У Луцьку переселенці з Криму вчать українську. ФОТО

У СНУ імені Лесі Українки переселенців навчають української.

Слухачі збираються різного віку – від 3-місяців до 60-ти років, - пише Слово Волині.

Викладає курси доктор філологічних наук, професор кафедри прикладної лінгвістики Інституту іноземної філології СНУ Маргарита Жуйкова.

За її словами, ініціаторами навчання були саме переселенці, точніше волонтер Роман Мазурець. Долучилися до організації Інститут філології та журналістики й Інститут іноземної філології СНУ імені Лесі Українки.

"Обговорювати ідею почали ще на початку травня, бо коли був 18 травня мітинг, приурочений 70-річчю депортації кримських татар, у нас уже ця ідея визріла. А хотіли самі кримчани, переселенці, їм потрібне знання української мови, от вони і виявили таке бажання", - каже вона.

За словами викладача, обговорювали ідею у травні з деканом Інституту філології та журналістики Юрієм Громиком.

"І ми думали, що, можливо, нам вдасться викладачами на курси відправити наших аспірантів, магістрів української філології. Але коли зрозуміли, що нема жодних посібників чи підручників, які підходили б для нашого контингенту, довелося мені все брати у свої руки. Я розробляю всі заняття сама", - розповідає Жуйкова.

Кількість слухачів постійно різна. "Є такі, які походили кілька разів і перестали – чи сімейні обставини, чи незрозуміло що. Є такі, але їх небагато. Переважно ходять кримські татари", - розповідає викладач.

За її словами, вчаться української лише переселенці з Криму, хоча закликали всіх.

"Є такі серед них, які володіють тільки суржиком, але не ходять. Серед переселенців зі Сходу ще багато тих, які займаються активною волонтерською роботою. Такий, наприклад, Геннадій Щербак. Він і хотів би ходити, але дуже активно допомагає іншим виїхати з Луганської області, по-перше. По-друге, він тут включився в діяльність Самооборони і в церковне життя, тобто реально не має часу", - каже Жуйкова.

Акцент на лекціях роблять на вимові і намагаються забезпечити словниковий запас. "Ми не ставимо таку мету – навчити їх писати. Це ще рано. Поки що їх треба навчити говорити, не боятися говорити. Треба, щоби вони набрали якусь кількість лексики, хоча би в межах базових 300 слів", - пояснює викладач.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!