Школяр був би втопився, якби не односельчанин
Мешканець села Мокрець Турійського району Іван Шостак врятував 13-річного односельчанина Сашка Галича, який тонув у ставку.
Про цей випадок розповідає Волинь-нова за 26 травня.
Сергій та Сашко Галичі разом з товаришем відпросилися у батьків покупатися до місцевого ставка.
13-річний Сашко Галич плавати навчився минулого року, тож у нинішньому хотів спробувати свої сили та разом з іншими хлопцями допливти до середини ставка, де був невеликий острівець.
В одну сторону сил йому вистачило, а на зворотному шляху за 15 метрів від берега ненароком набрав повен рот води, розгубився і почав тонути.
«До мене донісся дитячий лемент та крики: «Сашка немає!», – розповідає мокречанин Іван Шостак, рятівник хлопчика, який у той день рибалив неподалік. – Відразу кинувся туди. Ще по дорозі скинув одежу, чоботи. Двічі пірнув під воду, та хлопця ніде не міг знайти. Не знаю, де й сили взялися, у мене ж велика задишка, бо маю хронічний бронхіт. Мабуть, Божа воля на те була, щоб його врятувати. Коли вдруге випірнув, побачив на воді бульбашки і в тому місці ногами намацав Сашка».
На берег чоловік виніс вже бездиханне тіло, проте не розгубився. Миттю згадав всі знання з надання першої медичної допомоги, які отримав, коли був санінструктором в армії, тож, перекинувши хлопця через коліно, відразу почав робити все, аби вийшла вода з легень. А потім – штучне дихання і непрямий масаж серця.
Зупинився чоловік лише тоді, коли дихання хлопця відновилось.
Як розповіла мама Сашка, оперативно та професійно спрацювала сільський лікар Неля Гарбар. Вчасно підоспіла й карета «швидкої допомоги».
Завдяки зусиллям цих людей, а особливо небайдужості Івана Шостака її Сашко нині знову посміхається, ходить до школи, грає з хлопцями у футбол, допомагає батькам по господарству.
«Ніякого героїзму у моєму вчинкові немає, – каже Іван Шостак. – Тоді часу думати не було, все робив автоматично. Вже потім, прокручуючи в голові ті події, ловив себе на думці: «Як би я жив, коли б не врятував Сашка?». Це він герой, бо боровся за життя».
Односельці Івана Івановича розповіли, що це вже другий випадок, коли чоловік вириває з водяної пащі людське життя. Близько 40 років тому на цьому ж ставку Іван Шостак врятував молодшого товариша, якого також звуть Сашком.
Як і в цьому випадку, юнак хотів доплисти до того ж острівця. Правда, тоді все обійшлося лише переляком.
21 травня Івану Шостаку виповнилося 54. Напередодні Олександр Галич подарував своєму рятівнику ікону «Таємна вечеря» з надією, що вона буде оберегом його дому від лиха та біди.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про цей випадок розповідає Волинь-нова за 26 травня.
Сергій та Сашко Галичі разом з товаришем відпросилися у батьків покупатися до місцевого ставка.
13-річний Сашко Галич плавати навчився минулого року, тож у нинішньому хотів спробувати свої сили та разом з іншими хлопцями допливти до середини ставка, де був невеликий острівець.
В одну сторону сил йому вистачило, а на зворотному шляху за 15 метрів від берега ненароком набрав повен рот води, розгубився і почав тонути.
«До мене донісся дитячий лемент та крики: «Сашка немає!», – розповідає мокречанин Іван Шостак, рятівник хлопчика, який у той день рибалив неподалік. – Відразу кинувся туди. Ще по дорозі скинув одежу, чоботи. Двічі пірнув під воду, та хлопця ніде не міг знайти. Не знаю, де й сили взялися, у мене ж велика задишка, бо маю хронічний бронхіт. Мабуть, Божа воля на те була, щоб його врятувати. Коли вдруге випірнув, побачив на воді бульбашки і в тому місці ногами намацав Сашка».
На берег чоловік виніс вже бездиханне тіло, проте не розгубився. Миттю згадав всі знання з надання першої медичної допомоги, які отримав, коли був санінструктором в армії, тож, перекинувши хлопця через коліно, відразу почав робити все, аби вийшла вода з легень. А потім – штучне дихання і непрямий масаж серця.
Зупинився чоловік лише тоді, коли дихання хлопця відновилось.
Як розповіла мама Сашка, оперативно та професійно спрацювала сільський лікар Неля Гарбар. Вчасно підоспіла й карета «швидкої допомоги».
Завдяки зусиллям цих людей, а особливо небайдужості Івана Шостака її Сашко нині знову посміхається, ходить до школи, грає з хлопцями у футбол, допомагає батькам по господарству.
«Ніякого героїзму у моєму вчинкові немає, – каже Іван Шостак. – Тоді часу думати не було, все робив автоматично. Вже потім, прокручуючи в голові ті події, ловив себе на думці: «Як би я жив, коли б не врятував Сашка?». Це він герой, бо боровся за життя».
Односельці Івана Івановича розповіли, що це вже другий випадок, коли чоловік вириває з водяної пащі людське життя. Близько 40 років тому на цьому ж ставку Іван Шостак врятував молодшого товариша, якого також звуть Сашком.
Як і в цьому випадку, юнак хотів доплисти до того ж острівця. Правда, тоді все обійшлося лише переляком.
21 травня Івану Шостаку виповнилося 54. Напередодні Олександр Галич подарував своєму рятівнику ікону «Таємна вечеря» з надією, що вона буде оберегом його дому від лиха та біди.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Останні новини
Стара металева труба мало не впала на школу
27 травень, 2012, 10:38
Школяр був би втопився, якби не односельчанин
27 травень, 2012, 10:12
КамАЗ перекинувся на дорозі
27 травень, 2012, 09:38
Що то за "був би втопився"?
Літературної мови вніверситеті не навчилисі?