Танцювальний Луцьк: Stylez

Уже більше 5 років у Луцьку існує колектив, який займається танцями стилів хаус та хіп-хоп.

Stylez – одна із перших подібних шкіл на західній Україні. Головною відмінністю, яка виділяє ці стилі серед інших, є так звана свобода рухів.

Хіп-хоп не потребує завченості рухів та позицій. Танцюрист взагалі може чути музику вперше в житті, але це його не зупинить перед поривом до танцю.

Про життя колективу розповідає учасниця Stylez Юля Дудка.

* * *

Stylez виник у 2009 році. Засновником був Андрій Онопрієнко. Андрій займався брейк-дансом, але вирішив змінити стиль на хаус. Пізніше ми почали займатись і хіп-хопом.

Брейкінг пішов від фанку, це ламані танці – стиль, який виник на вулицях. Тут немає ніяких правил. Все засновано на «батлах», люди змагались між собою у танцювальних двобоях, щось доводили, за щось боролись.

А, от, хаус виник тоді, коли вже була електронна музика, тоді, коли люди танцювали не на вулиці, а в клубах. Хоча є різні теорії щодо заснування цього стилю. Одні кажуть, що хаус виник через те, що його танцювали ті, хто слухав відповідний стиль музики, робив так звані біти. Інші стверджують, що назва пішла від назви одного із клубів, де вперше почали танцювати цей стиль.

Зі Stylez ми хотіли зробити дуже великий культ, емблему, підняти Луцьк на новий танцювальний рівень. Це одна із перших шкіл на Україні із хаусу та хіп-хопу. Онопрієнкові дуже швидко вдалося оволодіти цим стилем, адже у першому батлі, на який він поїхав, Андрій здобув перемогу.

Спочатку у нашій команді були лише дівчата, які дуже старались, ходили на тренування по шість разів на тиждень. В нас не було вихідних, ми займались на Різдво, Пасху, тренувались по 6 годин в день і нам це страшенно подобалось.

Потім наш колектив вирішив, що потрібно завойовувати більшу публіку. Ми почали їздити в інші міста, такі як Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Харків. Кожного літа їздили на «Ялта Summer Jam». Після чого на наш колектив різко зріс попит, ми стали відомими. До Stylez почали записуватись великими групами. Але так як це танці і тут потрібно важко працювати, а багато-хто просто «западав» на бренд, то з часом у колективі лишились найсильніші.

Далі старші групи почали викладати у маленьких діток, які були дуже у цьому зацікавлені.

З часом колектив започаткував Stylez-дні, які організовували раз на півроку. Відбувались вони в орендованому приміщенні неподалік «Нової лінії» на Шевченка. Оскільки нашому стилю притаманні батли, ми були змушені їх десь проводити. Ця ідея дуже довго сиділа в наших головах, ми збирали кошти, щоб запросити відомих суддів із Києва. Взагалі світ хіп-хопу – це велика спільнота, сім’я. До нас приїжджали із Дніпропетровська, Сімферополя, Києва, Львова, Рівного, Нововолинська, Ковеля. Ми билися танцем за перемогу в різних категоріях. Саме Stylez-дні зробили із нас дуже велику і міцну сім’ю.




Я не хочу бути банальною і казати заїжджені слова всіх танцівників про те, що танець – це моє життя. Проте танець дійсно для мене – велика пристрасть, розрада. На тренуванні ти забуваєш про всі проблеми. Танці кращі за хлопця, кращі за секс, кращі за все. На сцені ти відчуваєш незабутні враження.

Мені подобається, коли я показую людям те, що вмію. Наш стиль дуже специфічний. Ми не маємо заготовок, не переймаємось, що поставимо руку не так, ногу не в ту позицію. Потрібно просто відчувати музику та рухатись в її ритмі.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!