Поворот не туди по-луцьки: кого «відмазує» прокурор у справі по ДТП?
Нові начальники – старі проблеми, саме так можна сказати про правові органи, які стоять на сторожі закону у Волинській області. Банальна справа по ДТП, без ситуації «ікс» і зі всіма відомими, чомусь затягнулася на самому старті. Справа в тому, що слідчий та прокурор неймовірними зусиллями шукали «шпарину», через яку можна викрутити закон комусь на користь, а комусь навпаки.
24-го січня 2015-го року відбулася дорожньо-транспортна пригода на вулиці Карпенка-Карого – це був нічний час. На дорозі не розминулися два автомобілі. В одному з них їхали дві сім'ї з дітьми. Іншою автівкою їхав юнак, який був у стані алкогольного сп'яніння. Хлопець не справився з керуванням та перелетівши через острівок між дорогами, врізався у бус, в якому перебувало 9 людей, в тому числі і малолітні особи. Удар був такої сили, що діти повилітали з вікон на асфальт. На щастя, у цій дорожньо-транспортній пригоді ніхто не загинув. Люди отримали ушкодження різних ступенів, серед яких є і тяжкі тілесні ушкодження. Автомобіль, який віз дві сім'ї розбитий вщент і не підлягає ремонту.
Вже на перших стадіях, здавалося б простого розслідування, справа повернулася дивним чином, слідчий Андрій Куць розглядав учасників ДТП, а саме тих, хто перебував в бусі, не як потерпілих, а як свідків. Також він не направив автомобіль на технічну експертизу, щоб встановити суму завданих збитків. Спочатку учасники аварії навіть не звернули на це увагу, адже не сподівалися, що їхні інтереси не будуть захищені. Зрозуміли, що діється лише тоді, коли був готовий обвинувальний акт, у якому вони зазначалися свідками. Навіть двоє потерпілих, які отримали тілесні ушкодження важкого та середнього ступенів у цей обвинувальний акт не були внесені. Не зазначалося там і суми збитків від побитого ущент автомобіля.
Постраждалі в аварії тоді зрозуміли – без правозахисника тут не обійтися. Адвокат Віктор Пилипчук пояснив, яким чином першочергово йшло слідство:
«Зрозуміло, що з самого початку слідство пішло неправильним шляхом. Ми зробили так: від потерпілих подали заяви відповідного зразка до слідчого, щоб він визнав їх потерпілими, хоча він сам мав би це зробити. Він відмовляє у визнанні їх потерпілими. Вважає, що вони, кажучи по простому, відношення до справи не мають. Я оскаржив ці відмови, бо він виніс їх у вигляді постанов, до Луцького міськрайонного суду по кожному окремо. Суд став на нашу сторону, зобов'язав слідчого визнати всіх, хто перебував у транспортному засобі, тобто 9 осіб потерпілими. Слідчий виконав дану ухвалу. Після того постало питання по водієві транспортного засобу. Його слідчий також не визнавав по справі потерпілим, а лише як свідка, хоча тут не потрібно бути великим юристом, щоб зрозуміти – в будь-якому разі КПК передбачає за 55 статтею, якщо завдана матеріальна або моральна шкода, то він автоматично стає потерпілим.
Слідчий теж визнав його за ухвалою суду потерпілим, але постало наступне питання - призначити все ж таки експертизу, адже слідчий не хотів призначати товарознавчої експертизи. Вірніше відмовив у призначенні експертизи. Ми знову ж таки пішли тим самим шляхом, через суд. Суд зобов'язав слідчого призначити цю експертизу. Вона на сьогоднішній день є».
Наступною кривою ланкою у справі дивним чином виступив прокурор Максим Афтеній.
Коли оскаржували відмови про визнання усіх, хто перебував на момент аварії в бусі потерпілими і вимагали призначення експертизи, прокурор чомусь став на сторону слідчого, і вважав, що той правомірно відмовив у задоволенні клопотання. Афтеній, перевіривши обвинувальний акт, у якому учасники ДТП були зазначені як свідки, не побачив там недоопрацювання слідчого.
Завдяки таким злагодженим діям слідчого та прокурора постала вже наступна проблема, а саме: суд хоча і визнав людей потерпілими, але обвинувальний акт лишився у тому самому вигляді. А справа по ДТП розглядається виключно в рамках обвинувального акту. Ось такий цікавий парадокс. Щоб акт доопрацювали знову довелося звертатися до суду. І суддя Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський постановив відправити цей акт на доопрацювання.
