У якому стані луцькі бомбосховища. ФОТО

У Луцьку для укриття всього населення міста від надзвичайних ситуацій недостатньо захисних споруд.

Про це повідомили на нараді у Луцькій міській раді 2 жовтня.
185 тисяч лучан у разі виникнення надзвичайної ситуації не матимуть змоги сховатись від небезпеки.

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Луцької міської ради Юрій Кирилюк каже, що для укриття всього населення міста необхідно облаштувати ще близько трьох з половиною тисяч захисних приміщень.

«Середня місткість в укритті повинна становити 50-100 людей. Населення за потреби може використовувати власні підвальні приміщення, які можуть у період воєнного стану захистити громадян»,- зазначив Кирилюк.

Чиновник також зазначає, що департамент житлово-комунального господарства Луцька проводить періодичні перевірки житлових будинків на наявність бомбосховищ.

«Департамент з метою укриття всього населення уточнює кількість мешканців у квартирах та іншу інформацію. За останні 23 роки не було збудованого у Луцьку жодного нового укриття. Весь спадок захисник приміщень ми отримали від Радянського Союзу», - зауважив Юрій Кирилюк.

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту каже, що у Луцьку створили Фонд захисних споруд та цивільного захисту.

«Цей фонд складається із 125 споруд із місткістю 32 тисячі осіб. З них - 62 сховища, протирадіаційних укриттів - 13, підвальних та інших приміщень - 28, кімнат для пристосування протирадіаційних укриттів - 22. Ці приміщення потребують капітального або поточного ремонту», - розповів чиновник.

Загалом із зазначеної вище кількості захисних споруд на сьогодні не діють майже 40 відсотків. Вони потребують заміни вентиляційних систем та іншого інженерно-технічного обладнання.

Існує проблема із закупівлею для мешканців міста індивідуальних систем захисту. Юрій Кирилюк зазначає, що сьогодні дорослий протигаз коштує близько 900 гривень, а дитячий - майже 1330 гривень.

Луцький міський голова Микола Романюк зазначив, що на сьогодні слідкувати за станом того чи іншого сховища повинна не тільки влада.

«Багато приміщень, які покупляли приватні особи, нерідко обладнані спеціальними кімнатами цивільного захисту. Але сьогодні приватники кажуть, що це наше приміщення, і нікого туди ми не впускатимемо. Підвальні приміщення зазвичай захаращують, ніхто ними не займається»,- розповів міський голова.

Також Романюк доручив своїм підлеглим упродовж місяця встановити у місті інформаційні таблички, які вказуватимуть на місцезнаходження укриттів.

«У Німеччині я бачив відповідні вказівники. У разі виникнення надзвичайних ситуацій населення буде проінформовано, де потрібно шукати бомбосховище. Також на великих підприємствах проводити планові навчання з евакуації. Тому що, як свідчить практика, люди у критичних ситуаціях розгублені»,- резюмував Микола Романюк.

На завершення влада міста запросила представників ЗМІ на екскурсію у три бомбосховища міста.

Журналістам продемонстрували укриття, що знаходиться на вулиці Винниченка, 25. Воно - у жахливому та закинутому стані.


Друге укриття, яке показали пресі, знаходиться на території приватного акціонерного товариства «ЕНКО» біля приватного університету «ВІЄМ». Воно розраховане на чотири тисячі осіб.

У ньому облаштована вбиральня, є резервуари із питною водою та електрика.

Третє і найкраще укриття розташоване у підвальному приміщенні Луцької міської лікарні № 2, що на вулиці Відродження, 13. Там стоїть велика кількість ліжок, заправлених простирадлами, є телефонний зв’язок, у приміщенні працює дротове радіо. Є у сховищі туалети і душові кабінки.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!