Робота луцьких пожежників очима журналіста. ФОТО. ВІДЕО.

Робота працівників Державної служби із надзвичайних ситуацій часто залишається непомітною.

Адже за допомогою до рятувальників звертаються у найкритичніші ситуації. Пожежників зазвичай ми бачимо лише біля палаючих будинків, але ніхто не знає, як ці люди живуть у вільний від роботи час.

Журналіст «Волинь Post» вирішив провести один день разом із рятувальниками.

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДИСПЕТЧЕРА

Пожежна частина № 3, яка розміщена на вулиці Грибоєдова, побудована у 1954 році. Її засновником був Григорій Бродський. Ця пожежна частина є найстарішою у Луцьку.

Детальніше про історію луцьких пожеж від давнини до сьогодні - у статті "ВОГОНЬ І ЛУЦЬК, АБО ЯК ПОЖЕЖІ БУДУВАЛИ МІСТО"


У будівлі розташовані чотири гаражі. Бойовий розрахунок частини налічує три автомобілі різних призначень. І ще один автомобіль знаходиться у резерві.

Чергування у пожежній частині організовано у чотири зміни. Кожна зміна налічує одинадцять чоловік, але є такі зміни, у яких бракує пожежників. Тому в частині № 3 є вакантні місця.

Коли зайти у будівлю частини, одразу можна потрапити у кабінет диспетчера. Його функція у роботі рятувальників є ключовою. Адже він першим отримує повідомлення про пожежу і вмикає тривогу.

Диспетчер четвертої зміни Сергій Данилюк розповів, що повідомлення про пожежу він отримує від центрального управління Державної служби із надзвичайних ситуацій, у якій відкрита телефонна лінія 101.


«У залежності від району, де трапилась надзвичайна ситуація, центральне управління направляє дзвінок у ту частину, яка знаходиться найближче до місця пожежі. А потім вже диспетчер вмикає пожежну тривогу і сповіщає, які автомобілі повинні вирушити на виклик», - розповів диспетчер.

Данилюк каже, що він є підмінним диспетчером і заступає на зміну, коли бракує людей. Сергій також є водієм пожежного автомобіля.


Рятівник розповів, що часто водії транспортних засобів поводять себе некоректно щодо пожежних машин. Часто «підрізають» пожежників, не дають дорогу для проїзду.

«У житлових зонах неможливо під’їхати до будинків через припарковані автомобілі. А згодом люди винять у всьому пожежних і звинувачують у тому, що довго їхали. Бувають хибні виклики, а бувають такі, що мусимо просити допомоги у інших пожежних частин», - мовив Сергій Данилюк.

Робоча зміна пожежників триває рівно одну добу, а заступають рятувальники з 9 години ранку. Зміна складається із одного диспетчера, п’яти водіїв, начальника караулу і чотирьох пожежників.


Начальник зміни пожежної частини № 3 Сергій Зданевич, розповідає, що бойовий одяг рятувальників зазвичай знаходиться біля пожежних автомобілів.

«Одяг пожежних скаладається із штанів, куртки, шолома і спеціального ременя. На ремені закріплена сокира, карабіни, та пожежні рукавиці. Одягнути все спорядження пожежник повинен за одну хвилину. На кожній касці є знаки розрізнення. Коло на касці означає – начальник зміни, квадрат – начальник частини, трикутник – заступник начальника частина», - розповів Зданевич.

Начальник зміни також зазначив, що у задимлених середовищах пожежні використовують так звані апарати захисту. Цей апарат складається із дихальної маски та двох балонів із киснем. Загальна вага дихального апарату - 12 кілограм.


«Перед тим, як заступити на чергування, кожен пожежник перевіряє робочий стан апарату захисту. У нас є спеціальна пересувна база, яка виїжджає на виклик і при потребі докачує повітря у балони. У середньому кисню вистачає на 40 хвилин роботи», - зазначив начальник зміни.

Рятувальники заправляють водою пожежні автомобілі через спеціальні гідранти. Їх у Луцьку чимало і знаходяться вони зазвичай під землею. Як це працює, було видно під час гасіння приміщення УМВС у Волинській області під час штурму мітингувальниками 19 лютого.

Сергій Зданевич каже, що для пожежників було б зручніше користуватись гідрантами, якби вони розташовувались над землею, так як у США.

В середньому кожен автомобіль має цистерну, у яку поміщається близько чотирьох тонн води і 70 літрів піноутворювачів. Майже всі автомобілі, які знаходяться у бойовому розрахунку частини, працюють на дизельному паливі.



РОБОЧИЙ ДЕНЬ ПОЖЕЖНИКІВ РОЗПИСАНИЙ ПОГОДИННО

У суботу в пожежників - парково-господарський день. Вони прибирають гаражне приміщення, заготовляють на зиму дрова.

Начальник зміни Сергій Зданевич зауважив, що розпорядок дня у пожежників змінюється. У будні дні в рятувальників є навчальні заняття у класі і здача нормативів на спортивному стадіоні.

