Танцювальний Луцьк: Вікторія Місан (колектив Amelie). ФОТО. ВІДЕО

Вікторія Місан обожнює сучасну хореографію і танцює в стилі contemporary dance.

В дитинстві батьки завели мене на бальні танці, де у мене було багато друзів, ми цікаво проводили час - виступали на концертах, їздили на конкурси.

Перші тренування в мене проходили легко, в принципі, як і всі наступні, адже я була дуже енергійною дитиною, тому мені подобалось те, що було куди спрямовувати свою енергію. Проте я навчалась у гімназії і поєднувати щоденні заняття та навчання стало не просто. Довелося полишити колектив. Повернулась я до танців уже в дорослому віці, коли розпочала навчання в університеті, у Тернополі. Там, зовсім випадково, зустріла свою подругу з колективу, в якому займалась. Вона запросила піти на вечірку - Хелоуін з її друзями, де з мене взяли обіцянку, що я прийду на заняття, що стало для мене шансом повернутися до хореографії.

Пізніше потрапила в колектив сучасного танцю, мені дуже сподобалась сучасна хореографія і я плавно «перекваліфікувалась» в цей напрямок. Далі запросили викладати у студії стиль – contemporary dance, побачивши потенціал в учнях, виникло бажання створити колектив, який в майбутньому отримав назву – «Amelie». Я можу запевнити, що час проведений з учнями є найціннішим для мене, адже це надзвичайний досвід.

Я не професійна танцівниця, хореографія - це улюблена справа. Увесь час приходиться поєднувати танці з навчанням та роботою. Зараз я проходжу стажування у Верховній Раді України. Коли я переїхала до Києва, то шукала місце, де можна було б і далі займатись хореографією. Мене прийняли до Ансамблю класичного танцю «Просвіт». З цим переїздом я маю нагоду відвідувати театри і балети столиці - це не менш важлива складова розвитку.

«Amelie» - новий колектив. За рік існування колективу ми створили чотири танцювальні композиції. Перший танець в стилі contemporary dance «Дзеркало душі», дебют якого пройшов на танцювальному конкурсі «ArtTalentFest» в місті Києві, де ми зайняли 2-ге місце, і для нас це була велика радість. Найбільше запам’яталась розмова з однією з членів журі - заслуженою артисткою України Аллою Давидівною Рубіною, яка підійшла після конкурсу та поговорила з кожною учасницею, надала кожній рекомендації та виявила у нас потенціал.

Через події, що зараз відбуваються ми вирішили поставити танець, що виражав би емоції, які зараз володіють українцями - відчуття смутку, болі та надії.

Підсумувати свої найбільші досягнення в житті я зможу тоді, коли мені буде 90 і я зможу оцінити: чи можна вважати мою діяльність, як певне досягнення. Мені здається, що не варто оцінювати себе за результатами роботи у молоді роки, коли не знаєш їх справжньої цінності, адже старший досвід дозволяє критичніше та реалістичніше дивитися на світ.

Забобонів перед виступами в мене немає, проте, перед виходом на сцену, підбадьорюємось спільними обіймами та словами «ні пуху ні пера» . Переживати можна за день до виступу, а під час виходу на сцену потрібно насолоджуватись моментом та віддаватись емоціям.
«Amelie» - дружній колектив, не можу пригадати прикладу суперечки між учасниками під час занять чи виступів, а от веселитись ми любимо, коли зводиться все до жартівливого підспівування під час занять, або загально колективного нападу ліні. Дівчатам подобається спілкуватися між собою, виступати та творити щось таке в стилі «Amelie», тому непорозуміння зводяться до мінімуму.

Хореографія – не легкий вид мистецтва, що потребує постійного тренажу. Окрім фізичного розвитку не менш важливим, на нашу думку, є духовне і культурне самовдосконалення. Хореографія - це стиль життя, що проявляється кожного дня - 24 години на добу.

Учасниці колективу різнопланові та творчі особистості. Дівчата відвідують Малу академію наук, займаються дослідженнями, беруть участь в конференціях та олімпіадах, та мають на своєму рахунку значні здобутки на обласному та всеукраїнських рівнях, займаються вокалом, грають на музичних інструментах, пишуть неймовірні вірші та глибоку прозу та й прекрасно малюють.

Серед нас чимало громадських активісток наприклад - пластунок (герл-скаутів), які легко підуть з важкими наплічниками в похід та зможуть два тижні прожити в лісі. «Пласт» виховує сильну духом, морально-виховану та глибоко мислячу молодь, тому я підтримую їхню жагу до всебічного розвитку . Одного разу відвідуємо театр, наступного - проводимо релаксуюче заняття з йоги на природі, а ще через два дні можемо поїхати на пластовий табір до озера, а по приїзді дівчата швидко можуть організувати вечір акустичної музики.

Я захоплююся роботами чеського хореографа Іржі Куліана (Jiri Kylian), який тривалий час очолював Нідерландський театр танцю. Він розробив особливий стиль, який виходить за рамки класичного «канону». У нього репутація хореографа-філософа, що вивчає більше глибину людської натури, аніж фізичну можливість тіла. В представлених творах складається враження, що музика твориться через рух. Рекомендую переглянути постановки «Petite Mort», «Six Dances», «Bella Figura».

Натхнення надають роботи британського хореографа Кристофера Уілдона (Christopher Wheeldon), постановника балетів британського Royal Opera House. Мій улюблений балет «Аліса в країні чудес, поставлений по мотивам англійського письменника Льюїса Керрола. В балеті є своєрідні сучасні тенденції, новий погляд на класичний танець.

Згодна з тим, що є геніальні люди з вродженими здібностями, проте часто буває, що в людині в певний момент ці здібності не розвинули. Щодо мистецтва – це яскравий приклад суб’єктивності. Для мене творчість – це метод самовираження. В умовах глобалізації загальновизнані канони відходять у «примарне минуле» рамкового розподілу суспільства, застарілого та консервативного, поширюється ж сучасне мистецтво, як приклад вільнодумства. Вихід за межі, створених уявою та суспільством рамок - шанс проявити себе та самореалізуватись.

Важливо кожному займатись, тим що миле для серця – це шлях до духовного , культурного та суспільного розвитку. Потрібно лише дозволити собі таку милість.

Моя мрія ототожнюється з ціллю – самовдосконалення, і це стосується не лише танців та творчості. Мені цікавіше пробувати щось нове, ознайомлюватися з різними сферами, від подорожей до театру, вивчати культури різних країн та перебувати в сфері громадсько- активного життя, відвідувати офіційні заходи та конференції, . Моя мрія полягає в меті осягнути якомога більше та ширше, з того що запропонує доля.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!