Проте прокурор чомусь вирішив це заперечити. «Суд дуже вмотивовано та гарно написав ухвалу. На мій погляд прокурор мав би не боротися з потерпілими далі, а виправити те, що зазначено в ухвалі і по новому направити справу в суд першої інстанції. Але він, вирішив оскаржити цю ухвалу до апеляційного суду. В апеляції він просить ухвалу скасувати і продовжувати справу по тому обвинувальному акті, що є», - розповів Віктор Пилипчук.
Причини такої позиції прокурора Максима Афтенія лишаються незрозумілими.
На апеляційному суді прокурор Афтеній свою позицію пояснив так – учасники ДТП мали б подати позови, щоб визнали їх потерпілими під час досудового розслідування, оскільки вони цього не зробили, то слідчий сформував обвинувальний акт, в тому вигляді, що він є зараз.
На суді були також присутні і особи, які на момент аварії перебували у бусі: Людмила Кісь, Мар'яна Ройко, Петро Ройко та Кісь Олександр. Під час засідання вони зазначили, що ніхто їх не повідомив про те, що позови мають подаватися під час досудового розслідування. Мало того, за їхніми словами, слідчий навіть зазначив, що це не є необхідність. Мовляв, вони ж не обвинувачені.
Цікавим є ще й те, що апеляцію прокурора заперечує навіть винуватець ДТП і його правозахисник, проте процесуальний керівник чомусь вперто відстоює незрозумілі інтереси з доволі слабкою аргументацією.
Апеляційний суд постановив лишити рішення Луцького міськрайонного суду у тому вигляді, що є і направити акт на доопрацювання прокурору Афтенію. Потерпілі збираються подавати скаргу на прокурора та на слідчого.
Наталка ПОЛІЩУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
24-го січня 2015-го року відбулася дорожньо-транспортна пригода на вулиці Карпенка-Карого – це був нічний час. На дорозі не розминулися два автомобілі. В одному з них їхали дві сім'ї з дітьми. Іншою автівкою їхав юнак, який був у стані алкогольного сп'яніння. Хлопець не справився з керуванням та перелетівши через острівок між дорогами, врізався у бус, в якому перебувало 9 людей, в тому числі і малолітні особи. Удар був такої сили, що діти повилітали з вікон на асфальт. На щастя, у цій дорожньо-транспортній пригоді ніхто не загинув. Люди отримали ушкодження різних ступенів, серед яких є і тяжкі тілесні ушкодження. Автомобіль, який віз дві сім'ї розбитий вщент і не підлягає ремонту.
Вже на перших стадіях, здавалося б простого розслідування, справа повернулася дивним чином, слідчий Андрій Куць розглядав учасників ДТП, а саме тих, хто перебував в бусі, не як потерпілих, а як свідків. Також він не направив автомобіль на технічну експертизу, щоб встановити суму завданих збитків. Спочатку учасники аварії навіть не звернули на це увагу, адже не сподівалися, що їхні інтереси не будуть захищені. Зрозуміли, що діється лише тоді, коли був готовий обвинувальний акт, у якому вони зазначалися свідками. Навіть двоє потерпілих, які отримали тілесні ушкодження важкого та середнього ступенів у цей обвинувальний акт не були внесені. Не зазначалося там і суми збитків від побитого ущент автомобіля.
Постраждалі в аварії тоді зрозуміли – без правозахисника тут не обійтися. Адвокат Віктор Пилипчук пояснив, яким чином першочергово йшло слідство:
«Зрозуміло, що з самого початку слідство пішло неправильним шляхом. Ми зробили так: від потерпілих подали заяви відповідного зразка до слідчого, щоб він визнав їх потерпілими, хоча він сам мав би це зробити. Він відмовляє у визнанні їх потерпілими. Вважає, що вони, кажучи по простому, відношення до справи не мають. Я оскаржив ці відмови, бо він виніс їх у вигляді постанов, до Луцького міськрайонного суду по кожному окремо. Суд став на нашу сторону, зобов'язав слідчого визнати всіх, хто перебував у транспортному засобі, тобто 9 осіб потерпілими. Слідчий виконав дану ухвалу. Після того постало питання по водієві транспортного засобу. Його слідчий також не визнавав по справі потерпілим, а лише як свідка, хоча тут не потрібно бути великим юристом, щоб зрозуміти – в будь-якому разі КПК передбачає за 55 статтею, якщо завдана матеріальна або моральна шкода, то він автоматично стає потерпілим.
