У Луцьку презентували документальну книжку про УПА. ФОТО

Титанічну роботу у дослідженнях діяльності ОУН та УПА представив кандидат історичних наук Ярослав Антонюк.

Презентація книги «Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930-1955)» із серії «Літопис УПА» (видана в Торонто) відбулася 8 квітня у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва, - повідомляють організатори.

На початку зустрічі виступив заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, який зазначив, що керівництво області стає на захист українців і української історії, зокрема таких місць як Урочище Вовчак, Новий Загорів, Колківська республіка.

«Цього року нам вдалося нарешті зламати радянську систему - ми добилися того, що 8-9 травня більше не є днем перемоги. Це дні пам’яті жертв великої війни. Це вже офіційне рішення Волинської ради. Ми повинні шанувати наших визволителів, а не святкувати перемогу окупанта. Поряд із цим ми підтримуємо видавництво таких книг. І будемо знаходити в бюджеті гроші, щоб пропагувати знання і вивчення нашої історії», - додав він.

Після цього Ярослав Антонюк розповів про створення, концепцію та завдання цієї книги. Вона від початку задумувалась як довідник-помічник історикам та краєзнавцям.

«Працюючи над своєю попередньою книгою «Дільність СБ ОУН на Волині», я зрозумів, що дані дуже розрізнені, розкидані. Тоді з’явилася ідея укласти довідник, де читач може знайти будь-яку особу за псевдо, ознайомитися з її біографією, зокрема ПІБ, дата й місце народження, родина, освіта, час початку підпільної діяльності, загибель, подальше вшанування. Загалом в книзі 3141 довідка», - повідомив автор.

Хронологічні межі книги – 1930-1955 рр. Ярослав Антонюк так пояснює ці рамки: «1930 – це рік появи перших підпільних осередків, що виникли в Колодяжному й Луцьку. Саме вони пізніше переросли у ОУН та УПА. 1955 року загинув останній провідник УПА на Волині на псевдо Доктор. Ця дата вважається останнім зафіксованим боєм у збройній боротьбі підпілля».

У першому розділі описано, як змінювалися осередки ОУН-УПА у Волинській та Брестській областях, можна простежити долю певного ватажка. Ця частина підготовча перед наступною, присвяченою довідкам окремих керівників.

Винаходом Ярослава Антонюка можна назвати покажчик псевд та криптонімів. Під останніми розуміємо покажчик назв певних територій, підпільних друкарень, ланок, підрозділів, що полегшить роботу історикам та зацікавленим.

У висновках автор навів статистичні дані, зокрема середній вік, у яких роках і в яких регіонах найбільше загинуло підпільників чи народилося тощо.

Цікавим фактом, виявленим істориком, було те, що серед керівників УПА було багато українців російського походження, вісім росіянів, серед яких один москвич, два євреї та навіть один узбек на псевдо Ташкент.

Окремим додатком у книзі вміщені таблиці, які відображають у хронологічній послідовності, які змінювалися райони залежно від поділу, що був за Польщі, потім радянського й німецького.

Ще однією унікальністю книги є великий фотодокументальний матеріал. Дуже багато світлин багатьох керівників УПА довгий час були заховані від загалу, інші здавалися втраченими, однак в архівах були віднайдені і вперше опубліковані Ярославом Антонюком.

До речі, це перша книга, де використано фото очільників підпілля в Брестській області. На запитання про майбутнє популяризування книги автор зазначив, що очікують на рецензію Володимира В’ятровича та групи львівських істориків, які будуть опубліковані на сайті «Історична правда», а також у часописах «Визвольний рух» та «Галичина».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!