Поранений у зоні АТО боєць мріє відвезти батьків на Шацькі озера
У старшого лейтенанта Павла Гаврилюка після обстрілу «Градом» на кордоні з Росією відмовили нирки, у легенях накопичується рідина.
Єдиний порятунок - лікування за кордоном, - повідомляє Слово Волині з посиланням на Моя Вінниця.
"Двохметровий красень. Чемний, вихований, мужній. Пашині батьки живуть у Могилеві-Подільському, займаються бджільництвом. Познайомившись із ними, усі ми дивувалися, наскільки це любляча й дружня родина. Кожні вихідні вони завжди проводили усі разом: виїжджали до Дністра, їздили у Лядівський скельний монастир. І от таке горе… Ми всі молимося, аби лікарям вдалося врятувати Павла. На жаль, уже який тиждень його життя висить на волосині", - розповідає про Павла Гаврилюка свекруха його сестри Людмила Горбунова.
Коли молодого прикордонника перевели служити у зону АТО, аби зайве не засмучувати батьків, він сказав, що їде на кордон із Білорусією. Говорив матері, що не в змозі розмовляти, бо зв'язок поганий. Про важке поранення сина батьки дізналися, коли хлопця у важкому стані літаком доставили у Київський військовий центральний госпіталь на Печерську.
Вночі 31 липня терористи з «Граду» почали обстрілювати пункт пропуску Маринівка, що на кордоні з Росією. Одна з бетонних плит зруйнованих приміщень впала прямо на прикордонників. Як потім розказували очевидці батькові вінничанина, старший лейтенант Павло Гаврилюк три години лежав під цією плитою. Знайшов свою руку, але подумав, що вона належить другові, бо сам вже нічого тоді не відчував…
Сьогодні молодий патріот завзято бореться за життя. Обидві його нирки відмовили, з п’ятниці у легенях почала накопичуватися рідина, яку потрібно весь час відкачувати, тому вінничанин підключений до апаратів штучного дихання та штучної нирки. Окрім цього у нього важкий перелом лівої руки, чисельні поранення кінцівок.
"Коли син запитав про свого друга, лише скотилася сльоза - товариша в живих уже немає. А мені, як матері, зараз хочеться зробити все можливе і неможливе, аби врятувати свою дитину. Не роздумуючись віддала би усі свої органи, аби тільки він жив… Паша завжди говорить: "Мамо, дуже хочеться жити. Я ще хочу пожити у цій країні і принести користь людям", - розповідає мати військового 59-річна Наталя Гаврилюк.
Коли народився син, батьки одразу вирішили назвати його на честь діда, який пройшов усю Велику Вітчизняну війну, дійшов до Берліну і, поклавши здоров’я, здобув чисельні нагороди та перемогу для батьківщини.
Цього року Павло Гаврилюк мріяв взяти відпустку і звозити батьків на Шацькі озера. Після закінчення Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького його направили служити у Луцьк. Красу Волині він мріяв показати рідним.
"А наступного року він хотів піти вчитися далі у військовий виш. З дитинства Паша захоплювався спортом: займався боксом, тенісом, боротьбою. І дуже любив жартувати. Його життєрадісність притягувала людей. У нього море друзів. Зараз усі вони, чим можуть, намагаються нас підтримати. Телефони аж червоні від дзвінків", - розповідає Наталя Гаврилюк.
За іронією долі мати пораненого прикордонника - росіянка. Вже 27 років вона живе в Україні, яку вважає своєю батьківщиною.
"У нас родина патріотів. Змалечку дітям ми прищеплювали любов до своєї батьківщини. І під час Майдану, звісно, усі підтримували народ. У Росії у мене залишилися рідня. Зараз вони усі моляться, аби син вижив. Сестра з Самари щодня дзвонить, аби дізнатися, чи не стало легше", - говорить Наталя Гаврилюк
Стан військового поки залишається стабільно важким. Батьки вдячні золотим рукам київських лікарів, які щодня чергують біля поранених, сотням волонтерів, які приносять ліки, їжу та усе необхідне пораненим, та київській родині, яка безкоштовно дозволила жити батькам у їх квартирі.
Допомогти врятувати життя вінницького прикордонника Павла Гаврилюка усі небайдужі можуть, перерахувавши кошти на картку ПриватБанку № 5168 7572 6887 1524, що відкрита на ім’я його батька Гаврилюка Валерія Павловича.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Єдиний порятунок - лікування за кордоном, - повідомляє Слово Волині з посиланням на Моя Вінниця.
