У Луцьку в День гідності Олександр Ірванець презентував «Пісні війни». ФОТО

Олександр Ірванець у Луцьку представив збірку віршів «Пісні війни» та переклади польських п’єс Яноша Ґловацького «Найвищі будинки – найглибші могили».

Презентація відбулась 21 листопада в кав’ярні «Кофеїн». Організатори заходу - мистецьке об’єднання «стендаЛь».

Письменник розпочав із польських перекладів та дуже позитивно охарактеризував автора, якого йому довелось перекладати. Він зазначив, що Янош Ґловацький - відомий польський драматург, прозаїк та кіносценарист. Це письменник зі світовим ім’ям, і його п’єси йдуть у бродвеї (це вища ліга в драматургії). Для драматурга, за словами Ірванця, «це вже вище нема куди мріяти».

Презентована книга «Найвищі будинки – найглибші могли» складається з чотирьох п’єс: «Антигона у Нью-Йорку», «Четверта сестра», «Попелюха», «Ялинка страху». Перекладач прочитав лучанам уривки із двох. До слова, книгу перекладів, не очікувано навіть для самого автора, луцькі цінителі літератури розкупили відразу. Дехто навіть домовлявся взяти почитати.

Представлення «Пісень війни» вийшло навіть дещо зворушливим, адже люди за кожним прочитаним віршем вловлювали алюзії, згадували події та персоналій, про які так метафорично і вміло пише Ірванець.
Так, як день презентації припав на дуже символічну дату, письменник розповів про свої почуття щодо подій, які відбулись, зачепив тему ролі митців у цій революції.

«Мене сьогодні питали, чи є що святкувати? – Є. Люди, ми дали копняка під зад диктатору. І від часів Чаушеску, 1989 року, жоден європейський народ цього не зробив. Для мене це дуже важливо тепер. З іншого боку, я не гірше за вас знаю, як у нас все невтішно. Для мене це справді свято. Рік тому, якби мені хто сказав, що ми будемо жити в іншій Україні, при іншому президенті, і що Януковича навіть не буде в списку на вибори…Я не вірив, я хотів цієї революції, але я не вірив в неї».

Щодо «Пісень війни», письменник виділяє значну роль фотографам, світлини яких стали тлом та доповненням книги. Це ілюстрації і Тетяни Давиденко, і Сергія Мольченка. Але ще одним автором Ірванець називає фотографа Алекса Заклецкого, який був активним учасником революції . Під час подій на Майдані він потрапив під побиття беркутівцями. Саме його світлин в збірці найбільше.

Незважаючи на те, що нині про події на Майдані пишуть багато українських письменників, визначних та менш відомих, та й книги інколи викликають більше суперечок, ніж ажіотажу навколо художньої вартості, Олександр Іранець все ж підтримує такі поривання.
Автор не вважає, що творчість на тему Майдану – це просто модно. Він говорить, що про це писати варто: «А ми не можем заборонити. Це те, що болить. Це має бути виговорено. Це має бути глобалізовано. Тоді воно осмислено суспільством. Про Майдан, на мою думку, має бути якомога більше літератури. Серед неї буде погана, може, навіть більшість буде поганої. Але це треба. Людині краще виговорити свій страх, свій комплекс, ніж тримати його в собі, і суспільству теж».

Він вважає, що «Євромайдан заслуговує на класний роман». Але сам автор за це братись не збирається, адже написати роман - це дуже клопітка робота, «тут «прорве» - не канає, то треба сісти і написати». Автор розповів, що зараз пише п’єсу про українську Революцію гіднсті. Та все ж письменник прогнозує, що, можливо, років за 7-10 роман таки хтось і напише.

Також Олександр Ірванець повідомив про найближчі плани. До тридцятої річниці «Бу-Ба-Бу» трійця письменників готуються у всеукраїнський та міжнародний тур. Стартуватиме він у Києві орієнтовно 19-20 квітня, завершиться - у Львові. Пообіцяв письменник відвідати і Луцьк.

Закінчив Олександр Ірванець презентацію одним із найвідоміших своїх віршів під назвою «Травнева балада», що зробив на прохання гостей.
Автор подякував усім, хто прийшов за теплий прийом, та зауважив, що Луцьк - його друге рідне місто.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!