У Ковельське водосховище запустили коропів та амурів
У Ковельське водосховище з ініціативи громадських активістів, випустили 880 кілограм риби: коропа, товстолоба, амура.
Про це повідомляють в Ковельській міській раді.
Зробила це громадська організація «Еко-Волинь», яку очолює Володимир Співак. Також за сприяння підприємця Олега Яковенка в річку було випущено 3 тисячі мальків риб.
В останні роки стан природного відтворення водних живих ресурсів значно погіршився внаслідок дії ряду зовнішніх факторів, головним з яких є антропогенні – несприятливий гідрологічний режим, замулення та заростання нерестовищ, забруднення води, нерегульований вилов. Тому штучне зариблення для водосховища життєво необхідне, стверджують в повідомленні.
Загалом ця процедура відбувається у кілька етапів, як правило у березні, наприкінці квітня та у вересні. Строки підбираються таким чином, щоб порівняно невеликий за розмірами рибо-посадковий матеріал у період свого інтенсивного росту якомога менше часу знаходився у водоймі в умовах природної волі. І тим самим був убезпечений від дрібних хижаків, якими у водосховищі є окуні. За науково - обґрунтованими даними, відсоток виживання випущеного молодняку складає фактично третину.
Нагадаємо, що коропом зарибнюють водойми для обмеження чисельності молюска дрейсени, білим амуром - для пригнічення розвитку вищої водної рослинності і жабуриння, а товстолоб відмінно справляється з функціями фільтратора води. Тому розведення риб-біомеліораторів покращить стан Ковельського водосховища.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це повідомляють в Ковельській міській раді.
Зробила це громадська організація «Еко-Волинь», яку очолює Володимир Співак. Також за сприяння підприємця Олега Яковенка в річку було випущено 3 тисячі мальків риб.
В останні роки стан природного відтворення водних живих ресурсів значно погіршився внаслідок дії ряду зовнішніх факторів, головним з яких є антропогенні – несприятливий гідрологічний режим, замулення та заростання нерестовищ, забруднення води, нерегульований вилов. Тому штучне зариблення для водосховища життєво необхідне, стверджують в повідомленні.
Загалом ця процедура відбувається у кілька етапів, як правило у березні, наприкінці квітня та у вересні. Строки підбираються таким чином, щоб порівняно невеликий за розмірами рибо-посадковий матеріал у період свого інтенсивного росту якомога менше часу знаходився у водоймі в умовах природної волі. І тим самим був убезпечений від дрібних хижаків, якими у водосховищі є окуні. За науково - обґрунтованими даними, відсоток виживання випущеного молодняку складає фактично третину.
Нагадаємо, що коропом зарибнюють водойми для обмеження чисельності молюска дрейсени, білим амуром - для пригнічення розвитку вищої водної рослинності і жабуриння, а товстолоб відмінно справляється з функціями фільтратора води. Тому розведення риб-біомеліораторів покращить стан Ковельського водосховища.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Для чиновників ввели правила поведінки
17 травень, 2012, 14:46
У Луцьку цілий район півдня сидітиме без світла
17 травень, 2012, 14:23
У Ковельське водосховище запустили коропів та амурів
17 травень, 2012, 14:04
Запустити систему екстреної допомоги «112» не встигають
17 травень, 2012, 13:49
Азаров обіцяє волинянам дешевий кредит на житло вже цьогоріч
17 травень, 2012, 13:22