"Двохметровий красень. Чемний, вихований, мужній. Пашині батьки живуть у Могилеві-Подільському, займаються бджільництвом. Познайомившись із ними, усі ми дивувалися, наскільки це любляча й дружня родина. Кожні вихідні вони завжди проводили усі разом: виїжджали до Дністра, їздили у Лядівський скельний монастир. І от таке горе… Ми всі молимося, аби лікарям вдалося врятувати Павла. На жаль, уже який тиждень його життя висить на волосині", - розповідає про Павла Гаврилюка свекруха його сестри Людмила Горбунова.
Коли молодого прикордонника перевели служити у зону АТО, аби зайве не засмучувати батьків, він сказав, що їде на кордон із Білорусією. Говорив матері, що не в змозі розмовляти, бо зв'язок поганий. Про важке поранення сина батьки дізналися, коли хлопця у важкому стані літаком доставили у Київський військовий центральний госпіталь на Печерську.
Вночі 31 липня терористи з «Граду» почали обстрілювати пункт пропуску Маринівка, що на кордоні з Росією. Одна з бетонних плит зруйнованих приміщень впала прямо на прикордонників. Як потім розказували очевидці батькові вінничанина, старший лейтенант Павло Гаврилюк три години лежав під цією плитою. Знайшов свою руку, але подумав, що вона належить другові, бо сам вже нічого тоді не відчував…
Сьогодні молодий патріот завзято бореться за життя. Обидві його нирки відмовили, з п’ятниці у легенях почала накопичуватися рідина, яку потрібно весь час відкачувати, тому вінничанин підключений до апаратів штучного дихання та штучної нирки. Окрім цього у нього важкий перелом лівої руки, чисельні поранення кінцівок.
"Коли син запитав про свого друга, лише скотилася сльоза - товариша в живих уже немає. А мені, як матері, зараз хочеться зробити все можливе і неможливе, аби врятувати свою дитину. Не роздумуючись віддала би усі свої органи, аби тільки він жив… Паша завжди говорить: "Мамо, дуже хочеться жити. Я ще хочу пожити у цій країні і принести користь людям", - розповідає мати військового 59-річна Наталя Гаврилюк.
Коли народився син, батьки одразу вирішили назвати його на честь діда, який пройшов усю Велику Вітчизняну війну, дійшов до Берліну і, поклавши здоров’я, здобув чисельні нагороди та перемогу для батьківщини.
Цього року Павло Гаврилюк мріяв взяти відпустку і звозити батьків на Шацькі озера. Після закінчення Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького його направили служити у Луцьк. Красу Волині він мріяв показати рідним.
"А наступного року він хотів піти вчитися далі у військовий виш. З дитинства Паша захоплювався спортом: займався боксом, тенісом, боротьбою. І дуже любив жартувати. Його життєрадісність притягувала людей. У нього море друзів. Зараз усі вони, чим можуть, намагаються нас підтримати. Телефони аж червоні від дзвінків", - розповідає Наталя Гаврилюк.
За іронією долі мати пораненого прикордонника - росіянка. Вже 27 років вона живе в Україні, яку вважає своєю батьківщиною.
"У нас родина патріотів. Змалечку дітям ми прищеплювали любов до своєї батьківщини. І під час Майдану, звісно, усі підтримували народ. У Росії у мене залишилися рідня. Зараз вони усі моляться, аби син вижив. Сестра з Самари щодня дзвонить, аби дізнатися, чи не стало легше", - говорить Наталя Гаврилюк
Стан військового поки залишається стабільно важким. Батьки вдячні золотим рукам київських лікарів, які щодня чергують біля поранених, сотням волонтерів, які приносять ліки, їжу та усе необхідне пораненим, та київській родині, яка безкоштовно дозволила жити батькам у їх квартирі.
Допомогти врятувати життя вінницького прикордонника Павла Гаврилюка усі небайдужі можуть, перерахувавши кошти на картку ПриватБанку № 5168 7572 6887 1524, що відкрита на ім’я його батька Гаврилюка Валерія Павловича.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Сердце рвётся за таких парней ,они за нас,а нам надо за них
Останні новини
Волинські аграрії передали у зону АТО техніку
21 серпень, 2014, 19:22
Росія просить ООН оголосити перемир'я в Україні
21 серпень, 2014, 18:40
Поранений у зоні АТО боєць мріє відвезти батьків на Шацькі озера
21 серпень, 2014, 18:15
Скільки українців «сидить» у соцмережах
21 серпень, 2014, 17:48
Порошенко змінив правила мобілізації
21 серпень, 2014, 17:34