Спортивний Луцьк: фехтування

З метою популяризації спорту серед луцької молоді ВолиньPost розпочинає нову рубрику.

Перша учасниця рубрики - фехтувальниця Ольга Станкевич, яка розповіла про свій вид спорту:

"Спорт я любила ще з дитинства, тому завжди брала участь в різних шкільних змаганнях, любила з братом і його друзями грати в футбол і таке інше. В спортзал я потрапила в 9 років, коли пішла на баскетбол. Хоча я завжди була невисокого зросту, досягала непоганих результатів і мені це подобалось. Про фехтування навіть і не думала, тому що не знала навіть, що це таке, та й уявити не могла, що це стане, не побоюсь цього слова, найголовнішим у моєму житті заняттям.

Про фехтування я почула від свого старшого брата, який першим пішов у цей вид спорту. Мене дуже зацікавило, хоча б подивитись, що воно таке, особливо коли він приносив додому рапіри (це один із видів зброї в фехтуванні, всього їх є три - шабля, шпага і рапіра). Він довго не хотів з собою брати, мовляв, що я там робитиму, там тільки хлопці і т. д. Проте врешті я його вмовила і він взяв мене з собою. Мені сподобалось побачене, але так, щоб сильно в той момент загорілася - то ні. Стимулював до цього спорту тренер Василь Васильович Мартинюк, коли запропонував займатись фехтуванням. Саме тоді в Луцьку мали проводити змагання, і він сказав, що я буду представляти наше місто, тим більше, що в цьому спорті дівчат із Луцька тоді не було, і, за його словами, це було б непогано. З того моменту все й почалось.

Тренувалась я в Гуменюка Богдана Констянтиновича. Перші змагання були вже через рік в місті Біла Церква, де я зайняла третє місце, і через це ще більше "загорілася" і зрозуміла - в мене виходить! Пізніше були змагання в Ужгороді, де мене помітив тренер і запропонував поїхати вчитись в Київ (Республіканське вище училище фізичної культури). Приїхавши додому, відразу розповіла все батькам, сказала, що хочу їхати вчитись. Вони порадились між собою і вирішили дати мені такий шанс, за що їм дуже вдячна. Тоді мені було 12 років, і багато наших знайомих не розуміли, як батьки свою дитину можуть одну відправити в Київ. Зараз я вже в Києві 10 років, продовжую тренуватись, виїжджати на змагання.

Особливості Фехтування

Бій між двома фехтувальниками на будь-якому виді зброї проводиться на спеціальній доріжці, шириною 1,5 — 2 метра і завдовжки 14 метрів, зробленою з електропровідного матеріалу, яка ізольована від реєструючого уколу або удару апарату.

Бій керується й оцінюється арбітром. Уколи та удари, нанесені фехтувальниками, реєструються лампами на електронному апараті.

Фіксуються вони на основі електричної схеми, що проходить через зброю фехтувальника і його одяг, які пов'язані з апаратом дротяною системою. Арбітр оцінює удари і уколи, ґрунтуючись на свідченнях реєструючого апарату при обліку правил бою в кожному виді фехтування.

Бої у видах зброї мають власні специфічні правила, що дозволяють зараховувати уколи і удари або оголошувати їх недійсними.

Розрізняють такі види спортивного фехтування залежно від використовуваної зброї:

- Фехтування на рапірах;

- Фехтування на шпагах;

- Фехтування на шаблях;

- Фехтування на важкій клинковій зброї (історичне);

Я вже встигла взяти участь у Чемпіонатах України, Кубку України, Чемпіонаті світу, Чемпіонаті Європи, етапах Кубка Світу, етапах Кубка Європи.

Завоювала чимало перемог, зокрема, я багаторазова чемпіонка і призерка Чемпіонату України, Кубку України, фіналістка етапу Кубка Європи.

Ціна кожної перемоги - це, напевно, здійснення якоїсь маленької мрії у своїй спортивній кар’єрі, тому що сили, а інколи навіть сльози на тренуваннях, варті твоїх перемог.

Поки що медалей з Чемпіонату Європи чи Чемпіонату Світу не маю, але ще все попереду!

Тренування в мене проходять 5 разів в тиждень по 2,5 – 3 години, а на 6-ий день - це активний відпочинок, який проводять професійні спортсмени: бігають, грають ігри (футбол, баскетбол), а вже потім закріплюють це все походом в сауну, для того, щоб м’язи відпочили та розслабились від попередніх навантажень.

Мені здається, напевно, в кожного спортсмена були моменти, коли не хотілось йти на тренування, але одне можу сказати точно - коли ти приходиш в спортивний зал, то таке відчуття пропадає відразу, не знаю, з чим це пов’язано, але таке є. Тобі відразу хочеться все робити, тренуватись, слухати поради тренера і вдосконалювати себе.

Вже займаюсь спортом 12 років, і жодного разу, напевно, ще не було, щоб перед змаганням не хвилювалась. Я вважаю, це спричинене тим, що на тобі є якась відповідальність, насамперед перед собою, тому що кожен спортсмен хоче виправдати витрачені сили, старання на тренуваннях і перемогти, тому й присутнє хвилювання.

Взагалі фехтування - це дуже цікавий вид спорту, тому що на доріжці одночасно ти маєш володіти всіма фізичними якостями: витривалістю, спритністю та швидкістю, також потрібно швидко приймати рішення. Фехтування — суто індивідуальний вид спорту. Навіть у командних змаганнях бої проводяться один на один.

Тому, хто хоче підкреслити свою індивідуальність і розвивати фізичні якості, - цей вид спорту саме для вас!
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!