Щоденник фронтового волонтера з Волині. ФОТО

Волинські волонтери, які регулярно їздять у зону АТО на Схід України, повернулися з чергової поїздки.

Волонтер Роман Мартинюк у Фейсбуці оприлюднив своєрідний звіт про поїздку, написаний у формі щоденника.

У ньому - цікаві деталі, настрій і переживання того, хто не воює, але бачить війну на власні очі. І "не словом, а ділом" підтримує українську армію.

Наводимо звіт Романа Мартинюка без правок:

- Заїхали у Ворзель, добилися Панцирів. 100шт. 1900грн. "купували" протягом 6-ти годин, на Темпі черга.

- Дорога далі цілу ніч. Лише опівдні приїхали на місце. Роздавали передачі та бронежилети. Привезли 7-м бійців із Волині із відпустки. Назад забирали 10-х...

- В Дачне зачастив Єремеєв із подарунками. У них процес налагоджений - камери, охорона, ітд. Ми ж далі під Донецьк...

- Тут фото патріотичного стенду із дитячими малюнками. Сльози на очі...

- Сільські дороги вивчили вже мало не як вдома. Наступна зупинка - нас зустрічають і не впускають... Там за посадкою наші гради та гармати, які вночі лупитимуть по цілях у Мар'їнці. Цілі то відомі, однак результати незрозумілі... Чому новини розповідають лише про цивільних загиблих? Розвідка помилилась? Немає чим похвалитись? Боюсь за цю історію постраждає ще хтось із наших офіцерів...

- Бойовий дух у наших на висоті. Із кожним рейсом розумію - ми їм потрібні! А вони нас захищають... Думав, це так просто у книжках пишуть. Тепер це розумію і бачу на власні очі...

- Третя точка - Оленівка-Докучаєвськ. Туди перекинули частину наших із Маріуполя. До Донецька лише 15км. Люди звідти тікають. На блок-посту черга із легкових автомобілів на кілометри... Усі їдуть на уікенд у бандерівський Маріуполь до моря...

- Валерій Курстак наш гуру - роздає подарунки - пачка розгрузок.

- А ось і рукомийники, які виготовили хлопці під керівництвом Олексія Панасюка ще весною. І ми помили руки перед вечерею. Темніє там значно раніше аніж на Волині.

- Дорога додому була вже у темноті. Їхали тим же маршрутом. Дзвонили аби наші ж не стріляли... Ночами там ніхто вже не їздить.
На нашому блок-посту під Мар'їнкою бачили автобуси із шахтарями, яких наші перед обстрілом не пускали туди...
Бачили перші постріли із наших позицій по сепарах...
Бачили селян які в темноті стояли на вулиці і чекали на залпи...

- Доїхали о 23.00 до Курахове і почули залпи нашої артилерії по Мар'їнці. Чому нашої? Бо били по скупченню техніки сепарів. Тривога там була цілий день. Лише результати обстрілу точно не відомі... Пожежна машина помчала туди просто перед нами. Ми повернули ліворуч...додому.

- Дорогою ВПЕРШЕ пробили колесо. Обидва наші буси. Раніше такого не було, жодного разу. Обидва відразу пожувало... Шукаю пару пристойних скатів завтра...

- Житомир-Волинь зустріли нас грозовими хмарами. Ну це як завжди...

- Заїхали на борщ. Нас було 14 душ. З'їли весь...і пюре, і гречку... На заправці не залишилося нічого...

- Дорогою додому перед Рівним "спіймали" попутну фуру на Львів, відправили бійця у відпустку додому аж за Стрий... Йому дали троє суток... Ледве встигне в хату зайти...

Дякуємо усім добрим людям за допомогу фінансову, матеріальну та моральну. Рейси виснажують морально, фізично та розумово. Телефон ненавиджу. Деякі дзвінки дуже складно переварити, пояснюю і благаю. Поїдемо ще. Шукаємо ресурси і опрацьовуємо маршрут.

Картка ПБ для фінансової допомоги і для транзиту коштів на бронежилети

ПРИВАТБАНК 4405 8823 1058 2352 на ім`я Деркач Ірини Андріївни
Тут статистика по картці
http://cardstats.com.ua/event/2
[email protected]

Дякую усім нашим друзям-волонтерам за підтримку! Кожен знає за що! Усім разом та кожному окремо: Александра Фальчук, Олександр Куденчук, Elena Petrova, Andrew Ohremchuk, Andriy M Khay, Ірина Деркач УСІМ УСІМ УСІМ хто читає, допомагає, репостить. Багатьох не назвав поіменно, вибачте...

Вірю, що ми можемо перемогти! Але розпочинати треба із себе самого!

Переміг свою слабкість - переможеш і ворога!

Слава Україні!


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!