Півсотні бійців 51-ї бригади здалися у полон росіянам?
Міноборони розслідує інформацію про нібито втечу українських військових в Росію.
Міністерство оборони України проведе внутрішнє розслідування, щоб перевірити інформацію про нібито втечу 40 українських солдатів в Росію, - заявив заступник міністра оборони України Ігор Кабаненко, пише ТСН.
«У зв'язку з інцидентом, який мав місце 25 липня 2014 року, про нібито перетин державного кордону з РФ 40 військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади, Міністр оборони України призначив службове розслідування», - йдеться в заяві Кабаненка.
В повідомленні також вказано, що за результатами розслідування, міністр оборони зробить доповідь президенту України впродовж доби.
Раніше російські ЗМІ повідомили, що нібито 40 українських військових дезертирували і перейшли на бік Росії.
Днем раніше – у суботу, 26 липня – журналіст видання Нововолинськ діловий Наталія Камишнікова повідомила:
«Півсотні наших вояків здались у полон. Після 10 діб у глухому оточенні, під щільним обстрілом. Поміж них і волиняни - зокрема, нововолинці. Ще кілька бійців прорвалися до своїх у 72-у бригаду й зараз знову перебувають на передовій, але у трохи безпечнішому місці»
Посилаючись на інформацію у соцмережах, журналіст написала:
«Бійці 51 і 72 бригад, які боронили терикон в 10-12 км від Червонопартизанська, у кількості 53 чол. склали зброю і здалися сепаратистам».
«Решта (6-10) чоловік із технікою і залишками бк прорвалися до нас», - цитуцє журналіст повідомленні у соцмережах.
«72 частково стоїть з нами, частина стояла далі з 51, біля терикону, де й здалися. При тому в них не було загиблих», - йдеться у цитаті.
За інфомрцією журналістки у суботу о 14:50, боєць 72-ї їй повідомив: «Вони дезертирували».
Пізніше боєць 51-ї бригади додав:
«25 липня з 51 і 72 бр. 53 чоловіки склали зброю, бо ми б до 26 липня не дожили з такими командирами-брехунами».
Журналістка пише:
«За оперативною інформацією "НД", хлопці живі, перебувають у полоні. Що далі — невідомо. Аби всі залишились живими, треба тримати ситуацію під суспільним контролем. Це їхній єдиний порятунок»
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Міністерство оборони України проведе внутрішнє розслідування, щоб перевірити інформацію про нібито втечу 40 українських солдатів в Росію, - заявив заступник міністра оборони України Ігор Кабаненко, пише ТСН.
«У зв'язку з інцидентом, який мав місце 25 липня 2014 року, про нібито перетин державного кордону з РФ 40 військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади, Міністр оборони України призначив службове розслідування», - йдеться в заяві Кабаненка.
В повідомленні також вказано, що за результатами розслідування, міністр оборони зробить доповідь президенту України впродовж доби.
Раніше російські ЗМІ повідомили, що нібито 40 українських військових дезертирували і перейшли на бік Росії.
Днем раніше – у суботу, 26 липня – журналіст видання Нововолинськ діловий Наталія Камишнікова повідомила:
«Півсотні наших вояків здались у полон. Після 10 діб у глухому оточенні, під щільним обстрілом. Поміж них і волиняни - зокрема, нововолинці. Ще кілька бійців прорвалися до своїх у 72-у бригаду й зараз знову перебувають на передовій, але у трохи безпечнішому місці»
Посилаючись на інформацію у соцмережах, журналіст написала:
«Бійці 51 і 72 бригад, які боронили терикон в 10-12 км від Червонопартизанська, у кількості 53 чол. склали зброю і здалися сепаратистам».
«Решта (6-10) чоловік із технікою і залишками бк прорвалися до нас», - цитуцє журналіст повідомленні у соцмережах.
«72 частково стоїть з нами, частина стояла далі з 51, біля терикону, де й здалися. При тому в них не було загиблих», - йдеться у цитаті.
За інфомрцією журналістки у суботу о 14:50, боєць 72-ї їй повідомив: «Вони дезертирували».
Пізніше боєць 51-ї бригади додав:
«25 липня з 51 і 72 бр. 53 чоловіки склали зброю, бо ми б до 26 липня не дожили з такими командирами-брехунами».
Журналістка пише:
«За оперативною інформацією "НД", хлопці живі, перебувають у полоні. Що далі — невідомо. Аби всі залишились живими, треба тримати ситуацію під суспільним контролем. Це їхній єдиний порятунок»
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 77
Вибір редактора
Останні новини
Палиця про свою нездачу мандата: «Кому ж я так сильно заважаю?»
27 липень, 2014, 13:39
Півсотні бійців 51-ї бригади здалися у полон росіянам?
