Волинський нардеп хоче жорсткіших заходів щодо порушників національної безпеки
Народний депутат Анатолій Вітів став співавтором законопроекту щодо примусового утримання під вартою осіб, яких підозрюють у посяганні на нацбезпеку.
Про це повідомили у прес-службі осередку ВО "Свобода" на Волині.
Анатолій Вітів разом з нардепами-свободівцями Андрієм Міщенком, Олексієм Кайдою, Олексієм Фурманом, Маркіяном Лопачаком і Олегом Осуховським зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо тримання під вартою осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України)».
Як зазначають у пояснювальній записці до законопроекту, останнім часом неодноразово мали місце випадки, коли особи, яких затримували за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, після обрання судом запобіжного заходу, який не передбачав тримання під вартою, переховувалися від слідства та продовжували вчиняти інкриміновані їм правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.
Між тим, санкції ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність та недоторканість України) і ч. 1 ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України) КК України передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Таким чином, суд, обираючи запобіжний захід практично не має підстав обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених осіб. Відповідно, для них обираються інші запобіжні заходи, які дозволяють підозрюваним чи обвинуваченим вчиняти незаконні дії з метою уникнення покарання, переховування від правосуддя і продовження вчинення правопорушень. Власне, такі випадки були, і вони не поодинокі.
У зв’язку з цим народні депутати від ВО «Свобода» пропонують внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України і зробити більш суворими критерії при обранні запобіжного заходу особам, яким інкримінують вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених передбачених ст. 109-114-1 Кримінального кодексу України.
Проектом закону пропонується доповнити частину 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 5, який передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, серед іншого, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених ст. 109-114-1 Кримінального кодексу України.
Крім того, пропонується доповнити частину 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 3, який передбачає, що Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочинів проти основ національної безпеки України передбачених ст. 109-114-1 Кримінального кодексу України.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це повідомили у прес-службі осередку ВО "Свобода" на Волині.
Анатолій Вітів разом з нардепами-свободівцями Андрієм Міщенком, Олексієм Кайдою, Олексієм Фурманом, Маркіяном Лопачаком і Олегом Осуховським зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо тримання під вартою осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України)».
Як зазначають у пояснювальній записці до законопроекту, останнім часом неодноразово мали місце випадки, коли особи, яких затримували за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, після обрання судом запобіжного заходу, який не передбачав тримання під вартою, переховувалися від слідства та продовжували вчиняти інкриміновані їм правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.
Між тим, санкції ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність та недоторканість України) і ч. 1 ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України) КК України передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Таким чином, суд, обираючи запобіжний захід практично не має підстав обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених осіб. Відповідно, для них обираються інші запобіжні заходи, які дозволяють підозрюваним чи обвинуваченим вчиняти незаконні дії з метою уникнення покарання, переховування від правосуддя і продовження вчинення правопорушень. Власне, такі випадки були, і вони не поодинокі.
У зв’язку з цим народні депутати від ВО «Свобода» пропонують внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України і зробити більш суворими критерії при обранні запобіжного заходу особам, яким інкримінують вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених передбачених ст. 109-114-1 Кримінального кодексу України.
Проектом закону пропонується доповнити частину 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 5, який передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, серед іншого, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених ст. 109-114-1 Кримінального кодексу України.
Крім того, пропонується доповнити частину 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 3, який передбачає, що Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочинів проти основ національної безпеки України передбачених ст. 109-114-1 Кримінального кодексу України.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Що, розумний вже? Перший курс університету "Україна" закінчив?
Він сам, а ще - Гузь, Данильчук, Тимощук і такі самі - найбільша загроза національній безпеці. Він сам розуміє, що рубає гілляку, на якій всівся нахабно? Бо для держави найбільша небезпека - нерівність людей перед Законом. Це як комусь можна пікетувати міліцію, а іншим - тільки слухатись її, бо вони силовики, покликані захищати його величність Закон.
Останні новини
Волинський нардеп хоче жорсткіших заходів щодо порушників національної безпеки
26 липень, 2014, 13:37
Міліціонери показали, хто влаштував стрілянину на «Варшавці» у Луцьку. ФОТО. ВІДЕО
26 липень, 2014, 13:05