Пораненого волинського бійця снайпер добивав ногами
Волинський боєць дивом вижив у трагедії під Волновахою.
Петро Берчук - житель села Седлище Старовижівського району, який вижив у Волноваській трагедії, - повідомляє Волинь Нова.
Солдатів 51-ї окремої механізованої бригади розстріляли проросійські сепаратисти. Загинуло 18 волинських бійців.
Уже пораненого Петра снайпер бив ногами по голові, від чого чоловік знепритомнів. Відтак нападники дозволили допомогти закривавленим потерпілим, а самі покинули територію.
Петру діагностували черепно-мозкову травму, перебите сухожилля та порвані м’язи на руці. Нині він перебуває вдома на реабілітації, після чого знову лікуватиметься у військовому шпиталі, що в Луцьку.
Петре, як гадаєте, чому вам пощастило вижити в тому страшному бою?
- Бог подарував другий шанс. Найбільше допомогло те, що за мене багато молилися і рідні, і незнайомі люди — усіх дружина просила. Юля ще напередодні відчувала тривогу, подавала по церквах записки. Мене вимолили з того пекла. Інакше б не викарабкався.
Що змінилося після пережитого?
- Дратуюся більше, досі сняться погані сни. Разом із тим збагнув, як сильно люблю життя.
Що було найстрашнішим у бою під Волновахою?
- Одна думка — що зараз тебе застрелять.
У чому нині знаходите розраду?
- Чекаємо дитинку — то наша найбільша радість. Аби здоровенькою була. Через місяць у нашій сім’ї – поповнення. Щасливий, бо поруч рідні й друзі.
Яким бачите майбутнє — своє й України?
- Передусім мирним і спокійним.
Хто і коли переможе, на вашу думку?
- Лише Богу відомо. Надіємося, що наші. Знаю, що українська армія не здасться. Хлопці, з якими воював, казали: «Будемо стояти до кінця». Мій односельчанин побув 10 днів у відпустці і назад поїхав на Схід зі словами: «Буду до перемоги».
Звідки черпаєте сили?
- Молюся, як і всі тепер. Як пішов в армію, то почав молитися зранку і ввечері, стоячи на варті. От і тепер став більше звертатися до Господа. Бо без цього нікуди — так тепер зрозумів.
Вважаєте себе патріотом?
- Я православна віруюча людина. Хто там був — то всі патріоти. А найбільше ті, хто віддав життя. Хлопці загинули обороняючись.
Що вам тепер говорять люди в селі?
- Питають про здоров’я, цікавляться, чи погані сни не турбують. Дякують, що захищав Україну. А що мав робити? Як не будемо оборонятися — ворог дійде і до Волині. Наші бійці одне кажуть: «Не віддамо нашу землю».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Петро Берчук - житель села Седлище Старовижівського району, який вижив у Волноваській трагедії, - повідомляє Волинь Нова.
Солдатів 51-ї окремої механізованої бригади розстріляли проросійські сепаратисти. Загинуло 18 волинських бійців.
Уже пораненого Петра снайпер бив ногами по голові, від чого чоловік знепритомнів. Відтак нападники дозволили допомогти закривавленим потерпілим, а самі покинули територію.
Петру діагностували черепно-мозкову травму, перебите сухожилля та порвані м’язи на руці. Нині він перебуває вдома на реабілітації, після чого знову лікуватиметься у військовому шпиталі, що в Луцьку.
Петре, як гадаєте, чому вам пощастило вижити в тому страшному бою?
- Бог подарував другий шанс. Найбільше допомогло те, що за мене багато молилися і рідні, і незнайомі люди — усіх дружина просила. Юля ще напередодні відчувала тривогу, подавала по церквах записки. Мене вимолили з того пекла. Інакше б не викарабкався.
Що змінилося після пережитого?
- Дратуюся більше, досі сняться погані сни. Разом із тим збагнув, як сильно люблю життя.
Що було найстрашнішим у бою під Волновахою?
- Одна думка — що зараз тебе застрелять.
У чому нині знаходите розраду?
- Чекаємо дитинку — то наша найбільша радість. Аби здоровенькою була. Через місяць у нашій сім’ї – поповнення. Щасливий, бо поруч рідні й друзі.
Яким бачите майбутнє — своє й України?
- Передусім мирним і спокійним.
Хто і коли переможе, на вашу думку?
- Лише Богу відомо. Надіємося, що наші. Знаю, що українська армія не здасться. Хлопці, з якими воював, казали: «Будемо стояти до кінця». Мій односельчанин побув 10 днів у відпустці і назад поїхав на Схід зі словами: «Буду до перемоги».
Звідки черпаєте сили?
- Молюся, як і всі тепер. Як пішов в армію, то почав молитися зранку і ввечері, стоячи на варті. От і тепер став більше звертатися до Господа. Бо без цього нікуди — так тепер зрозумів.
Вважаєте себе патріотом?
- Я православна віруюча людина. Хто там був — то всі патріоти. А найбільше ті, хто віддав життя. Хлопці загинули обороняючись.
Що вам тепер говорять люди в селі?
- Питають про здоров’я, цікавляться, чи погані сни не турбують. Дякують, що захищав Україну. А що мав робити? Як не будемо оборонятися — ворог дійде і до Волині. Наші бійці одне кажуть: «Не віддамо нашу землю».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Росія посилила обстріли української території, - РНБО
04 вересень, 2014, 18:45
Потрібна допомога армії: стартував збір грошей на рації
04 вересень, 2014, 18:34
Пораненого волинського бійця снайпер добивав ногами
04 вересень, 2014, 18:13
Росія зі «Смерчів» обстріляла солдат із Сумщини: майже два десятки загиблих, - ЗМІ
04 вересень, 2014, 17:41
У Луцьку буде виставка сірників
04 вересень, 2014, 17:22