27 липень, 2014, 11:49
Лучани відправляють в зону АТО ліки і тушонку
27 липень, 2014, 11:15
Терористи чіпляють українські прапори і розстрілюють людей
27 липень, 2014, 10:57
Схожі новини
|
На фронті загинув воїн з Волині Ігор Кобиш
20 листопад, 23:19
|
|
Загинув Герой з Луцька Богдан Войтюк
20 листопад, 20:38
|
|
На фронті загинув Герой з Волині Дмитро Табачук
19 листопад, 05:12
|
|
На Курщині загинув воїн з Волині Сергій Лов'ян
18 листопад, 21:45
|
Популярне
Роман Бочкала
https://www.facebook.com/bochkala/posts/776511222401269
По поводу ребят из 51й бригады, оказавшихся в России. В плену. Мне очень жаль, что их поспешили окрестить предателями. Не хотел рассказывать, но и не могу безучастно наблюдать за тем, как этих парней превращают в изменников Родины. Давайте разберемся, кто кого предал. Я общался по
телефону с одним из пленников в тот день, когда все случилось. Так вот. Данное подразделение 51й бригады было приписано к 72й бригаде и выполняло задачи в районе Красного Дона. Было это три недели назад. 13 июля наши силы оттуда ушли в направлении Свердловска. Парни, которых
позже возьмут в плен, окопались в районе шахты Краснопартизанская. Это очень близко к российской границе. Район контролировался нашими войсками. И граница тоже. До тех пор пока 17 июля не произошел первый мощный обстрел градами с территории РФ. Наши основные силы отступили.
Что, в общем, логично. Но этих самых парней из 51й оставили. И приказали «держаться». Типа прикрывать границу. Парни держались. Хотя смысл их нахождения там, учитывая, что все остальные ушли, был не совсем парням
ясен. Но командованию виднее - успокаивали себя бойцы. Придет подкрепление. А тем временем кольцо вокруг них сжималось. В Свердловске резко активизировались сепаратисты, воодушевленные огневым прикрытием из
России. И оказались наши парни в котле. Путь назад отрезан. Впереди - Россия. Но отвечать огнем на территорию РФ строго настрого запретили. К среде 23.07 из 11ти бронемашин осталось три. Запасы продовольствия и воды подошли к концу. «Они уже просто издевались над нами, - рассказывал
боец. - Игрались как кот с мышкой». Такой вывод напрашивался, поскольку было совершенно очевидно - россияне их видят. И видят, что техника вся сгорела. Но, тем не менее, шарашили целым дивизионом градов. «Хотели бы
убить - убили бы», - с большой уверенностью говорил мне боец. Но не убили. К пятнице 25.07 техники совсем не осталось, патронов тоже. Бойцы уже забыли, как выглядит солнечный свет. Спасались в землянках, накрытых
бревнами и блоками, присыпанными землей. Уже не было никаких разведок, никаких дозоров… Все просто хотели выжить. И жили под землей, задыхаясь от зловонных раздутых тел убитых товарищей. Можно я не буду описывать
состояние морально-боевого духа? Единственное, что оставалось - мобильная связь. От родных парни узнали, что СНБО заявило - «всех вывели из окружения». «А про нас что забыли?» - первая мысль. А потом вторая, более страшная - «А может - поставили крест?». Я не знаю и ребята не
знают, почему СНБО заявило, что всех вывели. И чтобы сказало СНБО, если бы ребята погибли под градами? И сказали бы что-то вообще? И вот пятница. Все произошло как-то буднично и без лишних слов. К ним пришли боевики из России. Не в том смысле, что сами они из России. А прямо из
России и пришли боевики. И сказали - «вылазьте». Посадили всех наших в Камаз и отвезли в свой полевой лагерь. Это еще было на территории Украины. Никто никого не бил, ни оскорблял. Все было молча. В лагере наших парней накормили, помыли и сказали - вечером выезжаем в Россию.
Телефоны никто не отбирал. И ребята звонили не только родными, но и командованию. Все и все знали. И про то, где ребята и что их собираются вывозить в РФ. К 23м часам в пятницу матери пленников, из разных уголков
страны, съехались в Киев на проспект Воздухофлотский. Но можно было и не ехать, сбрасываясь на бензин и нанимая за свои кровные такси в три дорога. В МО матерям сообщили, что их дети - предатели. Мобилизованные и добровольцы, лежавшие неделю под градами - ПРЕДАТЕЛИ. Я не стал писать
об этом сразу. Нужно было дать время компетентным органам, чтобы разобраться. Но в итоге об этой истории никто ничего не сказал. И только сегодня, после того, как россияне заявили, что 40 солдат украинской армии бежали в РФ, «поскольку не могут дальше продолжать убивать мирное
население», Министр обороны подтвердил, что таки да - пересекли границу. А вот, как и почему наши военные оказались в России - «выясняется»… Конечно, мы многого не знаем. И тот боец, который мне все это рассказал, он тоже, наверное, знал не все. Например, сколько еще нужно было лежать под градами в сырой земле. И уж точно не был посвящен в большие планы большого начальства относительно подхода подкрепления. Я к чему это все написал. Я не считаю этих ребят предателями. Прежде, чем клеймить их позором, задайте себе вопрос, а как бы поступили вы на их месте.
а хлопцiякщо правда здалися-будуть жити -нiякого позору,а хвала за те що не беруть грiх братовбивчоi вiйни на себе.