Волинські студенти розповіли про жахливі умови в гуртожитку. ФОТО
Студенти ПТУ №5 міста Ковеля написали листа, у якому заявили, що їм створили нереальні умови для проживання та навчання.
Студенти навчального закладу у своєму листі розповіли жахливі історії, які стосуються проживання у гуртожитку, - повідомляє Kowel.com.ua.
Вони стверджують, що жити там практично неможливо через відсутність елементарних умов, а саме: туалет на вулиці, душем користуватися забороняють, приміщення майже не опалюється і це при тому, що в гуртожитку дерев'яні вікна.
Окрім того, у листі йдеться, що гуртожитком спокійнісінько гуляють деякі особи зі зброєю, а серед коридорів валяються «тіла», котрі через надмірну степінь сп'яніння не змогли втрапити додому. Також автори листа стверджують, що серед студентів неодноразово були випадки суїциду.
Спудеї у всьому звинувачують керівника та працівників закладу. Студенти просять про допомогу, але назватися не наважуються, бояться, що лишаться без дипломів. Лист також адресували і у Міністерство освіти України.
Натомість керівництво закладу заперечило все, що написали студенти і вирішило продемонструвати, що не все так погано.
Зустріч відбулася за добу після публікації листа. Тобто було достатньо часу, щоб провести генеральне прибирання у стінах гуртожитку. Такий висновок можна зробити хоча б із фото, які зроблені до публікації листа, - пише видання.
Вікна у гуртожитку і справді дерев’яні. Також варто звернути увагу, що не всюди вціліло скло. Опалення у цей день не було.
Як пояснив директор ПТУ Євген Кобченко, виникли певні проблеми, щось прорвало. Батареї у кімнатах були абсолютно холодні, проте, як бачимо, кілька кватирок відчинені. У такий спосіб, очевидно, деякі учні хотіли продемонструвати, як їм спекотно в кімнатах з холодними батареями (на провітрювання це не схоже, адже вікна були прочинені упродовж усього часу, як ми були в гуртожитку - близько 1,5 год.).
Людмила Козел – заступник директора, яка неодноразово згадувалася в листі, – зібрала учнівське «керівництво» ПТУ та гуртожитку, які, як один, запевняли, що кожне слово в листі – брехня. Учні розповіли, що їм досить тепло, що жодних випадків суїциду не було і що озброєних людей в гуртожитку ніколи не бачили.
Проте наприкінці зустрічі вихователь гуртожитку Віра Гоздецька говорила про чи то один, чи то два негативних випадки, які трапилися в другій декаді вересня або/і жовтня (не зрозуміло чи вихователь доповнювала, чи уточнювала).
Віра Панасівна виправдовувалася тим, що це був тільки початок навчального року, тому передбачити щось ні вона, ні хтось інший не могли. (Вихователь під час попередньої розмови з учнями та керівництвом присутня не була). Окрім того, Віра Панасівна розповіла про свою наполегливу працю на благо гуртожитку та учнів, що тут проживали, упродовж 41 року.
Нам показали кілька кімнат на другому та третьому поверхах. У всіх кімнатах, де ми були, зроблені ремонти. У деяких кімнатах були нові ліжка (не так давно керівництво придбало 28 ліжок на суму 30 тисяч гривень), в деяких - старі, ще залізні.
Шафи усюди старі. У тих кімнатах, де живе четверо людей, найбільш вірогідно вони замалі. У деяких - проблеми з полицями.
У гуртожитку є меблевий куточок, придбаний за майже 5 тисяч гривень, а також три вертикальні жалюзі (ціна 3 тисячі 400 гривень). Натомість туалет - в жахливому стані: кабінки розділені лише перегородками, навіть дверей між ними немає.
Також тут облаштовані кімнати самопідготовки та відпочинку (на фото, де м’який куток), зовнішній стан яких досить гарний. Щоправда, не вдалося ніде застати когось із учнів.
У гуртожитку і справді немає душу. Є гаряча вода, яка нагріта в бойлері. Кімнатка, де розташований бойлер, навіть під час нашого візиту на запрошення була зачинена. Ключі - у коменданта, яка відчинила кімнату, щоб ми її побачили, і зачинила назад.
Деякі умивальники потребують ремонту. На фото зображений цілий ряд умивальників, які не працюють. Вихователь пояснила, що вони для «сімейних», які теж живуть в гуртожитку. Але просто «сімейні» не поспішають їх ремонтувати. Тому весь поверх, ймовірно, користується тими умивальниками, що розміщені обабіч стіни навпроти.
Під кінець зустрічі, бесідуючи з вихователем гуртожитку, натрапили на хлопця. Його, як виявилося, виселили з гуртожитку за бійку, проте згодом поселили назад.
Також, будучи на другому поверсі, ми зустріли стареньку бабусю, яка, найбільш вірогідно, проживає теж в гуртожитку.
Керівництво надало «Калькуляцію на оплату за проживання в гуртожитку ПТУ №5 м. Ковель з 01.01.2015 р.», за котрою в гуртожитку проживає 62 так звані сімейні людини. Щоправда, документ чомусь без жодного підпису та печатки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Студенти навчального закладу у своєму листі розповіли жахливі історії, які стосуються проживання у гуртожитку, - повідомляє Kowel.com.ua.
