Одна з вулиць Міжгір’я названа на честь луцького семінариста
Віднедавна одна з вулиць мальовничого гірського селища Міжгір’я носить ім’я Георгія Добри, котрий колись був тут настоятелем Петро-Павлівського храму.
А ще – митрофорним протоієрем, благочинним Міжгірського православного округу, - пише «Панорама Мукачева».
"У Міжгір’я він потрапив після закінчення студій у Луцькій духовній семінарії та академії в Загорську. Правда, до Міжгір’я нетривалий час очолював парафії в селах Онок на Виноградівщині та Запереділля на Міжгірщині. Стати священиком моєму брату було суджено долею. Коли згадую його, ловлю себе на думці, що його життя чимось схоже на тих персонажів, що описуються в релігійних житіях", - розповіла його старша сестра 82-річна Марія Попович.
"Мені було вже сім років, коли народився Юрій. Розвивався він нормально, але у піврічному віці тяжко захворів. Лікарі були безсилі. Тоді наш дід Андрій Лях з Лукова порадив шукати поміч у Бога. Так і зробили. Дев’ять удовиць прочитали Псалтир, молилися над дитиною монахи Городилівського монастиря, а що вже старалися батьки, я бачила – вони молилися постійно: і вдома, і на полі.
Хвороба відступила. Твердо переконані батьки, що в цьому їм допоміг тільки Бог, вони пообіцяли цю дитину Йому", - зазначила вона.
За словами сестри, у школі Юрій вчився дуже добре, але після закінчення семирічки пішов послушником у Городилівський монастир. Звідти його забрали і в армію.
Згодом, через півтора року служби Юрія Добру комісували.
Відразу після звільнення він пішов навчатися в Луцьк. До речі, добрим товаришем у семінарії у нього був нині митрофорний протоієрей Георгій Чулей – благочинний Іршавського православного округу.
"У Міжгір’ї брата дуже любити. Коли легалізувалася греко-католицька церква, він без вагань передав церкву у центрі Міжгір’я братам по вірі, а з греко-католицьким священиком жив у мирі та злагоді", - розповіла Марія Попович.
Тоді в Міжгір’ї помер редактор райгазети Микола Красняник.
Заупокійну літургію за Миколою відслужили спільно православний священик Георгій Добра та його греко-католицький колега. І проповіді над тілом покійного виголосили обидва. Похорон був величезний, і всі присутні сприйняли такий порядок із великим схваленням.
Нинішнього року о.Георгію мало виповнитися 75, але, на жаль, уже дев’ять років спочиває у міжгірській землі, біля храму, в якому відслужив понад 30 років. Його справу продовжує син Євген, котрий, як і батько, є настоятелем Петро-Павлівського храму, а також благочинним.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
А ще – митрофорним протоієрем, благочинним Міжгірського православного округу, - пише «Панорама Мукачева».
"У Міжгір’я він потрапив після закінчення студій у Луцькій духовній семінарії та академії в Загорську. Правда, до Міжгір’я нетривалий час очолював парафії в селах Онок на Виноградівщині та Запереділля на Міжгірщині. Стати священиком моєму брату було суджено долею. Коли згадую його, ловлю себе на думці, що його життя чимось схоже на тих персонажів, що описуються в релігійних житіях", - розповіла його старша сестра 82-річна Марія Попович.
"Мені було вже сім років, коли народився Юрій. Розвивався він нормально, але у піврічному віці тяжко захворів. Лікарі були безсилі. Тоді наш дід Андрій Лях з Лукова порадив шукати поміч у Бога. Так і зробили. Дев’ять удовиць прочитали Псалтир, молилися над дитиною монахи Городилівського монастиря, а що вже старалися батьки, я бачила – вони молилися постійно: і вдома, і на полі.
Хвороба відступила. Твердо переконані батьки, що в цьому їм допоміг тільки Бог, вони пообіцяли цю дитину Йому", - зазначила вона.
За словами сестри, у школі Юрій вчився дуже добре, але після закінчення семирічки пішов послушником у Городилівський монастир. Звідти його забрали і в армію.
Згодом, через півтора року служби Юрія Добру комісували.
Відразу після звільнення він пішов навчатися в Луцьк. До речі, добрим товаришем у семінарії у нього був нині митрофорний протоієрей Георгій Чулей – благочинний Іршавського православного округу.
"У Міжгір’ї брата дуже любити. Коли легалізувалася греко-католицька церква, він без вагань передав церкву у центрі Міжгір’я братам по вірі, а з греко-католицьким священиком жив у мирі та злагоді", - розповіла Марія Попович.
Тоді в Міжгір’ї помер редактор райгазети Микола Красняник.
Заупокійну літургію за Миколою відслужили спільно православний священик Георгій Добра та його греко-католицький колега. І проповіді над тілом покійного виголосили обидва. Похорон був величезний, і всі присутні сприйняли такий порядок із великим схваленням.
Нинішнього року о.Георгію мало виповнитися 75, але, на жаль, уже дев’ять років спочиває у міжгірській землі, біля храму, в якому відслужив понад 30 років. Його справу продовжує син Євген, котрий, як і батько, є настоятелем Петро-Павлівського храму, а також благочинним.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Луганське село проситься назад до України
07 квітень, 2015, 16:08
У Луцьку - виставка дитячої писанки
07 квітень, 2015, 15:47
Одна з вулиць Міжгір’я названа на честь луцького семінариста
07 квітень, 2015, 15:35
У Нововолинську - місячник добровільної здачі зброї
07 квітень, 2015, 15:19