Децентралізація: в Камінь-Каширському районі планують утворити п'ять громад
Камінь-Каширський район чималий, тому й громад відповідно у перспективному плані спроможних територіальних громад на його території утворилося 5.
Об’єднуватися поліські села планують довкола самого нинішнього райцентру, а ще – Сошичного, Пнівного, Бузаків та Полиць, інформує Офіс реформ у Волинській області.
Аби поспілкуватися з громадою та розповісти людям, яких змін їм варто чекати після реформи, у район поїхали експерт Офісу реформ Олег Герасимчук, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки Валентин Малиновський, начальник відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації Володимир Горщар, керівник навчально-методичного відділу Волинського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Ольга Мойсік.
Із районного керівництва на засіданні – голова райдержадміністрації Валерій Дунайчук, голова райради Віктор Сус, Камінь-Каширський міський голова Василь Бондар, а також депутатський корпус районної і міської рад, посадові особи органів місцевого самоврядування.
Зустріч відбулася у рамках постійно діючого семінару «Децентралізація влади та реформування місцевого самоврядування. Стратегія реформ-2020».
Олег Герасимчук після зустрічі зазначив: діалог був справді конструктивним, помітно, що люди знають про зміни, готові до них і відповідно – цікавляться, як із цим далі житимуть.
– У Камінь-Каширському районі нині 31 сільрада. На цій базі формується 5 громад. Якщо відверто, то 3 з них – із центрами у Камені-Каширському, Сошичному та Пнівному – відповідають вимогам Методики, – каже Олег Герасимчук. – Дві інші – Бузаки та Полиці – дещо не підходять під норми Методики. Але під час обговорення люди запропонували ще один варіант – на їхню думку, кращий. Вони замість Бузаків пропонують зробити центр у Черчах. Кажуть, що це село більше.
Словом, загалом у районі ситуацію вирішують. Головне – люди розуміють, що перевага – на їхньому боці, і ця реформа, перш за все, потрібна саме їм.
Дуже великою стане громада, котра об’єднається довкола райцентру. Але влада міста непокоїться, що села, котрі увійдуть до їхнього складу, бідні. Проте експерти людей заспокоїли: мовляв, зважаючи на велику кількість населення та фінансові показники, держава надаватиме їм вагому дотацію.
Валентин Малиновський під час зустрічі нагадав про досвід Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Адже у її результаті утворилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках.
А фінансово самодостатнє місцеве самоврядування змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Об’єднуватися поліські села планують довкола самого нинішнього райцентру, а ще – Сошичного, Пнівного, Бузаків та Полиць, інформує Офіс реформ у Волинській області.
Аби поспілкуватися з громадою та розповісти людям, яких змін їм варто чекати після реформи, у район поїхали експерт Офісу реформ Олег Герасимчук, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки Валентин Малиновський, начальник відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації Володимир Горщар, керівник навчально-методичного відділу Волинського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Ольга Мойсік.
Із районного керівництва на засіданні – голова райдержадміністрації Валерій Дунайчук, голова райради Віктор Сус, Камінь-Каширський міський голова Василь Бондар, а також депутатський корпус районної і міської рад, посадові особи органів місцевого самоврядування.
Зустріч відбулася у рамках постійно діючого семінару «Децентралізація влади та реформування місцевого самоврядування. Стратегія реформ-2020».
Олег Герасимчук після зустрічі зазначив: діалог був справді конструктивним, помітно, що люди знають про зміни, готові до них і відповідно – цікавляться, як із цим далі житимуть.
– У Камінь-Каширському районі нині 31 сільрада. На цій базі формується 5 громад. Якщо відверто, то 3 з них – із центрами у Камені-Каширському, Сошичному та Пнівному – відповідають вимогам Методики, – каже Олег Герасимчук. – Дві інші – Бузаки та Полиці – дещо не підходять під норми Методики. Але під час обговорення люди запропонували ще один варіант – на їхню думку, кращий. Вони замість Бузаків пропонують зробити центр у Черчах. Кажуть, що це село більше.
Словом, загалом у районі ситуацію вирішують. Головне – люди розуміють, що перевага – на їхньому боці, і ця реформа, перш за все, потрібна саме їм.
Дуже великою стане громада, котра об’єднається довкола райцентру. Але влада міста непокоїться, що села, котрі увійдуть до їхнього складу, бідні. Проте експерти людей заспокоїли: мовляв, зважаючи на велику кількість населення та фінансові показники, держава надаватиме їм вагому дотацію.
Валентин Малиновський під час зустрічі нагадав про досвід Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Адже у її результаті утворилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках.
А фінансово самодостатнє місцеве самоврядування змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 13
Останні новини
У Луцьку - знову нічний рейд магазинами
12 червень, 2015, 13:12
Ковельчанин на зйомній квартирі організував нарколабораторію
12 червень, 2015, 13:00
Децентралізація: в Камінь-Каширському районі планують утворити п'ять громад
12 червень, 2015, 12:45
Facebook підірвав пост про дорогу зі Львова до Франківська
12 червень, 2015, 12:23
Люстрований Терещук: з начальника МВС - в Нацгвардію
12 червень, 2015, 12:12
люди можуть тільки самоорганізуватись у громади!
а це елемент емітаційно-правокаційної діяльності, та грандів з Європи потягнути хочуть на кішеню собі чинуші
Між іншим у свій час робилися спроби на рівні Фіскальної служби об"єднати ці території на Маневичах коли центр прийняття рішень було в Маневичах проте нічого вартого не було зроблено. Територія занадто велика для обслуговування бізнесу навіть незважаючи на електронне "урядування". Фактично території втрачалися для урядування, якщо так бажаєте чути. Не може бути території без влади. Якщо територія без влади то рано чи пізно Ви не матимете право на Їхню долю. Тому приклад Сошичненський куст який інколи тяготиться до Ковельського з населених пунктів якого по деяких мірках чверть населення шукає роботу в Ковельському окрузі. Але це інша справа.
Волынская область делится на три зоны: северополесская, южнополесская и лесостепная.
Северополесская зона занимает более 75% территории области. Особенностью этой зоны является плоская низменность, которая покрыта лесами и болотами.
Южнополесская и лесостепная зоны находятся на Волынско-Подольской возвышенности. Минерально-сырьевой потенциал — уголь, торф, природный газ.
Маневицький район
Економіка:"Серед господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності 27, 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га. На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб.
Цю сторінку востаннє змінено: 10:01,
8 квітня 2015.
Камінь-Каширський район
Економіка:"Станом на 1 квітня 2010 року в районі зареєстровано 1919 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 109 малих підприємства, 1810 фізичних осіб-підприємців, а також 30 фермерських господарств.
Функціонує два потужних лісогосподарських підприємства — державний і міжгосподарський лісгоспи, на яких зайнято більш як тисяча працівників. Цю сторінку востаннє змінено: 21:29, 14 квітня 2015."
Навіть по цих даних можна оцінити потенціал К-Каширського району.