Лучанам мало демократії
У лучан немає достатньо можливостей використовувати так звані "інструменти місцевої демократії" - громадські слухання, місцеві ініціативи, громадські експертизи тощо, вважає виконавчий директор Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Шелеп.
Про це він заявив під час круглого столу на тему: «Вдосконалення механізмів залучення громадян до ухвалення владних рішень в місті Луцьку» у вівторок, 15 липня.
За словами Шелепа, лучани поки не можуть активно використовувати такі інструменти, як громадські слухання, місцеві ініціативи, проведення громадської експертизи та збори громадян за місцем проживання.
Зокрема процедура ініціювання та проведення таких заходів та процедур недостатньо врегульована та не відображена у Статуті міста Луцька.
«У Луцьку потрібно розробити більш детальні та чіткі процедури участі громадськості у прийнятті рішень органам місцевого самоврядування», - вважає Михайло Шелеп.
Він вважає, що у Луцьку варто прийняти окремі положення про проведення громадських слухань, загальних борів громадян, місцевих ініціатив. Або ж принаймні записати додаткові пункти у Статут міста.
Серед принципів, на яких має базуватися місцева демократія у Луцьку, Шелеп назвав пріоритет права територіальної громади, чіткість процедур, простоту, зручність для участі громади, достатній час, публічність, відкритість, відповідні ресурси, обов’язковість проведення, координацію та підзвітність.
Радник луцького міського голови Богдан Гончарук відзначив, що перед виборами політики можуть використовувати громадські слухання чи збори для самопіару, в подльшому просто ігноруючи питання, підняті на слуханнях.
Депутат міськради Андрій Осіпов вважає, що влада боїться громадських слухань, і нагадав, що перед проведенням у 2013 році громадських слухань щодо медичної реформ (організатори тоді зібрали 1400 підписів для їх проведення) людей обдзвонювали та просили відмовитися від підпису.
Осіпов запропонував внести зміни у статут Луцька, щоб збори могли ініціювати 100 людей. Саме ці люди мали б визначати дату та час проведення зборів та головуючого, бо наразі ці моменти не врегульовані.
Також він запропонував врегулювати процедуру висунення місцевої ініціативи, тобто пропозиції, яку група громадян може висунути на сесію міської ради.
Осіпов пропонує, щоб право місцевої ініціативи мали можливість висувати мінімум 7 громадян. Вони можуть провести збори, оформити протокол зборів і передати свої пропозиції у профільну комісію міської ради. Тоді депутати юридично оформляють пропозиції громади та висувають їх на сесію міської ради.
Депутат відзначив, що на майбутню сесію міськради він висуне проект рішення, де передбачив такі зміни до Статуту.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це він заявив під час круглого столу на тему: «Вдосконалення механізмів залучення громадян до ухвалення владних рішень в місті Луцьку» у вівторок, 15 липня.
За словами Шелепа, лучани поки не можуть активно використовувати такі інструменти, як громадські слухання, місцеві ініціативи, проведення громадської експертизи та збори громадян за місцем проживання.
Зокрема процедура ініціювання та проведення таких заходів та процедур недостатньо врегульована та не відображена у Статуті міста Луцька.
«У Луцьку потрібно розробити більш детальні та чіткі процедури участі громадськості у прийнятті рішень органам місцевого самоврядування», - вважає Михайло Шелеп.
Він вважає, що у Луцьку варто прийняти окремі положення про проведення громадських слухань, загальних борів громадян, місцевих ініціатив. Або ж принаймні записати додаткові пункти у Статут міста.
Серед принципів, на яких має базуватися місцева демократія у Луцьку, Шелеп назвав пріоритет права територіальної громади, чіткість процедур, простоту, зручність для участі громади, достатній час, публічність, відкритість, відповідні ресурси, обов’язковість проведення, координацію та підзвітність.
Радник луцького міського голови Богдан Гончарук відзначив, що перед виборами політики можуть використовувати громадські слухання чи збори для самопіару, в подльшому просто ігноруючи питання, підняті на слуханнях.
Депутат міськради Андрій Осіпов вважає, що влада боїться громадських слухань, і нагадав, що перед проведенням у 2013 році громадських слухань щодо медичної реформ (організатори тоді зібрали 1400 підписів для їх проведення) людей обдзвонювали та просили відмовитися від підпису.
Осіпов запропонував внести зміни у статут Луцька, щоб збори могли ініціювати 100 людей. Саме ці люди мали б визначати дату та час проведення зборів та головуючого, бо наразі ці моменти не врегульовані.
Також він запропонував врегулювати процедуру висунення місцевої ініціативи, тобто пропозиції, яку група громадян може висунути на сесію міської ради.
Осіпов пропонує, щоб право місцевої ініціативи мали можливість висувати мінімум 7 громадян. Вони можуть провести збори, оформити протокол зборів і передати свої пропозиції у профільну комісію міської ради. Тоді депутати юридично оформляють пропозиції громади та висувають їх на сесію міської ради.
Депутат відзначив, що на майбутню сесію міськради він висуне проект рішення, де передбачив такі зміни до Статуту.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 7
Останні новини
У Луцькому зоопарку треба ремонтувати близько 40 вольєрів
15 липень, 2014, 17:03
Я присягнув і роблю те, після чого совість дасть мені жити, − допит українського льотчика. ВІДЕО
15 липень, 2014, 16:47
Лучанам мало демократії
15 липень, 2014, 16:37
Луцька міська рада не даватиме житла переселенцям зі Сходу
15 липень, 2014, 16:34
Прогноз погоди в Луцьку на середу, 16 липня
15 липень, 2014, 16:13
Та давайте відразу одина людина мала право місцевої ініціативи. Ну наприклад повернути взяті кошти у Західінкомбанку з відповідними відсотками та врахуванням інфляції А Осіпов слабо тобі таку ініціативу втілити і повернути не свої гроші вкладникам ??????