Волинський міліціонер про те, як зберегти хиткі кордони на Сході України

Про те, якими зусиллями вдається зберегти хиткі кордони Сходу та повернути мир у зруйновані оселі, розповів один із тих багатьох міліціонерів Волині, хто повернувся із зони ризику.

Саме в день свого 40-річчя, у листопаді 2014 року в складі зведеного загону волинських правоохоронців чергової частини УМВС України у Волинській області Андрій Моргун вирушив у небезпечне відрядження на Схід, інформує прес-служба УМВС у Волинській області.

- Чому я туди їхав? Важко сказати кількома словами, якими емоціями тоді керувався. Думав: хто, як не ми? Я давав присягу на вірність українському народу, і їй не зраджу. А ще, будучи начальником чергової частини УМВС, розумів: лише особистим прикладом можу показати своїм колегам наш прямий обов’язок у збереженні територіальної цілісності та захисті незалежності держави, вірному служінню Закону.

Проводжали у відрядження міліціонерів-добровольців зведеного загону по-родинному тепло, з абсолютною вірою у швидку перемогу та мирне небо над Україною.

- Кожен кілометр траси наближав нас до зони небезпеки, де всіх чекало випробування на мужність. Згідно із наказом Антитерористичного центру, наш зведений загін дислокувався у Краматорську. Ми виконували завдання з охорони громадського порядку, несли службу на блокпостах, де перевіряли та здійснювали контроль за рухом автотранспорту, а також перевіряли документи в осіб, які перебували в розшуку та підозрілих осіб, які могли б бути причетними до вчинення злочинів або ж сприяли діяльності незаконним збройним формуванням. Виявляли факти незаконного перевезення вогнепальної зброї, вибухових речовин та боєприпасів, - розповів Андрій Іванович.

Там хлопці швидко звикли до спартанських умов та важкої екіпіровки. Під час несення служби на блокпостах не дозволяли собі розслаблятися ні на хвилину. Готувалися до можливих провокацій, нападів, нестандартних ситуацій.

- Блокпости служили пропускними пунктами, тому всі особи, які проходили або проїжджали через них, піддавалися найретельнішому огляду та перевірці документів. Ти не знаєш, які наміри у пасажирів зупиненого автомобіля і що вони везуть. Головне, аби нічну тишу на блокпосту не розривали звуки спрацьованих «розтяжок». А ще у зоні АТО для водіїв, які пересуваються в нічний час, існують певні правила: в’їжджаючи на блокпост, автомобілісти повинні вимикати світло фар, вмикати аварійний сигнал і світло в салоні транспортного засобу. Але багато з них цими вимогами нехтували. До того ж, люди, які їдуть вночі, викликають підозру. До огляду вантажів ми теж ставилися прискіпливо, оскільки ніколи не можна бути впевненим у законослухняності водіїв і пасажирів. Без зайвих слів розуміли: від сумлінної роботи кожного із нас залежало життя колег, - розповів правоохоронець.

За час місячного відрядження своїми результатами та напрацюваннями волинські добровольці довели свій професіоналізм:

- Згідно із орієнтуваннями, ми затримали громадян, які підозрювались у зв’язках із сепаратистськими угрупуваннями. А ще виявляли осіб, які незаконно перевозили боєприпаси та наркотики. Зловмисників відразу затримували та передавали відповідним службам.
А ще, окрім пильної служби, правоохоронцям із Волині доводилося дбати про свій побут. Хвилини особистого часу ішли на покращення умов проживання. Необхідно було і дрова порубати, і територію прибрати, і блокпост укріпити.

- На території особливої небезпеки, де діють свої закони, ми вчилися довіряти один одному, бути впевненим у плечі колеги. Тому в службі і в роботі, незважаючи на посади та звання – всі були однією дружньою родиною, - відзначив правоохоронець. Попри всі небезпеки, ніхто з нас не проявив нерішучості або легкодухості, жодного разу не відмовився від виконання службових обов'язків.

З особливою теплотою співрозмовник пригадує вечір, коли до них завітали волонтери та музиканти із Ковельщини. Микола Більшевич, Василь Марчук і Степан Петрусь подарували захисникам із Волині та жителям Краматорська чудовий музичний вечір.

Про те, що давало силу й терпіння, вселяло віру й надію, Андрій Іванович сказав так:

- Підтримка колег, які горою стоять один за одного, страхуючи і допомагаючи, а ще неймовірний бойовий дух і почуття патріотизму – це те, що допомогло перенести усі труднощі служби. Та особливим стимулом є любов рідних, яка оберігає попри сотні кілометрів розлуки.

Нині Андрій Моргун – на заслуженому відпочинку, однак, запевняє, ніколи не буде байдужим і зажди підтримуватиме колег, які з честю несуть службу у зоні проведення антитерористичної операції.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!