вогневою підготовкою. Розповідають, що у них дуже гарний «шеф-повар», який готує їм дуже смачні страви.

У наймолодшого бійця з позивним «Кубік» у день нашого приїзду був день народження – йому виповнилось 19 років. Вже третій свій день народження хлопець відзначає не вдома. Два рази – на службі у лавах Збройних сил України, третій – на службі у зоні АТО.

«Кубік» продемонстрував нам, як він із зав’язаними очима розбирає і збирає автомат. Показали хлопці і деякі вправи з рукопашного бою, з відпрацювання зі зброєю групами.

Розповіли й про свого чотирилапого друга. Під час переміщення територією Красного Лиману, до їх підрозділу прибилося щеня. Хлопці назвали його «Сержант», і тепер він усюди з ними.

Перед заступанням на службу, бійці шикуються. «Горинич» запитує у кожного з них про їх самопочуття, перевіряє їх спорядження та бажає удачі.

Їдемо на блокпост. Відстань близько кілометра відділяє нас від окупованої бойовиками території. Хлопці показують спорудження, де вони знаходяться під час обстрілів з боку бойовиків, та так званий «побут» на блокпосту.

І на завершення нашої зустрічі, «Горинич» та його побратими запевняють нас, що війна скінчиться і всі, хто лишився своїх домівок – повернуться додому. Треба потерпіти, а головне – не втрачати віру…
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!