Слідчий теж визнав його за ухвалою суду потерпілим, але постало наступне питання - призначити все ж таки експертизу, адже слідчий не хотів призначати товарознавчої експертизи. Вірніше відмовив у призначенні експертизи. Ми знову ж таки пішли тим самим шляхом, через суд. Суд зобов'язав слідчого призначити цю експертизу. Вона на сьогоднішній день є».
Наступною кривою ланкою у справі дивним чином виступив прокурор Максим Афтеній.
Коли оскаржували відмови про визнання усіх, хто перебував на момент аварії в бусі потерпілими і вимагали призначення експертизи, прокурор чомусь став на сторону слідчого, і вважав, що той правомірно відмовив у задоволенні клопотання. Афтеній, перевіривши обвинувальний акт, у якому учасники ДТП були зазначені як свідки, не побачив там недоопрацювання слідчого.
Завдяки таким злагодженим діям слідчого та прокурора постала вже наступна проблема, а саме: суд хоча і визнав людей потерпілими, але обвинувальний акт лишився у тому самому вигляді. А справа по ДТП розглядається виключно в рамках обвинувального акту. Ось такий цікавий парадокс. Щоб акт доопрацювали знову довелося звертатися до суду. І суддя Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський постановив відправити цей акт на доопрацювання.
Проте прокурор чомусь вирішив це заперечити. «Суд дуже вмотивовано та гарно написав ухвалу. На мій погляд прокурор мав би не боротися з потерпілими далі, а виправити те, що зазначено в ухвалі і по новому направити справу в суд першої інстанції. Але він, вирішив оскаржити цю ухвалу до апеляційного суду. В апеляції він просить ухвалу скасувати і продовжувати справу по тому обвинувальному акті, що є», - розповів Віктор Пилипчук.
Причини такої позиції прокурора Максима Афтенія лишаються незрозумілими.
На апеляційному суді прокурор Афтеній свою позицію пояснив так – учасники ДТП мали б подати позови, щоб визнали їх потерпілими під час досудового розслідування, оскільки вони цього не зробили, то слідчий сформував обвинувальний акт, в тому вигляді, що він є зараз.
На суді були також присутні і особи, які на момент аварії перебували у бусі: Людмила Кісь, Мар'яна Ройко, Петро Ройко та Кісь Олександр. Під час засідання вони зазначили, що ніхто їх не повідомив про те, що позови мають подаватися під час досудового розслідування. Мало того, за їхніми словами, слідчий навіть зазначив, що це не є необхідність. Мовляв, вони ж не обвинувачені.
Цікавим є ще й те, що апеляцію прокурора заперечує навіть винуватець ДТП і його правозахисник, проте процесуальний керівник чомусь вперто відстоює незрозумілі інтереси з доволі слабкою аргументацією.
Апеляційний суд постановив лишити рішення Луцького міськрайонного суду у тому вигляді, що є і направити акт на доопрацювання прокурору Афтенію. Потерпілі збираються подавати скаргу на прокурора та на слідчого.
Наталка ПОЛІЩУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 35
Останні новини
У Луцьку відбудеться урочисте вручення премії імені Юзефа Лободовського
27 травень, 2015, 11:10
У Луцьку заблокували роботу сесії міськради
27 травень, 2015, 10:53
Поворот не туди по-луцьки: кого «відмазує» прокурор у справі по ДТП?
27 травень, 2015, 10:48
На Волинь прибуло вже майже 4 тисячі переселенців
27 травень, 2015, 10:34
Звільнили з посади гендиректора «Волиньвугілля»
27 травень, 2015, 10:19
В Гвінеї наше місце, а не в Европі з такими так званими прокурорами.
Афтеній, перевіривши обвинувальний акт, у якому учасники ДТП були зазначені як свідки, не побачив там недоопрацювання слідчого.
Завдяки таким злагодженим діям слідчого та прокурора постала вже наступна проблема, а саме: суд хоча і визнав людей потерпілими, але обвинувальний акт лишився у тому самому вигляді.
В даному випадку лише в двох учасників події були тілесні ушкодження, за які винуватцю настає кримінальна відповідальність. В інших же були легкі тілесні ушкодження. а у деяких тілесних ушкодженнь при ДТП небуло, тож вони можуть бути у кримінальному процесі цивільними позивачами згідно ст. 61 КПК України та будуть мати статус свідків. Згідно КПК україни для учасників передбачені наступні статуси: потерпілий, підозрюваний-обвинувачений та свідок. Непотрібно змішувати Кримінальний і Цивільний процес в одне ціле.
Адвокат дурить клієнтів за їх же гроші. Тільки ажіотаж створює..тягне час,..а час - його гроші! Написав би людям цивільні позови - то давно б вже отримали відшкодування.