Вони стверджують, що жити там практично неможливо через відсутність елементарних умов, а саме: туалет на вулиці, душем користуватися забороняють, приміщення майже не опалюється і це при тому, що в гуртожитку дерев'яні вікна.
Окрім того, у листі йдеться, що гуртожитком спокійнісінько гуляють деякі особи зі зброєю, а серед коридорів валяються «тіла», котрі через надмірну степінь сп'яніння не змогли втрапити додому. Також автори листа стверджують, що серед студентів неодноразово були випадки суїциду.
Спудеї у всьому звинувачують керівника та працівників закладу. Студенти просять про допомогу, але назватися не наважуються, бояться, що лишаться без дипломів. Лист також адресували і у Міністерство освіти України.
Натомість керівництво закладу заперечило все, що написали студенти і вирішило продемонструвати, що не все так погано.
Зустріч відбулася за добу після публікації листа. Тобто було достатньо часу, щоб провести генеральне прибирання у стінах гуртожитку. Такий висновок можна зробити хоча б із фото, які зроблені до публікації листа, - пише видання.
Вікна у гуртожитку і справді дерев’яні. Також варто звернути увагу, що не всюди вціліло скло. Опалення у цей день не було.
Як пояснив директор ПТУ Євген Кобченко, виникли певні проблеми, щось прорвало. Батареї у кімнатах були абсолютно холодні, проте, як бачимо, кілька кватирок відчинені. У такий спосіб, очевидно, деякі учні хотіли продемонструвати, як їм спекотно в кімнатах з холодними батареями (на провітрювання це не схоже, адже вікна були прочинені упродовж усього часу, як ми були в гуртожитку - близько 1,5 год.).
Людмила Козел – заступник директора, яка неодноразово згадувалася в листі, – зібрала учнівське «керівництво» ПТУ та гуртожитку, які, як один, запевняли, що кожне слово в листі – брехня. Учні розповіли, що їм досить тепло, що жодних випадків суїциду не було і що озброєних людей в гуртожитку ніколи не бачили.
Проте наприкінці зустрічі вихователь гуртожитку Віра Гоздецька говорила про чи то один, чи то два негативних випадки, які трапилися в другій декаді вересня або/і жовтня (не зрозуміло чи вихователь доповнювала, чи уточнювала).
Віра Панасівна виправдовувалася тим, що це був тільки початок навчального року, тому передбачити щось ні вона, ні хтось інший не могли. (Вихователь під час попередньої розмови з учнями та керівництвом присутня не була). Окрім того, Віра Панасівна розповіла про свою наполегливу працю на благо гуртожитку та учнів, що тут проживали, упродовж 41 року.
Нам показали кілька кімнат на другому та третьому поверхах. У всіх кімнатах, де ми були, зроблені ремонти. У деяких кімнатах були нові ліжка (не так давно керівництво придбало 28 ліжок на суму 30 тисяч гривень), в деяких - старі, ще залізні.
Шафи усюди старі. У тих кімнатах, де живе четверо людей, найбільш вірогідно вони замалі. У деяких - проблеми з полицями.
У гуртожитку є меблевий куточок, придбаний за майже 5 тисяч гривень, а також три вертикальні жалюзі (ціна 3 тисячі 400 гривень). Натомість туалет - в жахливому стані: кабінки розділені лише перегородками, навіть дверей між ними немає.
Також тут облаштовані кімнати самопідготовки та відпочинку (на фото, де м’який куток), зовнішній стан яких досить гарний. Щоправда, не вдалося ніде застати когось із учнів.
У гуртожитку і справді немає душу. Є гаряча вода, яка нагріта в бойлері. Кімнатка, де розташований бойлер, навіть під час нашого візиту на запрошення була зачинена. Ключі - у коменданта, яка відчинила кімнату, щоб ми її побачили, і зачинила назад.
Деякі умивальники потребують ремонту. На фото зображений цілий ряд умивальників, які не працюють. Вихователь пояснила, що вони для «сімейних», які теж живуть в гуртожитку. Але просто «сімейні» не поспішають їх ремонтувати. Тому весь поверх, ймовірно, користується тими умивальниками, що розміщені обабіч стіни навпроти.
Під кінець зустрічі, бесідуючи з вихователем гуртожитку, натрапили на хлопця. Його, як виявилося, виселили з гуртожитку за бійку, проте згодом поселили назад.
Також, будучи на другому поверсі, ми зустріли стареньку бабусю, яка, найбільш вірогідно, проживає теж в гуртожитку.
Керівництво надало «Калькуляцію на оплату за проживання в гуртожитку ПТУ №5 м. Ковель з 01.01.2015 р.», за котрою в гуртожитку проживає 62 так звані сімейні людини. Щоправда, документ чомусь без жодного підпису та печатки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 5
Останні новини
Начальника Нацгвардії, якого затримали за хабар, відпустили під заставу
22 січень, 2015, 12:10
На Волині говорили про надання дешевих кредитів віртуальними коштами
22 січень, 2015, 12:01
Волинські студенти розповіли про жахливі умови в гуртожитку. ФОТО
22 січень, 2015, 11:39
У міськраді сказали, скільки сміття «запланували» на одного лучанина
22 січень, 2015, 10:58
Умивальнички - супер. Як в армii.
Тараканчики, мишки, класична гуртожиткова вонiзма...
Дякую за подорож у часi - "как молоды мы былi..."