Бійці 51 бригади повернулися на Волинь. ФОТО
У Володимирі-Волинському зустріли бійців 51 бригади, які від серпня перебували у військовій частині у Запоріжжі.
Сьогодні, 12 листопада, зустріли 31-го бійця 2 дивізіону 4 батареї 51-ї бригади.
Вояки від серпня перебували у військовій частині А1978 за рішенням Жовтневого суду у Запоріжжі. Військовослужбовцям були пред’явлені обвинувачення за статтею 409 Кримінального кодексу («Ухилення від військової служби»).
Нагадаємо, що 25 липня чотири десятки солдатів перетнули кордон РФ, як кажуть самі бійці, щоб врятувати своє життя, бо залишились з одними автоматами проти «Градів».
«Наших синів називають зрадниками, дезертирами, - каже мати 23-річного бійця Світлана Бондарук, ледь стримуючи сльози, - але вони залишились вірними Батьківщині, бо не пристали на пропозицію росіян залишитись на їхній стороні».
«Вони б загинули, якби не покинули свої бойові позиції, - підхоплює розмову Світлана Шемчик, котра приїхала зустрічати чоловіка з Маневич. - Мені головне, що мій чоловік живий, а решту проблем ми переживемо».
Жінка пригадує страшні липневі дні та ночі, коли здригалась від кожного телефонного дзвінка, в очікуванні почути голос коханого.
Страшними спогадами поділилась і Олександра Денисюк з Луцька: «Вони не мали що їсти – за цілий день це міг бути один бутерброд. Їх постійно обстрілювали важкою артилерією, а вони копали все глибші і глибші окопи, щоб врятуватись».
Поблизу КПП ще поки що 51-ї бригади було людно як ніколи – окрім рідних та друзів, зустрічати військових прийшли місцеві активісти, студенти педколеджу та інші небайдужі жителі міста.
Серед них і відомий композитор, бард-піаніст Сергій Шишкін: «Мені не соромно за наше місто! Володимир-волинці організували непогану зустріч. Однак це ще далеко не фінал. Будемо тримати справу на пульсі, бо хлопці мають бути виправдані»
Ще мить – і з густого осіннього туману виїхав автобус з надписом «Запорожье» та прапором волинської області на капоті. Під вигуки «Герої! Герої!» хлопці ступили на рідну землю. І хоча вони неохоче діляться пережитим, однак з вдячністю відгукуються про усіх волонтерів, активістів, які підтримували їх протягом останніх трьох місяців та допомогли зрушити справу із мертвої точки.
До Володимира-Волинського разом з бійцями приїхали і активістки «Жіночої сотні» із Запоріжжя Світлана Василюк та Ольга Сторчай. Жінки розповідають, що за три місяці хлопці стали для них рідними, бо опікувались ними по-материнськи: годували їх, прали одяг, організували їхнє лікування і не давали спокою запорізькій міліції, влаштовуючи пікети та інші акції протесту.
«Шкода тільки, що четверо солдатиків не витримали вчиненого на них тиску, - каже волонтерка Ольга Сторчай, - і погодились на умовне покарання. Трішки не дочекались».
Зі сміхом бійці показують привезений із собою трофей – дикого кабана, якого збила вантажівка прямо на трасі. «Привезли запоріжського прокурора!» - жартують хлопці.
Військові приїхали в частину, щоб написати рапорти на відпустку, які має підписати командир. Далі на них чекають 20 днів відпочинку, а з грудня продовжаться досудові розгляди у вигляді відеоконференцій. Суд повинен відбуватись та тому місці, де розгортались усі події, а отже, у Луганську. Активісти обіцяють домогтись розгляду справи на Волині, щоб підозрювані змогли особисто бути присутніми на суді.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Сьогодні, 12 листопада, зустріли 31-го бійця 2 дивізіону 4 батареї 51-ї бригади.
Вояки від серпня перебували у військовій частині А1978 за рішенням Жовтневого суду у Запоріжжі. Військовослужбовцям були пред’явлені обвинувачення за статтею 409 Кримінального кодексу («Ухилення від військової служби»).
Нагадаємо, що 25 липня чотири десятки солдатів перетнули кордон РФ, як кажуть самі бійці, щоб врятувати своє життя, бо залишились з одними автоматами проти «Градів».
«Наших синів називають зрадниками, дезертирами, - каже мати 23-річного бійця Світлана Бондарук, ледь стримуючи сльози, - але вони залишились вірними Батьківщині, бо не пристали на пропозицію росіян залишитись на їхній стороні».
«Вони б загинули, якби не покинули свої бойові позиції, - підхоплює розмову Світлана Шемчик, котра приїхала зустрічати чоловіка з Маневич. - Мені головне, що мій чоловік живий, а решту проблем ми переживемо».
Жінка пригадує страшні липневі дні та ночі, коли здригалась від кожного телефонного дзвінка, в очікуванні почути голос коханого.
Страшними спогадами поділилась і Олександра Денисюк з Луцька: «Вони не мали що їсти – за цілий день це міг бути один бутерброд. Їх постійно обстрілювали важкою артилерією, а вони копали все глибші і глибші окопи, щоб врятуватись».
Поблизу КПП ще поки що 51-ї бригади було людно як ніколи – окрім рідних та друзів, зустрічати військових прийшли місцеві активісти, студенти педколеджу та інші небайдужі жителі міста.
Серед них і відомий композитор, бард-піаніст Сергій Шишкін: «Мені не соромно за наше місто! Володимир-волинці організували непогану зустріч. Однак це ще далеко не фінал. Будемо тримати справу на пульсі, бо хлопці мають бути виправдані»
Ще мить – і з густого осіннього туману виїхав автобус з надписом «Запорожье» та прапором волинської області на капоті. Під вигуки «Герої! Герої!» хлопці ступили на рідну землю. І хоча вони неохоче діляться пережитим, однак з вдячністю відгукуються про усіх волонтерів, активістів, які підтримували їх протягом останніх трьох місяців та допомогли зрушити справу із мертвої точки.
До Володимира-Волинського разом з бійцями приїхали і активістки «Жіночої сотні» із Запоріжжя Світлана Василюк та Ольга Сторчай. Жінки розповідають, що за три місяці хлопці стали для них рідними, бо опікувались ними по-материнськи: годували їх, прали одяг, організували їхнє лікування і не давали спокою запорізькій міліції, влаштовуючи пікети та інші акції протесту.
«Шкода тільки, що четверо солдатиків не витримали вчиненого на них тиску, - каже волонтерка Ольга Сторчай, - і погодились на умовне покарання. Трішки не дочекались».
Зі сміхом бійці показують привезений із собою трофей – дикого кабана, якого збила вантажівка прямо на трасі. «Привезли запоріжського прокурора!» - жартують хлопці.
Військові приїхали в частину, щоб написати рапорти на відпустку, які має підписати командир. Далі на них чекають 20 днів відпочинку, а з грудня продовжаться досудові розгляди у вигляді відеоконференцій. Суд повинен відбуватись та тому місці, де розгортались усі події, а отже, у Луганську. Активісти обіцяють домогтись розгляду справи на Волині, щоб підозрювані змогли особисто бути присутніми на суді.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
А що то за хряк?
Читай статтю!
Герої!
Останні новини
Чи відключать у Луцьку гарячу воду через опалення?
12 листопад, 2014, 14:37
«Свободівці» склали свої повноваження
12 листопад, 2014, 14:20
Бійці 51 бригади повернулися на Волинь. ФОТО
12 листопад, 2014, 14:00