«При заступанні на чергування основним документом для зміни є «Книга служби». У ній погодинно фіксуються усі виклики на пожежі та виїзди на них. На кожну пожежу укладається довідка, у якій зображується схема гасіння вогню. Також на кожен службовий автомобіль заведений журнал. Кожного дня проводиться технічний огляд автівки», - мовив Зданевич.


На території пожежної частини № 3 є гаражі із резервною технікою. ЇЇ застосовують у крайніх випадках, коли основна техніка не справляється із поставленими завданнями. До прикладу, її використовують для гасіння складів із нафтопродуктами. Для таких пожеж потрібно багато піни.

«У резерві є автомобіль, який може перевозити дві тонни піноутворювачів. Також є наносний транспорт, у якому стоїть двигун від танка. Завдяки йому автомобіль качає 110 літрів води за одну секунду. Застосовують її у тих місцях, де немає можливості дозаправки водою. Цей автомобіль працює у парі із автівкою, яка перевозить два кілометри пожежних рукавів. Вся техніка у частині підготовлена до зимового періоду», - зазначив начальник караулу.


Незабаром зима, а отже рятувальники у морозні дні, будуть встановлювати обігрівальні пункти для перехожих. Таку роботу виконує аварійно–рятувальна частина, яка знаходиться на вулиці Боженка. Рятувальники зазвичай розкладають намети, встановлюють обігрівні системи і позмінно чергують у пунктах.

В аварійно–рятувальній частині знаходяться хімічна служба, водолази, сапери та бригади, які виїжджають на дорожньо-транспортні пригоди.

На території пожежної частини № 3 встановлений пам’ятник жертвам чорнобильської катастрофи. Сергій Зданевич розповів, що у ті страшні дні, троє рятувальників із цієї частини виїхали на ліквідацію катастрофи. До сьогодні в живих залишились двоє пожежних.


Не так давно біля частини побудували капличку з незвичним для церков розписом на стінах. Він унікальний у своєму роді і є тематичним для сфери діяльності рятувальників. Розпис виконував майстер із Ковеля.



ВОЛИНСЬКІ РЯТУВАЛЬНИКИ ПОЇДУТЬ НА СХІД

Начальник зміни зауважив, що пожежну частину держава забезпечує добре. Щоправда гірша ситуація із матеріально–технічним забезпечення у районних частинах.

«Форму і взуття ми отримуємо регулярно. Одяг – один раз на рік, а бойову екіпіровку рідше. А от заробітні плати, звичайно, невеликі. Дві тисячі гривень отримує рядовий пожежник і офіцер, який має вищу освіту. І незважаючи на це, пожежників часто викликають на роботу у їхні вихідні, а зарплата від цього не змінюється. Ми навіть не маємо пільг на проїзд у тролейбусах», - мовив Зданевич.

Відомо, що держава повинна забезпечувати рятувальників харчами та сухими пайками. Але зараз пожежники харчуються продуктами, купленими за власний кошт.

«Кожен із хлопців приносить продукти, або вже приготовані страви. Часто на обід варимо супи, борщі та другі страви. У нашій частині немає ні кухарок, ні прибиральниць, всю роботу виконуємо власними силами. Хоча передбачено забезпечення державою працівників МНС сухпайками та цілим рядом пільг», - заявив рятувальник.


Ніхто із пожежних частини не пригадує, щоб їхні колеги гинули під час виконання службових обов’язків. Щоправда, Зданевич каже, що без травм та опіків не обійтися.

«Одного разу під час гасіння вогню вночі двоє бійців несли висувну драбину, вага якої - майже 50 кілограм. Пожежний, який йшов попереду, не побачив накриту гілками яму. Він упав і травмував ногу. І ще був один випадок, коли людина померла на чергуванні. Водій був пенсійного віку, і вночі у нього стався інфаркт», - згадує начальник зміни.

Рятуються від опіків пожежники за допомогою лікарських засобів. У кожному службовому автомобілі є маленькі індивідуальні і групові аптечки та медичні ноші. В аптечках є всі необхідні препарати та обладнання.

Незабаром 12 пожежників відправляться на допомогу своїм колегам у зону проведення АТО. Серед них і начальник зміни пожежної частини № 3 Сергій Зданевич. Чоловік каже, що у цьому немає нічого страшного, адже їде він туди не воювати, а рятувати.

«Керівництво каже, що ми працюватимемо на звільнених від терористів територіях Донбасу. Щоправда, страх за свою безпеку залишається, але служба є служба. Ніхто, крім нас, не зможе виконувати рятувальні роботи», - резюмував Зданевич.

Незважаючи на нелегку і малооплачувану роботу рятувальника, пожежники частини №3 продовжують сумлінно виконувати свою роботу. Щодня рятуючи життя інших людей, вони ризикують власним. Та хлопці не полишають надії на те, що з часом їхня робота буде оцінюватись значно більше, аніж дві тисячі гривень на місяць.


І на завершення - вигляд міста з пожежної каланчі.


Підготував Антон Стамбульський (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!