Луцький депутат каже, що оформив оренду земельної ділянки, щоб не порушувати закон

Депутат Луцької міської ради Євгеній Ткачук розповів ВолиньPost’у, чому під час сесії міської ради йому як члену «земельної» комісії дали дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди.

Також Ткачук розказав, як разом із сином Олександром та підприємцем Богданом Линником веде бізнес у Луцьку.

Нагадаємо, 24 грудня 2014 року під час сесії міськради депутати підтримали рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду своєму колезі Євгенію Ткачуку «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на вулиці Боженка, 49-а».

Йдеться про земельну ділянку орієнтовною площею 0,07 гектара. Як розповів Євгеній Ткачук, ця земля прилягає до земельної ділянки, де раніше стояв будинок його тестя.

Свого часу тесть Ткачука продав ділянку Павшук Галині Юріївні, а вже у 2010 році Ткачук викупив землю у неї. Однак ще до продажу тесть Ткачука загородив частину землі, яка йому за законом не належала.

«В 2010 році я придбав будинок, який належав моєму тестю. Цей кусочок землі був за огорожею, але він, на жаль, ніде не був оформлений. Коли я виявив, що цей шматок землі ніде неоформлений, щоб не виникало ніяких проблем, я подав документи на оформлення оренди цієї земельної ділянки для обслуговування будинку», - розповідає Євгеній Ткачук.

Ділянка, яку орендував Ткачук, фактично, доповнює землю, на якій колись розташовувався будинок його тестя (Боженка, 49-а) та ділянку, на якій розташований «Автоцентр Плюс (У Женіка)» (Мамсурова,49).

Оскільки ділянка, яку він орендував, має форму смуги, там в принципі ніхто не міг би нічого збудувати. До того ж поряд є земля, на якій розташовані газові розподільники, а отже захаращувати її не можна, - каже депутат.

Тому, за його словами, мета оренди була «благородна» - не ховати 0,07 га землі, а чесно платити оренду.

«Не сплачуючи за цю землю, я навпаки порушував би закон. Я хочу дотримуватися закону і сплачувати. Я відкритий перед людьми і хочу вести прозору діяльність», - каже Ткачук.

«Мені окремі люди рекомендували оформити ділянку на підставну особу і нічого не платити взагалі. Також я міг це ніде не показувати. Стояла огорожа, ніхто туди носа не сунув. Але я навпаки хочу, щоб все було законно та прозоро», - додає він.

Що ж до планів на цю землю, то підприємець не називає нічого конкретного. Каже, що на цій землі може збудувати, наприклад, кафе або готель.

Також Євгеній Ткачук розповів свою версію подій щодо отримання права власності на ділянок під 5 магазинами «Смакота» в різних частина Луцька.

Нагадаємо, у 2013 році прокурор міста Сергій Данілін звинувачував Ткачука «конфлікті інтересів» та порушені закону «Про засади запобігання та протидії корупції» за те, що він підтримав рішення «Про надання підприємцям Ткачуку О.Є., Линнику Б.М. дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об’єкта комерційного призначення на просп. Президента Грушевського».

Своє голосування за «земельне» питання, що стосується його сина, Ткачук пояснює незнанням таких нюансів законодавства на той час.

Він розповідає, що у 2013 році суди відхилили позов прокуратури щодо незаконності рішення, а тому своєї вини тут не бачить. Більше того, Ткачук наголошує, що у 2010 році до того, як стати депутатом, він вже отримав право сервітуту на 5 земельних ділянок на вулиці Ветеранів, проспекті Президента Грушевського, вулиці Львівській, бульварі Дружби Народів та вулиці Дубнівській.

Довідка: право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Депутат зазначає, що згідно з умовами сервітуту, за 240 квадратних метрів площі сплачував тоді найвищу можливу ставку - 8% від оціночної вартості. Загалом це близько 36 тисяч гривень в рік, - стверджує Ткачук.

Однак через зміни в законодавстві з 1 січня 2013 року зміни у правилах оформлення права земельного сервітуту довелося оформляти право власності, - каже депутат. Саме тому він, мовляв, і почав процес зміни статусу ділянок.

«Дозвіл на сервітут я отримав ще у 2010 році, не будучи депутатом міської ради. Під нашими фірмовими магазинами «Смакота» тоді була така форма як сервітут. Ми сплачували 8% від грошової оцінки. Це найвища орендна плата, яка може існувати. Ми за 240 квадратних метрів сплачували до бюджету 36 тисяч гривень», - розповідає Ткачук.

Після оформлення права власності на 5 земельних ділянок та розширення магазину на вулиці Дубнівській за землю під магазинами «Смакота» підприємці, за його словами, почали платити 3% річних від оціночної вартості, тобто вже близько 20 тисяч.

«Ми все платили вчасно, але закінчився термін сервітуту, і можна було оформити магазини як малі архітектурні форми, не сплачуючи, однак ми від цього відмовилися і оформили власність. Зараз плата 3%, тому ми платимо близько 20 тисяч гривень», - каже Євгеній Ткачук.

Також він розповідає, що 4 із 5 магазинів за свої гроші Ткачук та Линник поклали бруківку, встановили дитячі майданчики, а на вулиці Львівській взагалі облаштували сквер.

«Також ми внесли великий вклад у розбудову інфраструктури міста. На Львівській на місці магазину були зарості, хащі. Ми витратили більше 100 тисячна благоустрій. На Грушевського провели благоустрій, поставили дитячий майданчик. Це ще 50 тисяч. Навесні плануємо закінчити благоустрій на Грушевського, це ще буде 30 тисяч. На Дружби Народів разом з Миколою Яручиком ми долучились до ремонту бульвару, поклали бруківку, встановили майданчики. І люди цим задоволені», - розповідає Євгеній Ткачук.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!