В Україні створили школу снайперів: всі етапи підготовки елітного війська. ВІДЕО

У будь-якій армії це – елітний підрозділ, але в українській снайперам уваги не приділяли. Перша і поки що єдина снайперська школа в Україні з'явилася лише два місяці тому. Хто і якими надзусиллями зібрав туди не тільки фахових інструкторів, але - і суперсучасну зброю.

Дізнавався журналіст ТСН.Тиждень Стас Ясинський.

Спочатку волонтерам здавалось, що достатньо лише придбати якісні гвинтівки. Навіть виявилось, що в Україні роблять зброю не гіршу за імпортні аналоги. Український завод робить вітчизняні снайперські гвинтівки - сучасні, точні та далекобійні. Одну рушницю роблять кілька днів. Кожна деталь проходить таку ж обробку, як частини двигуна для космічного корабля.

Заготовку обробляють каменями кілька годин - метал міцнішає і позбавляється найменших нерівностей. Станок купували в Німеччині через посередників, адже у більшості країн Європи досі діє заборона на постачання до України обладнання для військових заводів. Більшість тутешніх технологій не можна показувати, так само, як і креслення.

"Лінію гальванічну показувати не можна, тому що у нас Батьківщина вимагає - кислота це прекурсор для виготовлення наркотиків. Щоб робити гальваніку - потрібна кислота. Треба спецліцензія і вся "лабуда"", - з такими складнощами стикаються виробники.

У це неможливо повірити, але лише два місяці тому в Україні з'явилася перша і єдина снайперська школа. На питання, де вчилися 2000 українських снайперів до цього, відповідь шокує - виключно на західних фільмах і власних помилках. А помилка снайпера, майже завжди, значить для нього смерть.

Волонтери, які возять знаряддя для вбивств на фронт, стикаються з нерозумінням, але точно знають – роблять правильну справу.

"Хтось купує бронежилет, щоб когось врятувати. А ми купуємо штуки, щоб вбивати. Але ми ж навчаємо не батальйони, які не добровольців, не якісь банди, а ми вчимо ЗСУ, контрактників. І хочеться вірити, що ці люди, якщо вони будуть вбивати, то вони будуть вбивати обдумано, усвідомлено і виправдано. Хоча про це думати не завжди приємно", - каже волонтер Павло Кашчук.



На полігоні Миколаївщини волонтерів-снайперів поважають усі. Генеральний Штаб, який ми звикли лаяти, реально допомагає цивільним волонтерам вчити військових стріляти.

"У нас тут вперше таке сприяння, повага і навіть в якійсь мірі шана. По-перше, приємно, по-друге, роботі допомагає. Наприклад, ми хочемо, щоб у нас по іншому мішені стояли, реально дають екскаватор, ми собі перекопуємо пагорби. Спочатку навіть не вірилося", - розповідають волонтери.

Створення одного снайпера у США коштує мільйон доларів плюс 200 тисяч щороку. Це фактично окремий рід військ. В нашій армії він тільки зароджуються. Кожен з хлопців пройшов спеціальний психологічний та фізичний відбір. Більше половини бажаючих відсіяли. Через місяць - ще один відбір. До фінішу дійшло менше чверті кандидатів, і тільки їх можна назвати снайперами.

Кошторис двомісячної школи снайперів складає трохи більше мільйона гривень – сюди входять гвинтівки та прилади для всіх, амуніція, зарплати грузинським інструкторам. Волонтери економлять на усьому.

Вже за тиждень снайпери їдуть в АТО, бо "мінські домовленості" наразі - це частина високоточної стрільби на фронті. А режим тиші означає лише глушник на стволі. Перед від'їздом хлопці розповіли, що найважче у їхній роботі: "Найважче у снайперській роботі - це однаковість. Тут кожен постріл має бути однаковим. Однакова прикладка, однаковий настрій, однакове дихання. Та все однакове. 60% пострілу залежать від вітру. Якщо не вгадав його, то можеш промахнутися на три метри від цілі".
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!