На місці костелу Св.Трійці в Олиці було давньоруське поселення. ФОТО

Виявлена археологами кераміка ХІІ-ХІІІ ст. свідчить про те, що пізньосередньовічний костел збудували на місці давньоруського поселення.

Упродовж 18-22 листопада 2014 року експедиція ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ» «ОАСУ» ІА НАНУ під керівництвом Олексія Златогорського проводила археологічний нагляд за земляними роботами та розвідкове дослідження на території пам’ятки національного значення – Колегіального костелу Св. Трійці 1635-1640 рр, - повідомляє прес-служба ДП «Волинські старожитності».

Костел, як відомо, був побудований у 1635-1640 роках на місці, де розташовувалась дерев’яна церква 1588 р.

Споруду будували за кошт Альбрехта-Станіслава Радзивілла на взірець римського храму Іль-Джезу.

У 1638 при костелі заснували колегію – філію Замойської академії та духовну семінарію. Костел діяв до закриття у 1945 році.

З 1990-х рр. – переданий мирянам римо-католицької церкви. І донині нім опікується отець Юрій.

Костел Св. Трійці знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега річки Путилівки (Оличі), на південний захід від території замку Радзивиллів та на північний схід від костелу Св. Петра і Павла.

Розташування ділянки, на якій розміщений костел, у центральній частині середньовічного міста, призвело до значного її нівелювання.

У складі археологічної експедиції працювали директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, заступник директора, кандидат історичних наук Сергій Панишко, науковий співробітник, кандидат історичних наук Сергій Теліженко, наукові співробітники Тарас Верба, лаборанти Вадим Міщук, Віталій Затворніцький, Руслан Фурманюк, Сергій Шабловський.

Виявлена археологами кераміка ХІІ-ХІІІ ст., представлена горщиками, які на зовнішньому краї вінець мають потовщення-манжет, говорить проте, що пізньосередньовічний костел був збудований на місці давньоруського поселення.

На горщиках, виявлених у розкопі, - горизонтальні паралельні заглиблені лінії, які наносилися на плічка та тулуб.

Один із фрагментів денця горщика мав клеймо, від якого збереглося лише частина кола. Тісто середньої якості, з домішками кварцового піску, двоколірне на зламі. Кераміка XV ст. представлена горщиками, вінця яких орнаментовані пальцевими вдавленнями – характерними для цієї епохи.

Керамічні вироби XVI-XVII ст. представлені як чорнолощенним посудом, так і посудом з кольровою поливою, а також фрагментами кахлів з поливою зеленого кольору та рослинним орнаментом. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 1,10 м від денної поверхні мідна монета - боратинка.

Вироби нового часу ХІХ-початку ХХ ст. представлені фрагментами тонкостінної кераміки. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 0,30 м від денної поверхні мідна російська монета XIXст.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!