Підсумки-2014: топ-5 революційних подій у Луцьку. ФОТО

Початок 2014 року для Луцька ознаменувався низкою революційних подій, які подекуди переростали у радикальні протистояння. Ще ніколи вулицями нашого містами не було таких багатотисячних маршів за участю різних верств населення.

І не зважаючи на те, що «гарячі» події у Луцьку відбувались тоді, коли по Україні були вже захоплені майже всі обласні держадміністрації, у пам’яті багатьох лучан ті події залишаться надовго.

Редакція Волинь Post пропонує підбірку 5 революційних подій, які стали наймасовішими за останній рік і, зрештою, призвели до змін провладної верхівки.

2 грудня 2013 року: перший день страйку в Луцьку

Незважаючи на те, що у своєму підсумку ми завжди згадуємо лише події 2014 року, не згадати події, які відбувались 2 грудня 2013 року неможливо. Адже саме цього дня Луцьк «прокинувся» і багатотисячний натовп лучан долучився до загальнонаціонального страйку.

Цього дня активісти Євромайдану вирушили до облдержадміністрації, де координатори луцького Майдану вимагали, щоб губернатор та голова облради пішли у відставку – ті відмовили.

Також тоді біля «білого дому» підняли прапор Європи. А з кабінетів облради винесли три портрети Януковича, які згодом знищили.

Опісля мітингувальники повернулися на Театральний майдан, звідки ходили пікетувати міську раду та ДАІ. Також вони ходили до навчальних закладів, де студентів не відпускали з пар, аби вони долучилися до заходів Євромайдану.

Нагадаємо, що після знищення портретів Януковича, правоохоронці почали судові репресії щодо осіб, які виносили портрети із Волинської ОДА і їх спалювали.

18 лютого: мітинг лучан проти жорстоких розгонів Майдану в Києві і небезпека запровадження надзвичайного стану в країні

Цього дня близько півтисячі лучан зібралися на Театральному майдані міста, щоб висловити протест проти дій силовиків у Києві. Тоді деякі учасники мітингу прийшли із свічками, інші ж - у масках та камуфляжах і були радикально налаштовані.

Мітингарі закликали керівництво обласної міліції, СБУ та внутрішніх військ не виконувати злочинних наказів режиму Януковича і не напрявляти окремі групи правоохоронців у Київ для придушення національного протесту.

Обурені лучани вимагали у представників обласної прокуратури закрити всі кримінальні провадження проти Волинської сотні Євромайдану та проти активістки Майї Москвич.

Тоді ж один з співкоординаторів Майдану Ігор Гузь зі сцени заявив про можливе запровадження надзвичайного стану на території усієї держави.

«Якщо буде введений надзвичайний стан, ми вас просимо зробити наступну річ: спакувати теплі речі, медикаменти та харчі на декілька днів, і, як тільки ви чуєте, що оголосили надзвичайний стан, одразу до обласної адміністрації на Київському майдані», - розповідав тоді Гузь.

19 лютого: нічні погроми комуністів та регіоналів, штурм Волинської ОДА, сутички із правоохоронцями біля управління МВС, та прикований до майданівської сцени Башкаленко

Найяскравішим днем в історії Луцького євромайдану і найтрагічнішим для усієї країни залишається 19 лютого. У той час, коли у Києві гинули активісти, у Луцьку також було як ніколи «гаряче».

Розпочався цей день із мирного нічного пікету під стінами міського управління міліції на вулиці Грибоєдова. Тут майданівці провели переговори з заступником обласного управління МВС Володимиром Поліщуком, який підписав документ в якому силовики засуджували дії колег в Києві, обіцяли не застосовувати силу до волинських демонстрантів та нести службу за межами Волині.

На Грибоєдова демонстранти вперше «зустрілися» з автобусом силовиків, в якому сиділо приблизно 20 бійців внутрішніх військ. Радикально налаштовані люди пробили шини автобуса та змусили ВВшників вийти з транспорту і без амуніції піти до міськвідділу.

Опісля активісти влаштували погром в обкомі КПУ та підпалили офіс регіоналів біля залізничного вокзалу.

