Лучани не вірять у старий Луцьк та хочуть дендропарк

Дві третини опитаних лучан не знали, що Луцький замок переміг у номінації «Замки» Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».

Про це розповідають Волинські Новини.

Такою інформацією поділився соціолог Олександр Дурманенко під час прес-конференції про підсумки проведення соціального дослідження у межах проектів ВОГО «Фонд місцевого розвитку» та Асоціації захисту прав молоді Волині щодо ставлення мешканців міста до перспективи забудови та благоустрою соціально значимих об’єктів у обласному центрі, а також необхідності та перспективи озеленення Луцька 14 травня.

За словами Олександра Дурманенка, той факт, що, за результатами дослідження, менше третини респондентів як соціально важливі об’єкти розцінюють пам’ятки архітектури, насторожує, оскільки у Луцьку – незначна їх кількість. З цього нібито можна зробити висновок, що, наприклад, Старе місто лучани не розцінюють як важливий елемент, який до того ж має значний соціально-економічний потенціал.

«Для того, щоб дати жителям міста зрозуміти, що замок Любарта може приносити гроші, треба, щоб ціла команда інвесторів, істориків, гідів із залученням різних видів реклами красиво пояснила це громаді», – додав голова ВОГО «Фонд місцевого розвитку» Петро Верзун.

За результатами дослідження, що стосувалося соціально значимих об’єктів, найважливішими для лучан стали парково-садові зони, за що і проголосувало майже 66% респондентів. Друге і третє місце відповідно отримали споруди на прибудинкових територіях (з акцентом на дитячих майданчиках) та медичні заклади. Низький відсоток відбору об’єктів дозвілля – 23,3%, а також торгівельних комплексів – 19%. На думку Дурманенка, це свідчить про те, що останніх у Луцьку забагато.

Продовжуючи тему парково-садових зон, соціолог Станіслав Демчук зазначив, що, за результатами дослідження, до них лучани відносять лише три з них ‒ парк імені Лесі Українки, парк 900-річчя Луцька та парк за РАГСом. Щодо благоустрою парків, Петро Верзун впевнений, що для цього необхідно знайти інвесторів. «Облаштування такого великого парку, як парк імені Лесі Українки, потребує понад 2 мільйони євро», – додав він.

Наголосивши на необхідності враховувати громадську думку, він зазначив, що на базі опитування розроблять проект положення щодо залучення громади до забудови міста. Проте Верзун переконаний, що загалом громадська думка є незрілою, і це є чудовим полем для маніпуляцій квазігромадських організацій, які піклуються лише про свої інтереси, а не інтереси лучан.

За результатами соцопитування, у межах проекту щодо вирішення проблеми озеленення міста, на думку респондентів, за останні 5-8 років по озелененню міста не проводилося жодної широкомасштабної кампанії. Так, 48% опитаних зазначили, що рівень озеленення залишився без змін, а чверть респондентів впевнена, що стан озеленення за останні роки погіршився.

«Це говорить про те, що у всіх нас споживацька поведінка», – додав Станіслав Демчук. Попри це, за даними дослідження, 78% лучан підтримали ідею організації «суботників» і взяли би участь у висаджуванні дерев.

На запитання щодо своєчасності створення дендропарку у Луцьку 63% респондентів відповіли, що вважають таку ідею доречною. Проте Демчук зазначив, що не всі опитані змогли зразу зорієнтуватися, що ж таке дендрологічний парк.

Ще одним цікавим аспектом опитування стало визначення громадської думки щодо «живого» символу міста, втіленого у дереві, рослині чи квітці. Демчук зазначив, що одностайності лучани не продемонстрували, проте до трійки увійшли дуб, калина і каштан.

На запитання «Хто найбільше забруднює місто?» практично 60% респондентів визнали, що мешканці Луцька роблять це найактивніше.

Загалом вивчення громадської думки свідчить про те, що лучан насамперед турбують проблеми відкриття сміттєпереробного комплексу, недостатньої кількості громадських вбиралень та необхідність впорядкування території зоопарку та паркової зони.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!