Козаки, молитва, шашлики: річниця битви під Берестечком. ФОТО. ВІДЕО

Кілька тисяч людей зібралися біля Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» у селі Пляшева Рівненської області, аби традиційно вшанувати пам’ять козаків, які полягли у битві під Берестечком у 1651 році.

Щороку на другий тиждень після свята Трійці до Козацьких могил з'їжджається люд: козацькі організації, представники політичних партій, духовенство, громадськість.

Козацькі та інші організації стали табором біля заповідника ще напередодні неділі.



Одним з найпомітніших на полі був табір, до якого увійшли представники Козацького стрілецького братства, Вінницький полк Івана Богуна та ГО «Молодіжна платформа». Члени організацій були вдягнуті в автентичний козацький одяг, носили зброю та дотримувалися внутрішньої таборової дисципліни.



Як розповів наказний отаман Ради козацьких отаманів Володимир Перчук, цього року у таборі розмістилися до трьох десятків козаків. Серед них є обозний, який готує їжу, осавульська служба, що охороняє намети, та комендантська служба, яка стежить за порядком.



Найстаршому у таборі козаку – 65 років, наймолодшому – півтора. Є серед чоловіків і єдина козачка.



Цього року у таборі наварили 300 літрів кулешу та частували бажаючих безкоштовно. Їжу спочатку куштує старшина. Отримуючи схвальний відгук, кухар отримує свій келих пива, а гості – тарілку гарячого обіду.



Ті, хто поселився тут ще в суботу, розповідають, що вечори для більшості, які тут проживають, не проходять без медівки, пива, бувальщин та пісень. Однак для інших вшанування козацької слави - це в першу чергу нагода згадати історичне минуле та помолитися.



Власне самі урочистості і розпочалися у неділю з божественної літургії та панахиди у пам’ять про загиблих козаків і селян.

Службу за традицією очолював Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет. Літургія відбувалася у Георгіївській церкві чоловічого православного монастиря.



Помолитися і послухати Філарета прийшло кілька тисяч людей.



Люди приїжджали сім’ями з різних куточків України. Багато з них одягнені у вишиванки або ж одяг з українською символікою. Для тих, хто такого однострою не мав, був широкий вибір українських сорочок, суконь, футболок, намиста, іграшок та інших прикрас на місцевому ярмарку.



Торгували тут у понад ста наметах не лише продукцією народного промислу, а й китайськими іграшками.



Гостям заповідника «Козацькі могили» пропонували платні розваги: стрибки на батуті, катання на надувних гірках, стрільба з пістолетів, гра на міні-атракціонах.

Козаки розважали гостей безкоштовно: стріляли з гармат, мушкетів, каталися на конях та вчили стріляти з лука.



Кілька десятків торговельних наметів пропонували домашню їжу, м’ясні страви, рибу, спритні, медові і безалкогольні напої.

У спеку понад 30 градусів попитом користувалося пиво і квас. Хлібний напій тут продавали за 5 гривень за півлітра, 100 грамів шашлику – 15 гривень, медовуху – від 40 гривень за пляшку.



У день вшанування пам’яті до заповідника приїхали тисячі людей. Однак старожили цього дійства пригадують, що найбільше люду зібралося тут 1990-го, коли до Берестечка з’їхалося близько мільйона українців.



Наказний отаман Ради козацьких отаманів Володимир Перчук зізнається, що до минулого року відбувався певний ріст популярності заходу. Тепер відчувається спад.

Мовляв, люди стали більш нервовими, зайнятими, невпевненими у собі і неоптимістично дивляться в майбутнє.

Крім того, як додав Перчук, влада Рівненської області вперше за багато років не запросила козаків на захід, та й сама не приїхала.

Натомість, місце пам’яті стало плацдармом для політичних промов і гасел опозиційних сил. Наприклад, цього року навіть під час літургії на території монастиря, люди тримали прапори об’єднаної опозиції. Серед інших політичних сил, присутніх на заході, можна було побачити стяги Конгресу українських націоналістів, ВО «Свободи», ВО «Батьківщина», Партії реформи і порядок, Народного руху.



«Ми постійно витримували позицію, що не потрібно на території козацьких могил таких політичних акцій влаштовувати. Це є недоречним. Інше питання: Україна унікальна тим, що їй не потрібні свідомі українці…» - сказав Перчук.

«Сюди люди приїжджають для того, аби відвідати могили, набратися енергії, козацького духу, але, крім того, аби послухати політиків, плани боротьби, про не тільки вчорашній день, а й завтрашній. Завжди такі прощі, паломництва в святі для українців місця (Крути чи Конотоп) є завжди політично окреслені. Це є бажання людей, аби не лише уклонити свою голову, а й послухати політиків», - зазначив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!