О 10:00 тисячі людей зібралися на Майдані, аби йти в «мирний наступ» на облдержадміністрацію. Вони пройшли довжелезною колоною до ОДА, захопили будівлю і передали її так званій Народній Раді.

А вже через годину у самісінському центрі міста почали лунати вибухи світло-шумових гранат, які використовували правоохоронці для придушення протестів. Мітингарі у свою чергу не думали відступати і почали кидати у будівлю управління МВС бруківку і коктейлі Молотова.

Зрештою, після перемовин міліціонери, залишивши амуніцію, вийшли з будівлі.

Також під міліцією стався інцидент з головою Волинської облдержадміністрації Олександром Башкаленком. Він намагався розпочати перемовини з учасниками акції, але ті його ледь «не лінчували».

Башкаленко згодом привели на сцену Майдану і переконували написати заяву на звільнення. Він не погодився, тому його прикували до сцени наручниками і облили водою. Згодом його передали опозиції, яка віддала головного регіонала Волині колегам по партії.

Водночас мітингувальники фактично захопили прокуратуру та отримали запевнення від начальника обласного управління СБУ, що його підлеглі - на боці народу.

На цьому народний бунт 19 лютого фактично завершився.

20 лютого: луцькі ВВшники «здалися» народу

У цей день близько 16:00 представники Правого сектору та Самооборони разом із сотнями лучан пройшлися маршем від Театрального майдану до вулиці Лідавської, де знаходиться військова база внутрішніх військ.

Протягом декількох годин мітингу до активістів приєднувалось все більше людей. Загалом близько тисячі протестувальників вишикувалися перед в'їздом на базу. Люди вимагали у керівництва військової частини ні в якому разі не відправляти волинських ВВшників у Київ для допомоги «Беркуту».

На це зреагував командир частини Степан Логуш, заявивши, що його підлеглі «не будуть воювати проти власного народу та виконувати злочинні накази». Він тоді пообіцяв, що ВВшники будуть займатися охороною громадського порядку та перешкоджати мародерству у Луцьку.

У цей же час на плацу військової бази вишикувалися солдати внутрішніх військ. Вони вийшли в амуніції, а потім її із себе зняли та здали Правому сектору.

Амуніцію завантажили у два автобуси, «орендованих» активістами на базі, та вивезли на Театральний майдан Луцька.

Ще тоді Павло Данильчук переконував, що цю амуніцію одягнуть волиняни, які поїдуть у Київ для участі у сутичках.

23 лютого: «каяття» на колінах бійців волинського «Беркуту»

Такого дійства Луцьк ще не бачив. Тисячі людей прийшли на публічну «зустріч» із волинськими «беркутівцями», які у дні розстрілу активістів Євромайдану знаходились в Києві.

Метою було з’ясувати у міліціонерів, чи брали вони участь у кривавих подіях на Інститутській і скільки отримували грошей за так звані «відрядження».

Правоохоронці по черзі виходили на сцену і розповідали лучанам, чи були вони на Майдані, хто віддавав у Києві злочинні накази і чи застосовували вони зброю проти мітингувальників.

Також їх питали, чому вони не звільнилися з міліції, коли проти демонстрантів їхні колеги застосували зброю.

«Беркутівці» вибачались і ставали на коліна.

Окрім того, вони під тиском громадськості писали заяви на звільнення з міліції.

Не оминула хвилинка «слави» і заступника начальника обласного управління МВС Володимира Поліщука, якого активісти поставили на коліна силоміць.

Поліщук вийшов на сцені і почав говорити про те, що просить вибачення у народу Волині.

Натомість учасники мітингу почали кричати "На коліна!".

Коли кільком демонстрантам набридло скандувати, вони вискочили на сцену і силоміць поставили на коліна Поліщука.

Після чого він повідомив, що гранати в людей під час штурму управління міліції в Луцьку кидали бійці спецпідрозділу «Сокіл». Також він погодився писати заяву на звільнення.

Дізнавшись, що гранати в людей у Луцьку кидали бійці спецпідрозділу «Сокіл», мітингарі вимагали у Поліщука привезти винних наступного дня на Майдан. Утім міліціонери підрозділу «Сокіл» так і не з’явились на «народну» зустріч із лучанами.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!