«Наша надія – на таких людей, як Петро Порошенко та Роман Іванюк» – луцька вчителька*

В День учителя кандидат у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №22 (м. Луцьк) від «Блоку Петра Порошенка» Роман Іванюк відвідав рідну школу – Луцьку гімназію №4 імені Модеста Левицького.

У навчальному закладі він зустрівся з однокласниками та своїми вчителями.

Особливо раділа зустрічі його перша вчителька Євгенія Тимченко. Каже, не дарма навчала хлопця, якщо він досягнув таких вершин і балотується до Верховної Ради України в команді Петра Порошенка.

«Ми сподіваємося, що саме таких розумних молодих людей народ обере у Верховну Раду, і віримо, що вони змінять нашу країну. Наша надія – на таких людей, як Петро Порошенко та Роман Іванюк», – переконана пані Євгенія.

Досвідчений педагог розповіла, що змалку відзначала прагнення Романа до знань: «Дуже хотів все знати, багато читав. Був справжній маленький українець – цитував твори Тараса Шевченка».

Улюбленими предметами Романа були точні науки, зокрема математика.

«Це був надзвичайний учень, він був одним із перших серед відмінників», – згадує педагог.

На Романа Іванюка рівнялися його однокласники. Окрім того, що був відмінником, займався спортом. З третього до восьмого класу захоплювався шахами, досяг рівня майстра спору. У старших класах серйозно займався баскетболом, грав за найсильнішу команду області «Волиньбаскет» у першій лізі.

Вчителі стежили за долею Романа, пишалися ним, і коли став студентом. З-поміж 800 абітурієнтів Острозької академії він посів друге місце за кількістю набраних балів.

Однокласниця Олена Кузьменко згадує, як була вражена, коли Роман, навчаючись на третьому курсі, влаштувався на роботу: «Маючи змогу вільно навчатися і отримувати задоволення від студентського життя, він вибрав непростий шлях – всього в житті добитися самому».

Проте найважливішим для однокласників є те, що Роман Іванюк – чесна людина, завжди готовий прийти на допомогу.

Під час зустрічі у школі випускники були дуже раді побачити вчительку музики Любов Миколайчик. Згадували її уроки, і те, як юний Роман співав у шкільному хорі, де був солістом. «Десь за сто концертів разом із шкільним ансамблем ми давали у місті, області та за її межами», – пригадує вона.

Під час святкового концерту, який відбувся з нагоди свята, Роман Іванюк разом із однокласниками подякував педагогам за їхню нелегку працю, за терпіння, а надто за те, що виховали їх справжніми людьми.

Як найяскравіший спогад із шкільного життя Роман Іванюк згадує останній урок: «Тоді усвідомив, що дитинство закінчилося і починається доросле життя. Потрібно було вступати до університету, здобувати фах. І що вже не буде безтурботних розваг, перегонів шкільними коридорами, дружніх бешкетувань».

Наприкінці зустрічі Роман Олегович поділився своїми враженнями. Каже, зовсім по-іншому почувався у спілкуванні з вчителями: «Раніше ми трохи їх боялися, бо могли поставити двійку, покарати за щось або навіть вигнати з класу. А сьогодні це зустріч із добрими друзями, з якими є що згадати. Шкільні роки для мене – найкращі. Тому відчуваю перед цими рідними мені людьми надзвичайну відповідальність і бажання зробити все для покращення їхнього життя, відновлення в суспільстві пошани до професії педагога».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!