Волинянин допомагає жителям Донбасу подолати наслідки «русського міра».ФОТО

Підполковник військової служби правопорядку Федір Федчик родом з Волині у групі військово-цивільного співробітництва в зоні АТО.

Про це повідомляє кореспондент Львівського регіонального медіа-центру Міноборони Володимир Скоростецький.

"Робота таких груп не менш важлива, ніж робота спецназу. адже Україні потрібно проводити роз'яснювально виховну роботу із місцевим населенням, яке потрапило під потужний пропагандистський прес кремлівських бойовиків. крок за кроком офіцери здобували довіру місцевих, нагадували їм, що ті живуть не в ефемерних злочинних ДНР -ЛНР а в Україні", - пише про групу військово-цивільного співробітництва Скоростецький.

Також він наводить розповів члена групи Володислава Назаркевича про те, як жителям Донбасу допомагають повертатися до нормального життя.

Наводимо фрагмент оповіді Назаркевича без змін та правок:

Один з прикладів діяльності груп – повернення до повноцінного мирного життя звільненого від терористів містечка Красногорівка поблизу Донецька.

Історія цього міста типова для сучасного Донбасу. Свого часу опинилась в так званій “Донецькій народній республіці”. Мешканці сповна відчули на собі усі її “принади” життя . З приходом сепаратистів почалися грабежі, свавілля, залякування та терор. За місяць населення містечок зменшилося в рази. Усі хто міг, залишили рідні домівки, аби врятувати своє життя.

Лишилися старі й хворі люди та ті, кому не було куди тікати і у кого не було коштів на виїзд. Місто заглибилось у гуманітарну кризу. Коли сюди прийшла українська армія, люди жили без зв’язку, постачання електроенергії, питної води і каналізації.

Були розграбовані всі магазини, відсутні продукти харчування і медикаменти. Адміністративні будівлі були заміновані. На вулицях міста знаходились міни та нерозірвані боєприпаси, ширився сморід від сміття, що не вивозилося місяцями.

Командувач оперативного командування “Південь” поставив завдання перед керівником групи цивільно-військового співробітництва приступити до розв’язання усіх гострих проблем міста.

Спершу військові налагодили постачання в міста найнеобхіднішого – води й хліба. Також почали завозити продукти харчування. Їх військові виділили зі своїх власних ресурсів. Далі прийшла черга системних змін.

"Спочатку ми повернули в місто штатних працівників міліції, вони знову стали патрулювати вулиці разом з військовими, – розповідає офіцер цивільно-військового співробітництва підполковник Костянтин Ткачук, – наявність на вулицях Красногорівки спільних патрулів стала свідченням для мешканців – в місто повертається спокій і порядок".

Люди, які до цих пір боялися вийти з підвалів, почали повертатися до своїх осель. Неабияких зусиль вартувало організувати роботу з розмінування міста. Цією справою мають займатися групи фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій. Однак робота просувалася вперед надто повільно.

Сапери цього відомства пояснювали, що не встигають виїхати на всі об’єкти в районі. Тож військовим фахівцям довелося оптимізувати роботу “надзвичайників”: подати пропозиції керівництву цього відомства щодо посилення груп фахівцями з інших районів та областей. Так в Красногорівку для розмінування прибуло дві додаткові піротехнічні групи.

Наступною важливою справою для груп цивільно-військового співробітництва стало питання відновлення електропостачання в місті. Тут також довелося прикласти чимало зусиль. Спочатку військові переконали енергетиків, що проводити ремонтно-відновлювальні роботи безпечно.

Бригади супроводжували загони військовослужбовців, аби убезпечити електриків від нападу. Протягом кількох днів на різних ділянках було ліквідовано більше сорока поривів ліній електропередач. В місті з’явилася електроенергія. А з нею – зв’язок, світло в оселях, телебачення, запрацювали електроплити та електрочайники, прилади життєзабезпечення в лікарні та багато іншого.

Далі прийшов час розшукати та повернути до роботи представників влади. За інформацією батальйону територіальної оборони міський голова залишив Красногорівку разом з сепаратистами. Він брав активну участь в діяльності терористів. Втікаючи від української армії, залишив автомобіль, в якому бійці знайшли протитанковий гранатомет.

Тож військові зустрілись із заступником міського голови з соціальних питань Іриною Журавльовою і запропонували їй відновити роботу мерії в місті. Громада Красногорівки побачила щире бажання військових повернути до міста владу, яка буде працювати для людей. Після цього фахівці цивільно-військового співробітництва посприяли відновленню соціальних виплат жителям містечка.

Військові гарантували безпеку спеціальних автомобілів, які привезли людям готівку. У людей з’явилися гроші, тож помалу почали відчинятися різні магазини, запрацювали приватні підприємці. Красногорівці на власні очі побачили, що ініціативність та бажання змінити ситуацію на краще приносить величезні результати.

Тож вирішили разом з військовими прибрати рідне місто від сміття. Армійські підрозділи надали мешканцям автомобілі, а створені місцеві бригади завантажили в них сміття, що не вивозилося тижнями.

"Спеціальні автомобілі щодня доставляють за узгодженим з людьми маршрутом від п’яти до десяти тонн питної води, – каже керівник групи цивільно-військового співробітництва полковник Віталій Кучеренко", – для цього ми змушені відволікати ресурси військ. Але залишити людей без води ми собі не дозволимо.

Зараз Красногорівка є прикладом того, як співробітництво військових і мешканців міста сприяє якнайшвидшому відновленню нормального життя громади. Це місто є не першим, де така співпраця принесла гідні плоди. І не останнім, бо важкою ратною працею за підтримки жителів Донбасу українська армія неодмінно звільнять від злочинців усі міста цього краю.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!