Такі різні, а таки єдині. Волонтер Василь Нагорний

Юрист за фахом Василь Нагорний ніколи не забуде, як його знайомі - бійці 51-ї механізованої бригади дзвонили зі сходу і прощалися з ним перед черговим обстрілом. А ще вони просили допомогти отримати відпустку, щоб попрощатись з хворим батьком чи «вибити» направлення в шпиталь. Ще благали передати в штаб: «ми живі, просимо підкріплення»…

«Нашим генералам пора зрозуміти, що кожний солдат, його здоров’я, життя - найвища цінність в Україні. І ніяка військова доцільність не може бути важливішою людського життя», - заявляє Василь.

Продовжує, що теж має сина і сподівається, що той буде служити у війську нового зразка, де його поважатимуть як людину, а не використовуватимуть як «гарматне м'ясо». Для цього – працює на волонтерських засадах в напрямку юридичного супроводу біців АТО. Надає миттєві консультацій в госпіталі, психіатричній лікарні, у військових частинах. Здійснює повноцінний захист інтересів бійців в судах, яких прокуратура намагається звинуватити у вчиненні військових злочинів. Йде мова не лише про кримінальну відповідальність, а в першу чергу, про захист честі та гідності бійців 51-ї ОМБР та про елементарну справедливість.

Працюється, каже, важко, тому що захист прав бійців сприймається багатьма чиновниками та навіть командирами як злочин, хоча мова йде про елементарне дотримання положень Конституції України. Недолуге, радянського зразка законодавство, яке нашвидкуруч змінювалось в ході проведення АТО, призводить до численних юридичних колізій та несправедливих рішень.

Для Василя Нагорного практично кожний боєць – це Герой, кожна розповідь солдата, починаючи від так званої «дикої» мобілізації до повернення додому - це історична драма. Тому він ніяковіє, коли воїни телефонують і дякують: «Ніяк не зрозуміють, що це ми їм до віку вдячні. Бійці 51-ї ОМБР - це живий приклад самопожертви, героїзму, мужності, витривалості. Я вчусь на їхньому прикладі».

Завдання, які ставить перед собою юрист – допомогти солдату реалізувати свої вкрай обмежені права. Щоб хворих, поранених бійців лікували на такому ж рівні, як народних депутатів. Щоб воїнів з травмованою психікою реабілітовували найкращі психологи. Щоб рядові отримували вчасно достойну заробітну плату, а сім'ї загиблих були забезпечені житлом.

«Вони повинні відчувати, що захищені державою, за яку віддають своє життя. Доводиться бути й психологом, адже часто бійцям треба просто розповісти про свій біль або відчути, що за них дбають і вони потрібні. І ніхто не має права їх судити за те, що вони вижили!», - категорично стверджує Василь Нагорний.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!